Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти

Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна

Всі публікації щодо:
Тичина Павло

Українська література. Конспекти уроків. 5 клас - ІІ семестр - 2016 рік

П. ТИЧИНА «НЕ БУВАВ ТИ У НАШИХ КРАЯХ!». МАЙСТЕРНЕ ВІДТВОРЕННЯ КРАСИ ПРИРОДИ, ВИРАЖЕННЯ ПАТРІОТИЧНИХ ПОЧУТТІВ ЗАСОБАМИ ХУДОЖНЬОГО СЛОВА

Мета:

- ознайомити учнів з життям і творчістю поета; допомогти усвідомити красу та ідейно-художню цінність його поезії, навчити знаходити художні засоби, розкривати їхню роль;

- розвивати вміння розповідати про відчуття, викликані прочитаними поезіями, відтворювати в уяві картини природи;

- виховувати любов до природи, до рідного краю.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: портрети письменника, збірки творів, пейзажні картини.

Народ Шевченка не забуває і ніколи не забуде.

Поет живе в серцях свого народу.

Максим Рильський

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Експрес-тест «Закінчіть речення»

✵ Тарас Шевченко народився … (9 березня 1861 року в Моринцях на Черкащині).

✵ Батьки Шевченка були … (кріпаками).

✵ Сестру Тараса звали … (Катерина).

✵ У Вільно Тарас навчався … (Тарас Шевченко вчився малювати у професора Яна Рустема, що жив по сусідству з Енгельгардтом).

✵ З кріпацтва Шевченка було звільнено … (1838 р.).

✵ Книга Тараса Шевченка, у якій було зібрано поетичні твори, називалася… («Кобзар» ).

✵ 10 років Кобзар перебував … (на засланні).

✵ Поховано Великого Кобзаря українського народу … (на Чернечій горі біля Канева).

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Слово вчителя

За вікном ще лежить сніг, але лагідне проміння сонця, пробиваючись крізь хмари, нагадує, що зустріч зими і літа вже відбулася і мине небагато часу, як матінка-природа широко розчинить двері, впустивши у свої володіння весну, а потім і літо, які зігріють землю теплом, скроплять її росяними дощами, вдихнуть у неї силу і снагу. Весна принесе буйноцвіт і щедро розсипле його по звільненій від снігу землі… Літо наповнить повітря безліччю п'янких пахощів. І тоді… все навколо забуяє різнобарв'ям, багатоголоссям.

Опинившись на лоні природи, навряд чи хто з нас зможе відірвати погляд від луків, вигаптуваних чудернацькими квітковими візерунками, зеленіючих шат лісів, що вражають багатством відтінків. І коли йдеш лісовою стежиною, душа переповнюється якоюсь загадковістю, таємничістю. Мабуть, саме тут можемо почути, про що розмовляють квіти, шепочуться дерева, співають лісові «артисти» ?.. Ви думаєте, це неможливо? Помиляєтесь. Є люди, які на це здатні. Таким був чудовий поет Павло Тичина.

2. Робота з епіграфом

(Учитель читає вголос епіграф уроку, коментує його, залучає до бесіди учнів.)

Як ви розумієте слова Юрія Мушкетика? (Не кожна людина здатна побачити і зрозуміти красу. Потрібно самому бути чистим душею, щоб оцінити неповторність природи)

ІV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

(Учні записують у зошити тему уроку, епіграф.)

V. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя

Видатний український поет Павло Тичина (1891-1917) народився в чудовому куточку України — на Чернігівщині, у родині сільського дяка.

Голос у Павла був, як дзвіночок. Бог наділив його тонким музичним слухом. Тож не дивно, що змалку хлопчик співав у церковному хорі. А першою його талант оцінила вчителька Серафима Миколаївна Морачевська, яка, «помітивши мій голос і слух, — писав згодом Тичина, — відібрала мене до свого хору… Які це були прекрасні для мене хвилини!» Крім співу, вчителька розвивала любов до книжки, до рідної мови: «На ялинці одержав я разом з мішечком позолочених оріхів і три книжки».

Здібного хлопчика батьки вирішили вчити далі, і в дев'ять років Павло приїхав до Чернігова. Там він провів довгі тринадцять років, спочатку в бурсі, а потім у семінарії. Під час навчання грав у духових та симфонічних оркестрах Чернігова на кларнеті і гобої, керував хором, захоплювався малюванням. Саме тоді почав писати вірші. Повірити у свій талант допоміг сором'язливому скромному юнакові відомий письменник Михайло Коцюбинський, який жив тоді в Чернігові. Михайло Михайлович, прочитавши вірші Тичини, сказав молодим людям, котрі прийшли до нього поспілкуватися на «літературну суботу» : «Поет між нами!» Похвала майстра окрилила: «І я в своїх писаннях побачив те нове, чого не знав раніше».

1918 р. вийшла перша поетична книжка Тичини — «Сонячні кларнети». Уже сама назва поєднувала малярство і музику — сонячний, жовтогарячий колір і віртуозний інструмент кларнет. Про чудодійне враження від незвичайної книжки поет Микола Бажан, якому тоді було п'ятнадцять років, писав: «Ніколи не забуду тієї безсонної ночі, коли мій друг приніс мені книжку з рясними соняшниками на обкладинці. Ми кричали з радості, насолоджуючись красою українського слова, яке з такою нечуваною нами музичністю грало, співало, бриніло, гриміло, лилося зі сторінок незабутньої тієї книги».

Нелегка доля судилася поетові. Було на його життєвій дорозі чимало творчих злетів і падінь, та чари першої збірки хвилюють серця читачів і нашого тисячоліття (За матеріалами преси).

Для кожної людини край, де вона народилася, найрідніший, наймиліший серцю. Послухайте, з якою любов'ю розповідає про Батьківщину П. Г. Тичина.

2. Виразне читання вірша П. Тичини

«Не бував ти у наших краях!» учителем, учнями

3. Бесіда

✵ Як, на думку поета, впливає природа на людину? Чи згодні ви з таким авторським баченням? (Поет уважає, що природа деякою мірою змінює характер людини, поповнює душу красою, оптимізмом.)

✵ Що, на ваш погляд, незвичне в побудові вірша? (Вірш побудований у формі незримого діалогу, суперечки, протиставлення. Поет захоплюється красою свого краю, його мужніми, працьовитими, співучими людьми, які «не люблять, не вміють ридати», «не можуть без пісні і нивки зорати» і ставить за приклад своєму незримому співрозмовникові, людині-песимісту, якою завжди бачить «в сльозах».)

4. Робота в парах

Випишіть епітети, порівняння, дієслова.

Епітети: блакитні простори, веснянії ночі; порівняння: там могили, як гори;

дієслова: в описі ліричного героя «ти» : «тремтиш», «смієшся», «ридаєш»; в описі людей рідного краю: «зросли у степах», «не люблять, не вміють ридати», «не можуть без пісні і нивки зорати».

Поясніть порівняння «там могили, як гори». (Пам'ять про минуле — міцна і значуща.)

5. Головоломка

Розгадавши головоломку, ви прочитаєте прислів'я, близьке за змістом до головної думки вірша П. Тичини.