Українська література 5 клас - Розробки уроків - 2013 рік

Література рідного краю № 3-4. Рідна земля у творчості поетів-земляків (на основі творів письменників Тернопільщини: С. Будного Земля, В. Вихруща Рідна хата, Г. Костів-Гуски Вілія, Я. Бензи Криниця)

Мета: ознайомити учнів із творами поетів-тернополян; формувати навички самостійно знаходити інформацію з різних джерел; розвивати вміння аналізувати ліричні твори, висловлювати власну думку; виховувати естетичні смаки, почуття любові до рідного краю, почуття гордості за своїх земляків.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Засоби навчання: мультимедійні засоби, літературна карта Тернопільщини (на карті Тернопільщини до назв с. Струсів, с. Августівка Козівського району, с. Бабинці Борщівського району, с. Бариш Бучацького району прикріплено сердечка), світлини із зображенням мальовничої природи Тернопільщини, книжкова виставка „Поетичний дивограй” (збірки поезій С. Будного „Людина до сонця йде”, „Поезії”, „Син землі”; В. Вихруща „Барви сонця”, „Веління серця”, „З висоти літа”, „Мамина світлиця”, „Серпень моєї душі”; Г. Костів-Гуски „Нічлава”, „Цвіте біля хати калина”, „Страсна дорога”, „Це тихий сум вечірнього вікна”, „Червоні кетяги калини”; Я. Бензи „Чарунки”), тексти поезій, роздавальний матеріал, орієнтовна схема асоціативної сітки до лексеми „Батьківщина”, таблиця „Щоденник подвійних міркувань”, пам'ятка „Критерії оцінювання презентації проекту”.

Випереджувальні завдання: учнів класу об'єднати в 4 групи, кожна з яких повинна створити і презентувати проект за однією з поезій: група 1 — проект „Вічні істини в поезії С. Будного „Земля”; група 2 — „Образ батьківської хати в поезії В. Вихруща”; група 3 — „Значущість маленької річечки в поезії Г. Костів-Гуски „Вілія”; група 4 — „Життєдайна сила води з отчої криниці у вірші Я. Бензи” (орієнтовний матеріал для роботи з проектами — у конспекті уроків).

Завдання проекту:

1. Повідомлення учнів про життєвий і творчий шлях поета.

2. Декламування напам'ять поезії.

3. Визначення теми, ідеї та актуальності вірша.

4. Створення усних малюнків до твору.

5. Аналіз художніх засобів.

Епіграф до уроку:

Ти намагайся серцем все почути

І все побачити. Тоді пізнаєш світ.

Б. Демків

Перебіг уроку

І. Організаційно-мотиваційний етап.

Вступне слово вчителя.

— Уявіть, як теплі промінчики весняного сонечка торкаються ваших пальчиків, піднесіть долоньки до ваших сердець. Уявіть, що у ваших грудях пульсує золота куля — це справжнє сонце. Відчуйте, як воно випромінює радість. Поділіться нею, подаруйте усмішку однокласникам, і їхні серця сповняться душевного тепла.

Одним з таких доторків до душі є поезія, про те сказала і Ліна Костенко — сучасна українська письменниця: „Поезія — це завжди неповторність, Якийсь безсмертний дотик до душі”. Сьогодні на уроці ми спробуємо сприйняти душею доторки поезії, „почути” серцем порухи душі наших земляків.

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

Стратегія „Одне слово”.

Учні уважно слухають притчу В. Сухомлинського, останнє речення завершують одним словом, яке пропущено в тексті.

Був у матері син. Поїхав він у далекий край. Жив там довго, але великий сум був у його серці. Написав син матері листа: „Надішли, матінко, з дому щось найдорожче для мене”. Послала ненька жменьку рідної землі. Приклав син землю до серця, одразу ж перед його очима постали сади, уквітчані рожевим цвітом, Дніпро велично ніс води, усміхалася матуся, вдалині біліла рідна хата. Зрозумів юнак, що біля серця тримає те, що найважливіше для людини. Це — ... (Батьківщина).

„Асоціативна сітка”.

Діти добирають асоціації до лексеми „Батьківщина” та до слів-опор.

Орієнтовна схема:

_________________________________________________

_________________________________________________

Слово вчителя.

— Саме про вплив рідної землі на формування світогляду поетів-краян буде мова на уроці.

Учні записують у зошити тему уроку, визначають мету.

Метод „Незакінчене речення”.

· На уроці я хочу дізнатись про...

· Цікаво було б простежити...

· Для мене важливо переконатися...

_________________________________________________

_________________________________________________

II. Операційно-пізнавальний етап.

Презентація створених проектів.

Під час прослуховувань учні заповнюють „Щоденник подвійних міркувань”.

Щоденник подвійних міркувань

Висловлювання учнів, які мене не залишають байдужим

Мої міркування з цього приводу









Орієнтовний матеріал для роботи з проектами

— Проект „Вічні істини в поезії С. Будного „Земля”.

Учень 1. С. Будний — поет, учитель, публіцист. Народився 23 серпня 1933 року в селі Струсів Теребовлянського району Тернопільської області. Після закінчення середньої школи вступив на філологічний факультет Чернівецького університету. У студентські роки публікував твори у Чернівецькій обласній газеті „Радянська Буковина”, у тернопільській газеті „Вільне життя”. По закінченні навчання Степану Будному пропонували роботу в одній із чернівецьких шкіл та в редакції обласної газети, але юнак відмовився, бо вдома його чекала самотня матір. Учителював у Кровинківській семирічці, працював у районній газеті „Червоні зорі”. Степан Франкович спішив жити, творити. Напевно, відчував, що роки спливають, тому писав:

...запалю багаття над землею,

Своїх пісень роз'ятрений вогонь.

Я — молодий нащадок Прометея,

Я — дух його.

Підступна невиліковна хвороба обірвала життя С. Будного 22 червня 1958 року. Похований у рідному с. Струсів. Поетичні збірки було видано уже після смерті поета: „Людина до сонця йде” (1961 р.), „Поезії” (1972 р.), „Син землі” (1997 р.). Поет збагатив нашу лірику новими темами, створив цікавий тип ліричного героя, яскраво виразивши дух його гуманізму, волелюбності.

Учень 2. Ліричний герой поезії „Земля” — це син-патріот, який відчуває свій зв'язок з рідною землею, усвідомлює, що його щастя полягає у відданості своїй Батьківщині.

Учень декламує напам'ять вірш С. Будного „Земля”.

Учень 3 аналізує поезію.

— Вірш „Земля” — це життєдайне джерело краси і радості людини, що живиться соками рідної землі. С. Будний утверджує думку про невмирущість людини-патріота, оспівує духовну красу ратая, хлібороба. Для автора земля і мати — синоніми ніжності, любові, символи життя, святості, вічності. Саме тому її, Батьківщину, „не можна трошки” любити. Патріотизм наповнює душу героя і дає сили пережити найскладніші випробування.

Учень 4 створює словесний малюнок.

— Мені здається, що я стою в безкрайому полі. Чую, як сміється, співає земля, як ведуть тиху розмову діброви, як шумлять могутні дуби. Мазками проглядаються і „світло-синій вогник волошки”, і „молоде гречане молоко”. Поезія мовби насичена яскравими барвами: золотисто-жовтими, небесними, блаватними, зеленими — кольорами радості, молодості та життя. Тільки оптиміст міг створити цю поезію.

Учень називає художні засоби, характеризує їх значення: метафори допомагають „оживити” землю („забринить, заквітне, засміється” земля, „чистою росою враз заб'ється”, „вона, кохана, не мовчить”, „дише в серце за селом”), епітети виділяють яскраві ознаки, акцентують увагу на них („рідна і пахуча” земля).

_________________________________________________

_________________________________________________

Фізкультхвилинка.

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

Складання сенкану за поезією „Земля”.

1 рядок — слово-тема (іменник);

2 рядок — 2 прикметники (епітети, вжиті в поезії);

3 рядок — 3 дієслова (метафори, використані у вірші);

4 рядок — фраза із 4 слів (розуміння теми, ставлення до неї);

5 рядок — слово-висновок (іменник-синонім).

Наприклад:

Земля

Рідна, пахуча,

Забринить, заквітне, засміється,

Із нею вічно буду жити,

Мати.

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

— Проект „Образ батьківської хати в поезії В. Вихруща”.

Учень 1 повідомляє про життєвий і творчий шлях В. Вихруща.

Народився 4 березня 1934 року в с. Августівка Козівського району. Навчався у Конюхівській восьмирічній школі, Львівському фінансово-кредитному технікумі, Одеському кредитно-економічному інституті, аспірантурі. Працював у районній газеті, головою колгоспу. Захистивши докторську дисертацію, був деканом фінансово-кредитного інституту, заступником голови Тернопільського облвиконкому.

Володимир Павлович — автор понад 100 наукових праць, багатьох монографій, навчальних посібників. Лауреат літературно-мистецької премії імені братів Лепких та премії імені І. Блажкевич.

Його життєве кредо:

Велике щастя — це любов до Бога,

Любов до України, до людей.

Помер В. Вихрущ 23 червня 1999 року, похований у місті Тернополі. Видано такі збірки поезій : „Барви сонця” (1972 р.), „Веління серця” (1979 р.), „З висоти літа” (1997 р.), „Серпень моєї душі” (1990 р.), „Поезії” (2007 р.) та інші.

Учень 2 повідомляє, що секрет духовності поезії В. Вихруща криється у світлі домашнього вогнища, у якому причащалася його юна душа. Декламує напам'ять поезію „Рідна хата”.

Учень 3 аналізує вірш.

— Українська хата не лише витвір мистецтва, а й колиска духу народу: „красива квітами і людьми”. Поезія пройнята повагою до батьківської хати, у якій закладалися морально-етичні цінності. Душу ліричного героя наповнює спокій, тепло, адже поряд з ним добрі ангели-охоронці — його батьки. Сенс їхнього буття — невтомна праця на рідній землі.

А хіба ми можемо уявити українську оселю без рушників, образів — вічних оберегів, символів незрадливості? Безумовно, ні. Стежки любові, добра неодмінно починаються з батьківського дому.

Учень 4 створює словесний малюнок до вірша.

— Перш за все, відчуваю золоту м'якість тепла, любові, світла, краси. Тому на картині домінують ніжні, чисті відтінки. Хата наче писанка. Сонячне проміння ллється крізь вікно, і від того світла виграють яскравими барвами рушники. Весь простір наповнює неповторний аромат свіжоспеченого хліба.

Учень визначає роль художніх засобів у поезії („найкраща в світі —рідна хата / Під ясеновими крильми”, „хліб домашній на обрусі — неначе сонце весняне”, „йдемо додому, як на свято”).

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

Інтерактивна вправа „Мікрофон”.

Діти розкривають власні думки із приводу питання актуальності вірша „Рідна хата” сьогодні.

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

— Проект „Значущість маленької річечки в поезії Г. Костів-Гуски „Вілія”.

Учень 1 подає відомості про Г. Костів-Гуску.

— Ганна Михайлівна народилася 18 квітня 1947 року в с. Бабинці Борщівського району. Закінчила Бабинецьку восьмирічну школу, Чортківське медичне училище. Працювала в сільських медичних закладах Заліщицького, Борщівського районів. Після навчання в Тернопільському медичному інституті працювала психіатром-наркологом у районних лікарнях Шумського та Борщівського районів. Була власним кореспондентом обласної газети „Свобода” в Борщівському районі. Г. Костів-Гуска була депутатом Тернопільської обласної ради III, IV скликань. Член товариства „Просвіта”, очолює Конгрес української інтелігенції Борщівщини.

Поетичні збірки: „Автограф вірності” (1978 р.), „Нічлава” (1985 р.), „Цвіте біля хати калина” (1993 р.), „Зона” (1996 р.), „Голгофа” (2001 р.), „Жоржиновий вогонь” (2004 р.), „Червоні кетяги калини. Вибране” (2006 р.) та інші.

Учень 2 декламує напам'ять вірш Г. Костів-Гуски „Вілія”.

Учень 3 аналізує поезію „Вілія”.

— Відчути гармонію у природі може лише людина з чистою, ніжною, сповненою любові душею. Дивовижна незаймана краса рідного краю викликає почуття радості, гордості. Поетеса говорить про значущість маленької річечки як символу малої батьківщини.

Учень 4 створює словесний малюнок до поезії.

— Г. Костів-Гуска так зворушливо змальовує кожну деталь, що перед очима чітко постає живописна картина. Ось річка стрічечкою звивається поміж зеленої соковитої трави, ось вона виграє хвилями, несе свої води „до батечка, до Дніпра”. На березі сумна красуня-верба похилилась, виводить тужливу мелодію. Від споглядання цієї краси і думки стають чистішими, а душевні поривання — благороднішими. Поезія насичена пестливими словами, які передають поетичність української душі та сприяють створенню певного настрою.

Учень з'ясовує роль художніх засобів (пестливі слова, порівняння, авторський неологізм) у створенні образу ріки.

_________________________________________________

_________________________________________________

Фізкультхвилинка.

_________________________________________________

_________________________________________________

— Проект „Життєдайна сила води з отчої криниці у вірші Я. Бензи”.

Учень 1 розповідає про життя і творчість Я. Бензи.

— Ярослав Антонович народився 20 лютого 1950 року в с. Бариш Бучацького району Тернопільської області. Після закінчення школи вступив до Львівського університету на факультет журналістики. З 1974 року працював у Тернопільській обласній телерадіокомпанії. Я. Бенза — автор збірки для дітей „Чарунки” (1995 р.). Друкував твори в журналах „Україна”, „Барвінок”, „Тернопіль”.

Учень 2 декламує поезію Я. Бензи „Криниця”.

Учень 3 аналізує вірш „Криниця”.

— Загляньмо у криницю творчості Я. Бензи. У поезії описано, на перший погляд, звичайнісіньку криницю: „стара, на зрубі — мох”. Та ні. На запрошення „журавля” скуштувати води відгукуються усі. Вип'ють ковток прохолодної води і відчують, як по тілу розтікається живлюща сила. Автор стверджує: криниця з чистою водою — невичерпне джерело здоров'я. А старі криниці, „на зрубах яких мох”, ще й акумулюють історичну пам'ять. Тому наш обов'язок — дбати про ці рукотворні дива.

Учень 4 створює словесний малюнок до вірша.

— У затінку ясена — старенька криниця, обплетена мереживом стежин. Те, що діється, нагадує казку. З дубової діжки п'ють воду орли, півні та навіть зоря втамовує спрагу.

Метафори допомагають „оживити” малюнок („кланяється низько сусідам журавель”, „з криниці п'є зоря” ). Особливістю поетичної мови є вживання діалектизмів („кректати”, „цебер”).

_________________________________________________

_________________________________________________

„Щоденник подвійних міркувань”.

Учні записують власні думки із приводу певних висловлювань однокласників у „щоденник” (таблицю), а потім озвучують їх.

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

Акродиктант.

Учні записують відповіді на запитання у стовпчик, підкреслюють першу букву кожного відгаданого слова, зачитують утворене слово.

1. Яке слово пропущено в рядку: „опівдні з криниці п'є...”? (Зоря)

2. Який художній засіб вжито у словосполученні „барвисті рушники”? (Епітет)

3. Який художній засіб використано в рядку „забринить, заквітне, засміється” земля? (Метафора)

4. Як називають один із трьох родів літератури, у якому навколишня дійсність зображена шляхом передачі почуттів? (Лірика)

5. Під якими крильми „найкраща в світі” хата? (Ясеновими)

Відповідь: земля.

_________________________________________________

_________________________________________________

III. Рефлексивно-оцінювальний етап.

Інтерактивна вправа „Мікрофон”.

— Яким постає образ рідної землі у прочитаних поезіях?

— Які „уроки серця” ви пізнали на уроці?

_________________________________________________

_________________________________________________

Оцінювання презентацій проектів.

Пам'ятка „Критерії оцінювання презентації проекту”

1. Чіткість, доступність виступів.

2. Змістовність відповідей.

3. Артистизм, уміння зацікавити аудиторію.

4. Використання наочності (світлин, відеоматеріалів).

5. Дотримання мовних норм.

6. Оригінальність.

Бесіда.

— Чи справдились ваші очікування щодо змісту уроку?

— Чий проект найбільше сподобався?

— Чи хотіли б ви прочитати інші твори поетів-краян? Кого саме?

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

IV. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

— Скласти рекламу улюбленого твору, прочитаного в 5 класі.

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________

_________________________________________________