ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ 3 клас - Конспекти уроків - 2014 рік

Вслухайся у звучання слів

Матеріал до уроку. Микола Вінграновський „Грім”.

Мета. Вдосконалювати виразність читання. Розвивати спостережливість, образне мислення й мовлення учнів; збагачувати мовлення образними висловлюваннями, порівняннями; доводити свої твердження рядками твору; зіставляти різні форми опису природних явищ. Виховувати любов до природи.

Обладнання. Картки зі словами, картки-„блискавки”.

Хід уроку

І. Організація класу. Мовна розминка.

1. Вигадування загадки.

БИЛИЦЯ зразу й небилиця:

по хмарах їде колісниця,

немов знайти дорогу хоче:

то постоїть, то знов гуркоче. (Грім)

2. З'ясування значення слова.

— Прочитайте три визначення і встановіть, яке з них тлумачить слово „грім”.

• Відбиття звуку від якоїсь перешкоди; відгомін.

• Рух потоку повітря в горизонтальному напрямі.

• Гуркіт і тріск, що супроводжують блискавку під час грози.

— Поміркуйте, які слова визначено удвох інших випадках. (Луна, вітер.)

3. Складання римованих рядків.

— Послухайте і доповніть.

Град городом прошумів,

гарбузи геть чисто ... (збив).

Гримнув грім і знову град —

лопотить на ... (виноград).

Я гукаю: „Годі! Годі

нам гриміти на ... (городі)”.

Г. Чубач

II. Повідомлення теми та мети уроку.

— Чи знаєте ви, яким може бути грім?

— А на сьогоднішньому уроці ми ознайомимося з поглядом українського письменника Миколи Вінграновського на це явище природи.

III. Опрацювання вірша М. Вінграновського „Грім”.

1. Читання вірша вчителем (діти заплющують очі).

— Які картини постали у вашій уяві, коли ви слухали вірш?

— Який настрій він викликав?

2. Словникова робота.

Читання слів, поданих аналітико-синтетичним способом.

— Яке слово зайве у кожній схемі? (Гриміти, слив.) Чому?

3. Повторне читання вірша напівголосно. Аналіз змісту.

— Що любив робити грім?

— Де він жив?

— Які рядки доводять, шо грім сильний?

— З чого видно, що він добрий і спостережливий?

— Що грім робив у саду?

— Чим він допоміг сливі?

— З яким проханням до грому звернулася груша?

— Знайдіть у вірші рядки, в яких про грім говориться як про живу істоту. Як називається цей художній засіб?

— Що у вірші схоже на казку?

— Яка пора року зображена у вірші? Доведіть свою думку словами вірша.

— Знайдіть і прочитайте вирази в переносному значенні.

4. Вправи на розвиток швидкості читання.

1) Вправа на митне сприймання слів.

Слова на картках-„блискавках”: гроза, грім, гримів, тремтів, горів, у хмарі, згори, яри, груша, трусніть.

— Які звуки в них найчастіше повторюються?

— Що вдалося передати автору за допомогою повторення саме цих звуків?

— Як називається такий художній засіб?

2) Гра „Хто швидше?”.

— Прочитайте усі рядочки вірша, в яких є слово грім.

— Зачитайте ті рядки, які починаються з голосної букви.

3) Гра „Знайди риму, добери свою”.

5. Порівняння вірша М. Вінграновського „Грім” і рядків із твору Г. Квітки-Основ'яненка (с. 128).

— Доведіть, що у вірші „Грім” і в рядках із твору Г. Квігки-Основ'яненка „вчувається” гуркіт грому.

6. Виразне читання вірша.

7. Робота з зошитом (с. 38).

IV. Підсумок уроку.

— Вірш якого поета ми читали сьогодні?

— Роз'єднайте слова і прочитайте народні прикмети.

Якщовтихупогодушумитьліс — персдгрозою.

Білиймісяць — нанегоду, чистийіяскравий — нахорошупогоду.

Якщовранцісухатрава — зобідуиотягнехмарами.