Українська література 5 клас - Розробки уроків - 2013 рік

Міфи і легенди українців: Про зоряний Віз, Чому пес живе коло людини, Берегиня, Дажбог, Неопалима купина, Як виникли Карпати, Чому в морі є перли і мушлі. Первісні уявлення про всесвіт і людину

Мета: дати визначення та з'ясувати особливості таких видів усної народної творчості, як легенда, міф; проаналізувати, усвідомлюючи роль і місце в них реального та фантастичного в житті; розвивати культуру зв'язного мовлення, логічне мислення, творчу уяву, пам'ять, уміння розповідати про виникнення міфів і легенд; виховати в учнів пізнавальний інтерес до національних міфів і легенд; допитливість, шанобливе ставлення до світоглядних уявлень наших предків.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Засоби навчання: підручник, малюнки учнів, роздавальний матеріал.

ТЛ: міф, фольклор, легенда, переказ.

Перебіг уроку

І. Організаційний етап.


II. Актуалізація і корекція опорних знань.

Бесіда за питаннями.

— Що таке народна творчість?

— Як ще називають народну творчість?

— Які твори називають фольклорними?

— Які жанри фольклорних творів вам відомі з початкових класів?

— А чи любите ви фантазувати? Про що і в який спосіб?

III. Повідомлення теми, цілей і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя.

— У прадавні часи в повсякденному житті людей завжди виникало безліч запитань щодо походження землі, сонця, явищ природи, тваринного світу. Намагаючись віднайти відповіді, люди складали всілякі версії для пояснення. Так виникали міфи та легенди як засіб сприйняття світу. В них відображуватися фантастичні уявлення про світ, природу і людське буття. Кожен міф або легенда сприймалися оповідачем та слухачем як реальна подія.

Для того щоб дізнатися про те, як наші предки пояснювати Всесвіт, саму людину, її життя на Землі, ми вирушимо в цікаву подорож у далеке минуле й ознайомимось зі світом людської фантазії і мудрості.


IV. Сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу, осмислення зв'язків і залежностей між елементами вивченого матеріалу.

Пояснення вчителя.

Первісна людина існувала, долаючи труднощі, намагаючись зрозуміти навколишній світ, пізнати його закономірності, витлумачити незрозуміле й те, що її лякало. Ці спроби пояснити явища природи, віра в можливість кращого життя, у могутніх істот — богів, здатних захистити й урятувати людей, ставали основою чарівних історій, які переповідалися, у такий спосіб передаючись від покоління до покоління.

Матеріал для вчителя.

Теорія літератури (основні поняття учні записують у зошити).

Міф — вид усної народної творчості, який відображає в образах прагнення людини зрозуміти походження світу та життя на землі і пояснити його, виходячи з переконання в існуванні божественних сил; сказання, яке передає уявлення людей про світ, місце людини в ньому, про походження всього сущого, про богів і героїв; певне уявлення про світ, світовідчуття давньої людини, втілене й передане в образах.

Легенда (від лат. legend — те, що слід прочитати) — один із жанрів неказкової народної прози, народний переказ про видатну подію чи вчинок якої-небудь людини, в основі якого — диво, фантастичний образ або уявлення, яке сприймається оповідачем як достовірне. Водночас сюжет легенди базується на реальних або допустимих фактах: легендарний герой може мати свій прообраз у реальному житті, в історичній дійсності.

Особливості народної легенди:

· розповідь про суспільні й побутові події;

· наявність фантастики (казкові герої, фантастичні події, надприродні явища, чудодійні предмети);

· незначна кількість основних дійових осіб (дві-три);

· вільна побудова;

· прозова форма (рідше — віршова);

· малий обсяг.

Чіткого поділу між міфом і легендою немає. У міру того як народ ставав уважнішим до своєї історичної долі, він відчував потребу запам'ятовувати найважливіші події, що залишили слід у його житті. Тоді поряд з міфами виникають легенди, у яких приписували богам справи людей, а історичну долю народу відображали в різних пригодах тих же богів. Згодом героями усних оповідей стали напівбоги — герої, богатирі. Не наділені владою та іншими рисами богів, вони все ж значно відрізнялися від звичайних людей багатьма перевагами, наданими їм, здебільшого, надприродною силою.

Робота з підручником.

Опрацювання учнями відповідного теоретичного матеріалу підручника.


Аналіз міфів та легенд.

ПРО ЗОРЯНИЙ ВІЗ

Примітка. „Віз“ (Велика Ведмедиця). Народ підмітив деякі найголовніші сузір'я і дав їм характерні назви відповідно до форми, яку вони утворюють розташуванням зірок, що входять до їх складу.

Тема: висвітлення на прикладі дівчини, що несла глечик з водою для хворої матері, рис доброти, порядності, відповідальності за доручену справу, чуйність до чужого горя і намагання допомогти людині, яка опинилася у скруті.

Ідея: уславлення щирої людини (дівчини), яка живе не тільки для задоволення власних потреб, а й в інтересах інших людей.

Основна думка: призначення людини — жити на землі, творити добро, допомагати ближньому. Виразне читання легенди.

Робота зі змістом твору „Про зоряний Віз“.

Бесіда за питаннями.

— Яка трагедія сталася на землі? Які її наслідки?

— Охарактеризуйте дівчинку, яка виявила бажання допомогти своїй мамі й тим людям, які зверталися до неї.

— Що означає зоряний Віз? Чим це зумовлено?

— У чому виявилася щирість дівчинки? Наведіть приклад із твору.

— Що, на ваш погляд, у творі фантастичного?

— Як пояснити те, що за щирість дівчини бог послав дощ на країну?

— У чому символічність образу дощу?

— Чого вчить нас ця легенда?

ЧОМУ ПЕС ЖИВЕ КОЛО ЛЮДИНИ?

Виразне читання твору й переказування.

Матеріал для вчителя.

Тема: пошуки собакою безпечного місця для житла, яке вона віднайшла лише поруч з людиною.

Ідея: уславлення людської мудрості, сили, могутності, людина — цар природи.

Робота зі змістом твору „Чому пес живе коло людини?“.

Бесіда за питаннями.

— Як пояснити те, що пес постійно шукав собі захисту?

— Чому одна лісова тварина боїться іншої?

— Через що лісові тварини вважають людину небезпечною для себе?

— Які фантастичні елементи притаманні для цього твору? (Тварини розмовляють, мислять).

— Чи є у вас собака? Як ви до нього ставитесь? Чому він живе поруч з вами? Чому людина, на думку собаки, є найсильнішою з усіх тварин? А що ви про це думаєте?

БЕРЕГИНЯ

Виразне читання легенди.

Матеріал для вчителя.

Інформація зі словника давньоукраїнської міфології.

Берегиня (Оберега) — найстаровинніша богиня добра і захисту людини від усякого зла. На думку академіка Б. Рибакова, культ Берегині започаткувався в первісні часи, протоукраїнці приносили жертви упирям і берегиням.

З часом, згідно з еволюцією релігійних уявлень, Берегиня стає „хатньою“ богинею, захищаючи оселю, всю родину, особливо малих дітей, від хвороб, лиха, лютого звіра, смерті тощо.

Зображувати її (вишивали) на білих рушниках, що вивішували над вікнами й дверима і, за наївними уявленнями, вони мали захищати домівку від чорних сил. Схематичний образ Берегині вишивали на одязі, вирізьблювали на дереві (на віконницях, дверях, ганках тощо). Невеликі зображення Берегині (глиняні чи мідні обереги) українці носили на грудях.

Традиційне зображення Берегині — символічна постать жінки із застережливо піднятими рукавами. Її образ з XIV ст. входив до українського народно-ужиткового мистецтва і дійшов до наших днів (символічні зображення на кролевецьких рушниках і т. ін.).

Схематичне зображення Берегині трансформувалося в малюнок тризуба, що довгі століття вшановувався і використовувався як оберіг, а згодом у київських князів доби України-Руси стає національним гербом.

Мара (Марена) — богиня зла, темної ночі, страшних сповідань, привидів, хвороб (мору), смерті. За давньоукраїнською легендою, Мара — дочка Чорнобога — сіє на землі чвари, брехні, недуги, вночі ходить з головою під пахвою попід людськими оселями й вигукує імена господарів: хто відгукнеться, той умирає. Любить душити сплячих та смоктати їхню кров. Разом зі змієм народила 13 доньок-хвороб, яких пустила по світу (Вогневицю, Глуханю, Коркушу та ін.). Згідно з повір'ям, вічно ганяється за богинею неба Колядою, намагаючись перешкодити народженню нового Сонця та встановити вічну Ніч. Давні українці щовесни робили опудала Мари, які спалювали або топили у Воді.

Сварог — бог неба, заліза, ковальства і шлюбу. Один з найголовніших богів давньоукраїнського язичницького пантеону. За народними уявленнями, навчив людей варити й кувати мідь та залізо, будувати домішці, кузні і т. ін. Викував першого плуга і першу шлюбну золоту обручку.

Чорнобог — бог зла, ворог Вирію, людей і світла. Заступник усіх злих сил, володар підземного царства. Згідно з повір'ям, перетворювався на чорного лебедя, постійно воював з Білобогом.

Білобог (Дід) — головний бог добра. Один з найдавніших і найголовніших персонажів давньоукраїнської міфології. За повір'ям — творець Землі, Води, Світла, батько Перуна, захисник людей від зла, господар Вирію та повелитель інших богів. Народні легенди зображують Білобога у постійній боротьбі з Чорнобогом (символи боротьби добра і зла). Перетворювався, згідно з повір'ям, на білого лебедя.

Тема: показ зародження людської цивілізації (побут, вірування, діяльність), вагомої ролі в цьому Берегині й Сварога, боротьби світлого і темного.

Ідея: уславлення всього доброго, чистого, світлого; прагнення людей жити в добробуті, щасті; засудження „темних сил“, що намагалися знищити все земне (Чорнобог, Мара).

Основна думка: життя — це завжди рух, праця, боротьба. У боротьбі переможе той, хто захищає, відстоює світло, волю, справедливість.

Побудова твору. Твір має композиційну довершеність, нагадує казку, де є: вступ: життя людей у злиднях темряві, голоді; допомога Сварога і Берегині влаштувати людську цивілізацію; основна частина: боротьба Берегині з Чорнобогом; закінчення: перемога світлого, доброго; уславлення Берегині в людському житті. „Берегиня“ побудована на протиставленні світла і темряви, добра і зла.

Елементи чарівності у творі:

· панцирні істоти перетворилися у скелі;

· Берегиня підняла руки — і ящери почали понуро відповзати;

· народження ящерів зі смердючої твані Чорнобога і Мари.

Обговорення змісту твору „Берегиня“ за питаннями.

— Що в легенді розповідається про первісне людське суспільство? (Люди жили у темряві, голодні, напівголі, неосвічені, не вміли випікати хліб).

— Про що свідчить промова Сварога до людей? („Спочатку кутими будуйте. Виходьте з печер та бурдеїв. Годі скніти в темряві та холоді. Час жити в світлій хаті...“).

— Яким чином Берегиня хотіла облагородити життя людей? („Ось годі вам, люди, ходити в диких шкурах. Треба ткати біле м 'яке полотно та ходити в білій вдяганці, як личить дітям Білобога. Я навчу вас, люди, як з конопель куделю робити, як його відбілюванні та вишивати“).

— Яка загроза виникла людському суспільству? У чому це виявилося?

— Що на меті мав Чорнобог, ідучи на Землю? Прочитайте, як про це зазначено у легенді. („Тож мушу якнайскоріше знищити і Сварога, і Берегиню, і творіння їхнє...“).

— Чому Берегиня перемогла „темні сили“ Чорнобога? Як про це зазначено у творі? („Тоді Берегиня сміливо рушила з піднятими руками на ящерів, і вони стали понуро відповзати. І йшла вперед богиня в білому сяйві своєму, і відкочувався назад чорний морок потвор“).

— Що сталося з „військом“ Чорнобога? („І тоді загнала Берегиня чорних ящерів у річку Рось. І закипіла вода від них, і почорніла, і загнила вмить. І сморід дійшов до Вирію, і в гніві великому Білобог — творець Росі — змахнув чарівною рукою своєю — і тої ж самої миті панцирні потвори перетворились в скелі, що обрамили береги цієї річки“).

— Чого навчили людей Сварог, Берегиня? (Сварог: „...як ставити хату, як піч мурувати, як жорна тесати“, Берегиня: ткати полотно, шити одяг, вишивати, відбілювати його).

— Як шанували люди Берегиню у власних оселях? („...Вишивали Берегиню з піднятими в захисному пориві руками, і почали вони вирізьблювати образ Великої Охоронниці на дверях, на вікнах, вишивати її постать на рушниках, на сорочках, аби Берегиня захищала їх від усього злого завжди й повсюдно“).

— Чи зворушив вас цей твір? У чому його повчальне і виховне значення?

Фізкультхвилинка.


ДАЖБОГ

Виразне читання й переказування твору.

Матеріал для вчителя.

Інформація зі словника давньоукраїнської міфології.

Дажбог (Даждьбог, Сонце-бог) — за найдавніших часів бог сонця, світла й добра. На думку академіка Б. Рибакова, культ Дажбога сформувався за скіфських часів у VI-IV ст. до н. е. На початку н. е. стає богом лісів, гаїв, байраків, садів тощо. Один з найголовніших персонажів української міфології.

У Києві ще за часів трипільської культури (IV—II тисячоліття до н. е.) було велике капище Дажбога — на Дажбоговій горі (нині Хоревиця). За однією з легенд, Дажбог народився в багатодітній родині київського коваля Сварога. Коли в Києві почався голод, хлопчик приніс із гори зернятко, посадив його і з нього виріс чудодійний кущ розкішної пшениця якого люди й нагодувалися. Так Дажбог привчив людей сіяти пшеницю, вирощувати хліб, а батько його Сварог викував першого плуга. Коли Дажбог і Сварог почули про голод в країні росів, то повезли хліб голодуючим. Але по дорозі Чорнобогове військо знищило валку з хлібом, а Дажбога і Сварога посікли. Боги Вирію оживили обох, взяли до себе, зробили богами.

Зображували Дажбога у вигляді антропоморфного Сонця. З давніх-давен сонцевський образ Дажбога малювали на вітрилах кораблів, що виходили із Санбатоса — Київської гавані на Почайні. Таке зображення є першогербом Києва.

Тема: зображення сина великого Сварога славетного Дажбога-Сонця, який володарював „над богами, над людьми і над усім світом“.

Ідея: уславлення величі, мужності Дажбога, який був богом, що й дає і карає.

Основна думка: українці гордо іменували себе „Дажбожими внуками“, дуже пишаючись цим.

Обговорення змісту твору за питаннями.

— Яким у творі зображений Дажбог? („...Родоначальник русів-українців, перший їхній незмінний покровитель мав мужнє, широке, схоже на сонячне колесо обличчя й русяву бороду“).

— Чому українці з почестю йменували себе „Дажбожими внуками“?

— Що символізувало те, що „у правій руці Дажбог тримав величезний турячий ріг з вином, а ліва торкалась руків'я довгого меча“? Умотивуйте власні міркування.

— Як довести, що наше покоління пишається історичним минулим своїх предків?

— Охарактеризуйте Дажбога.

— Яке повчальне й виховне значення має твір?

НЕОПАЛИМА КУПИНА

Виразне читання й переказування твору.

Матеріал для вчителя.

Тема: зображення боротьби жителів Дорогобужа з польськими та угорськими завойовниками, під час якої виявлялася мудрість, завзятість, сила волі українського народу.

Ідея: ствердження незнищенності української землі та її народу.

Опрацювання змісту твору за питаннями.

— Як можна охарактеризувати дію королів щодо мешканців міста Дорогобужа?

— Зачитайте, що передав посланець від оборонців міста королю. Як це зрозуміти? („Мені старійшини доручили передати тільки це. А ще веліли сказати: якщо вам цього зілля замало, то ось довкола вас на пагорбі його цвіте скільки завгодно... Воно горить і не згорає“).

— Що символізує рослина неопалимого зела? (Ствердження незнищенності української землі та її народу).

— Опишіть ікону „Неопалима купина“. У чому її призначення? („На ній зображення Богородиці із Сином на руках вписується у восьмикутну зірку, яка складається із двох — червоного і зеленого — чотирикутників з гострими кутами й увігнутими всередину сторонами. Зелений колір означає кущ купини, червоний — полум'я, яке охопило рослину. Ця ікона, виставлена у храмі чи в хаті, нібито оберігає приміщення від пожежі та блискавки“),

— За змістом цього твору, що переважає — сила чи мудрість? Відповідь обґрунтуйте.

— Поясніть, чому неопалима купина — поетичне відображення долі України та українського народу.

— Порівняйте поведінку оборонців Дорогобужа і королів-завойовників.

— Що нового ви дізналися з цієї легенди?

ЯК ВИНИКЛИ КАРПА ГИ

Виразне читання твору ланцюжком.

Опрацювання змісту твору за питаннями.

— Про які часи розповідає легенда?

— Хто є головними героями твору?

— Яке володіння було в Силуна?

— Як жив простий народ?

— Звідки потрапив до володінь Силуна Карпо Дніпровський?

— Чому Карпо вирішив повертатись додому?

— Чому Силун не хоче відпустити хлопця?

— Як Силун опинився в підземній печері?

— Як утворилися гори, озеро?

— Чому Силун й тепер ще не стиха?

Заповнення таблиці „Порівняльна характеристика Карпа Дніпровського і велетня Силуна“.

Карно

Силун

працьовитий

володар

мудрий

хитрий

поміркований

жорстокий

ввічливий

байдужий

добрий, чесний

безсердечний

ЧОМУ В МОРІ Є ПЕРЛИ І МУШЛІ?

Виразне читання твору.

Робота з підручником.

За змістом твору учні працюють, відповідаючи на запитання, подані в підручнику.


V. Узагальнення і систематизація знань.

Літературний диктант.

Учитель читає запитання чи початок речення, а учні його продовжують або дають стислу усну відповідь (працює двоє-троє учнів або ланцюжком). Якщо робота письмова, то доцільно використати взаємоперевірку літературних диктантів.

1. Фольклор — це...

2. Міф — це...

3. У міфах все діється з волі... (богів).

4. Головним богом у східних слов'ян був... (Перун).

5. Батька Перуна звали... (Сварог).

6. Царем неба вважали... (Сонце).

7. Відповіддю на лист королів-загарбників („Неопалима Купина“) було... (зілля, що горить і не згоряє).

8. Карпо, Силун — герої твору... („Як виникли Карпати“).

9. Про створення сузір'я йдеться у творі... („Про зоряний Віз“).

10. На мушлі, за легендою, перетворилися... (крапельки крові).

11. Ми вивчали такі легенди давніх слов'ян...

12. Легенда — це...

VI. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.

Бесіда.

— Що вам найбільше запам'яталося із сьогоднішнього уроку?

— Чи досягли цілей, про які говорили на початку уроку?

— Як ви оцінюєте свою роботу на уроці?

VII. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

Обов'язкове: опрацювати відповідний матеріал підручника; прочитати перекази „Білгородський кисіль“, „Прийом у запорожців“, „Ой Морозе-Морозенку“, уміти їх переказувати.


За бажанням: підготувати малюнок до епізоду (на вибір) переказу, що найбільше запам'ятався.