Українська література 5 клас - Розробки уроків - 2013 рік

ОРІЄНТОВНЕ КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ

Усього на вивчення української літератури передбачено 70 годин.

З них 51 — на текстуальне вивчення творів (в тому числі на розвиток мовлення — 4 год), повторення та узагальнення — 4 год, виразне читання — 2 год. Резервний час — 7 год (з них контроль навчальних досягнень — 6 год).

Форми контролю

І семестр

II семестр

К-сть год

Дата

К-сть год

Дата

Розвиток зв'язного мовлення

■ усно

1


1


■ письмово

1


1


Уроки позакласного читання

2


2


Література рідного краю

2


2


Контрольні письмові твори (класні)


1


Контрольні роботи (тести, зв'язні відповіді)

2


2


Виразне читання

1


1


уроку

Зміст навчального матеріалу

К-сть

год

Дата

Примітка

І семестр

Вступ

1.

Вступ. Слово в житті людини. Краса світу і людської душі в художньому слові. Образне слово — першоелемент літератури. Початок словесного мистецтва: фольклор і літописи. Художня література як мистецтво слова. Види мистецтва.

ТЛ: образне слово.

1



Світ фантазії, мудрості

2-3.

Міфи і легенди українців: „Про зоряний Віз“, „Чому пес живе коло людини?“, „Берегиня“, „Дажбог“, „Неопалима купина“, „Як виникли Карпати“, „Чому в морі є перли і мушлі?“. Первісні уявлення про всесвіт і людину, реальні та фантастичні елементи людської поведінки. Добро і зло, їхня роль у житті.

ТЛ: міф, фольклор.

2



4-5.

Народні перекази: „Білгородський кисіль“, „Прийом у запорожців“, „Ой Морозе-Морозенку“.

Лицарство та відвага запорозьких козаків.

ТЛ: легенда, переказ.

2



6.

Література рідного краю № 1. Легенди та перекази Тернопільщини.

1



7.

Народні казки. Тематика народних казок, їх різновиди (про звірів, побутові, фантастичні, пригодницькі тощо). „Про правду і кривду“. Зміст казки.

ТЛ: народна казка.

1



8.

„Про правду і кривду“. Народне уявлення про добро і зло в казці.

1



9-10.

„Мудра дівчина“. Зміст твору. Побудова казки (зачин, кінцівка), її яскравий національний колорит.

2



11.

„Ох“. Зміст казки. Характеристика казкових героїв.

1



12.

РЗМ № 1. Усний переказ фрагмента твору (за казкою „Ох“).

1



13.

„Летючий корабель“. Аналіз фантастичного і реального, смішного і страшного, красивого і потворного в казках.

1



14.

Позакласне читання № 1. У світі українських народних казок (на вибір).

1



15.

Контрольна робота № 1 (тестові завдання). Вступ. Світ фантазії, мудрості (міфи, легенди, перекази, народні казки).

1



16.

Літературні казки. Особливості літературної казки, її відмінність від народної. І. Франко. Дитинство письменника. І. Франко-казкар (збірка „Коли ще звірі говорили“), „Фарбований Лис“.

ТЛ: літературна казка.

1



17.

І. Франко. „Фарбований Лис“. Зміст казки. Головні та другорядні персонажі твору.

1



18.

Виразне читання епізодів казки „Фарбований Лис“. ТЛ: мова автора і мова персонажів.

1



19.

Образ Лиса, риси його характеру.

1



20.

Василь Королів-Старий. „Хуха-Моховинка“.

Короткі відомості про письменника і його фантастичні казки. Образи фантастичних істот, створені уявою автора на основі українського фольклору.

1



21.

Василь Королів-Старий. „Хуха-Моховинка“. Добро і зло в казці. Світлий, життєствердний погляд на світ. Аналіз зовнішності (портрета) казкових істот. Наскрізний гуманізм казки.

ТЛ: портрет.

1



22.

Василь Симоненко. Цікава сторінка з життя митця. Казкова історія і сучасне життя у творі „Цар Плаксій та Лоскотон“.

1



23.

Василь Симоненко. „Цар Плаксій та Лоскотон“. Виразне читання казки.

ТЛ: віршована мова (рима, строфа, ритм).




24.

Василь Симоненко. „Цар Плаксій та Лоскотон“. Різні життєві позиції царя Плаксія і Лоскотона (песимістична й оптимістична).

1



25.

Галина Малик. „Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії“. Повість-казка сучасної дитячої письменниці.

1



26.

Галина Малик. „Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії“. Морально-етичні проблеми в казці: добро і зло, відповідальність за свої вчинки, уміння долати перешкоди на шляху до мети.

1



27.

РЗМ № 2. Написати продовження пригоди Алі та її нових друзів або скласти інсценізацію за твором, давши їй свою назву.

1



28.

Елементи незвичайного в повісті. Символіка країни Недоладії та її мешканців. Своєрідність композиції твору. Особливості його мови.

1



29.

Контрольна робота № 2 (комбінована). Світ фантазії, мудрості (літературні казки).

1



30.

Література рідного краю № 2.

1



31.

Позакласне читання № 2. Літературні казки сучасних авторів (на вибір).

1



32.

Повторення та узагальнення вивченого в І семестрі.

1



II семестр

3 народної мудрості

33.

Загадки.

Загадка як вид усної народної творчості. Розгляд змісту і форми загадок. Види загадок (про людей, їхнє життя, про природу та її явища, про рослин, тварин).

ТЛ: загадка.

1


Вивчити напам'ять:

кілька загадок (на вибір).

34-

35.

Прислів'я та приказки.

Народне уявлення про довколишній світ та його оцінка в прислів'ях і приказках. Краса і мудрість цього жанру усної народної творчості.

ТЛ: прислів'я, приказка.

2


Вивчити напам'ять:

прислів'я і приказки (на вибір).

36-37.

Леонід Глібов. Відомий український поет і байкар. Фольклорна основа його віршованих загадок. „Химерний, маленький...“, „Що за птиця?“, „Хто вона?“, „Хто розмовляє?“, „Хто сестра і брат?“ Життєствердний пафос віршів Л. Глібова. Особливості його поетичної мови.

ТЛ: акровірш, порівняння.

2



Історичне минуле нашого народу

38-39.

Літописні оповіді: „Три брати — Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь“, „Святослав укладає мир з греками і повертається до Києва. Смерть Святослава“, „Володимир вибирає віру“, „Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам“ (подавати на основі „Повісті минулих літ“ у переказі В. Близнеця). „Повість минулих літ“ — найдавніший літопис нашого народу. Значення літописання для нащадків. Казкові та історичні мотиви літописних сюжетів. Любов руських (українських) князів до своєї землі, їхня сила духу, воля, благородство, сміливість, рішучість, вірність тощо.

ТЛ: літопис.

2



40.

Олександр Олесь. „Ярослав Мудрий“ (із книги „Княжа Україна“), Поезії з книги „Княжа Україна“, їх зв'язок з літописами. Поетична оповідь про минуле нашого народу, князів Київської Русі, їхню мудрість, благородство, хоробрість, любов до рідної землі.

1



41.

РЗМ № 3. Письмовий твір-роздум про зв'язок минулого із сучасним „Заповіти наших предків“.

1



42.

Олександр Олесь. „Микита Кожум'яка“. Драматичний твір на тему народної казки.

ТЛ: драматичний твір і його побудова, гіпербола.

1



43.

Виразне читання в особах драми-казки „Микита Кожум'яка“. Виокремлення в ній найнапруженіших епізодів.

1



44.

Позакласне читання № 3. Історичне минуле українського народу в сучасній літературі.

1



45.

Контрольна робота № 3 (відповіді на запитання). 3 народної мудрості. Історичне минуле нашого народу.

1



Рідна Україна. Світ природи

46.

Україна часів Т. Шевченка. Розповідь про поета, його дитинство (на основі повісті С. Васильченка „В бур'янах“).

1



47.

Тарас Шевченко. „За сонцем хмаронька пливе...“ Картини довколишнього світу, природи в поезії.

ТЛ: персоніфікація, ліричний твір.

1


Вивчити напам'ять:

„За сонцем хмаронька пливе...“

48.

Тарас Шевченко. „Садок вишневий коло хати...“

Картини довколишнього світу, природи в поезіях Т. Шевченка — інша, художня реальність, створена уявою митця за допомогою засобів образної мови.

1


Вивчити напам'ять: „Садок вишневий коло хати...“.

49.

Виразне читання. Декламування творів Т. Г. Шевченка.

1



50-51.

Павло Тичина. Коротко про поета і край, де він народився. „Не бував ти у наших краях!“, „Гаї шумлять...“, „Блакить мою душу обвіяла...“.

Майстерне відтворення краси природи, вираження життєрадісності, патріотичних почуттів засобами художнього слова. Мелодійність віршів П. Тичини.

ТЛ: метафора, епітет.

2


Вивчити напам'ять:

1 вірш (на вибір).

52.

Євген Гуцало. Основні відомості про письменника. „Зірка“, „Чарівники“, „Журавлі високі пролітають...“

Дивовижний світ рідної природи в поезіях митця.

1



53.

Євген Гуцало. „Лось“.

Вічне протистояння добра і зла — наскрізна тема світового мистецтва. Порушення цієї теми в оповіданні „Лось“.

1



54.

Співчуття, милосердя — шлях до перемоги добра. Образи хлопчиків, їхня невідступність у захисті гуманних переконань.

ТЛ: оповідання.

1



55.

Контрольна робота № 4 (тестові завдання). Рідна Україна. Світ природи.

1



56-57.

Максим Рильський. Основні відомості про поета. Його вміння бачити красу рідної природи і створювати красу засобами поетичної мови. „Дощ“ („Благодатний, довгожданий...“). „Осінь-маляр із палітрою пишною...“, „Люби природу не як символ...... Єдність людини і природи, зв'язок між станом людської душі та довкіллям.

2


Вивчити напам'ять:

1 вірш (на вибір).

58-

59.

Григір Тютюнник. Коротко про письменника. „Дивак“. Зміст твору.

„Дивак“. Ідея неповторності й багатства внутрішнього світу людини. Паралельність і єдність двох світів — природи і людини, зображених в оповіданні. Точність і лаконізм описів природи.

2



60.

Допитливий, чуйний, добрий хлопчик Олесь, його жага пізнати загадковий світ природи, уміння фантазувати, уявляти. Гідна поведінка Олеся як позиція особистості.

1



61.

РЗМ № 4. Усний твір-характеристика літературного героя на основі складеного плану.

1



62-63.

Микола Вінграновський. „Перша колискова“, „Бабунин дощ“, „Сама собою річка ця тече...“ Поезія — особливий спосіб вираження почуттів людини. Висловлення поетичною мовою любові до дитини і турботи про неї, батьківського заповіту. Художні описи природи як вияв патріотичних почуттів автора.

2



64.

Микола Вінграновський. „Сіроманець“

Захоплююча і драматична історія про хлопчика й вовка як приклад гармонії людини та природи („Сіроманець“),

1



65.

Микола Вінграновський. „Сіроманець“

Гуманізм повісті. Доброта, вигадливість, рішучість Сашка, його здатність на самостійні вчинки, особливо у відстоюванні своєї позиції.

1



66.

Контрольна робота № 5 (твір). Рідна Україна. Світ природи.

1



67-68.

Література рідного краю № 3-4. Рідна земля у творчості поетів-земляків.

2



69.

Позакласне читання № 4. Бесіда про самостійно прочитані твори. Рекомендація додаткової літератури для читання в 6 класі.

1



70.

Урок-підсумок. Бесіда про твори, що вивчалися упродовж року й викликали найбільше роздумів, суперечок, зацікавлення.

1