Українська література 5 клас: Плани-конспекти уроків - Паращич В. В 2009

Л. Смілянський, «Лідер»

Тема. Л. Смілянський, «Лідер».

Мета: ознайомити учнів із твором Л. Смілянського, його особистістю; розкрити віру письменника в людину — доброго й мудрого господаря природи; розвивати навички виразного читання, переказу, висловлювання думок з приводу прочитаного; виховувати любов до тварин, бережливе ставлення до природи.

Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до твору, що вивчається; малюнки або фотографії голубів різних порід, репродукції картин художників із зображенням голубів.

Теорія літератури: опис, оповідання, герої твору.

ХІД УРОКУ

I. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Повідомлення теми й мети уроку.

II. «ПОЕТИЧНА ХВИЛИНКА»

Варіант учителя.

Весна

«Теплінь. Весна іде!» —

Сказала так бабуся.

Весна іде? Та де?

Коли в вікно дивлюся —

Аж справді, йде весна.

Ось стала біля ставу,

Всміхнулася ясна

І кинула купаву.

Купава розцвіла,

На хвилях загойдалась.

Весна ж у ліс пішла,

Ішла і усміхалась.

Дерева ожили!

Весна їх всіх вітала

І листом із поли

Їх рясно обсипала.

Берізці молодій

Сережки почепила,

Билиночці блідій —

Дзвіночок, щоб дзвонила.

Дарунки роздала,

З усіма попрощалась,

І в поле, в степ пішла,

Ішла і усміхалась.

Прийшла. Важкий мішок

З плечей своїх зложила

І тисячі пташок

В широкий степ пустила.

І степ загомонів,

Почулись співи, крики.

Взялися до смичків

І коники-музики.

Там перепел: «ха-вав!»

Там «бу-бу» над водою.

Цупке щось дерти став

Деркач між осокою.

В повітрі, мов квітки,

Метелики літали.

Гули джмелі, бджілки

І меду скрізь шукали.

Та світу вже весна

Не бачила й не чула,

Давно уже вона

Натомлена заснула.

(О. Олесь)

Можливий коментар учня.

Весняний розквіт природи здавна уявлявся людям як прихід чарівної дівчини-весни, що щедро обдаровує землю квітами й травами, птахами й звірятами, пестить лагідним теплом. Автор поезії теж «оживлює» весну, і ми милуємося чудовими картинами природи, різноманітними її виявами. Поезія легка, світла, задушевна, і у цьому її привабливість.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка диференційованого домашнього завдання за рівнями; огляд ілюстрацій; заслуховування учнів, що прочитали повість повністю (найцікавіші епізоди).

ІV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя.

Відомий український письменник Леонід Іванович Смілянський народився 1904 року у м. Конотопі на Сумщині. Батько його працював на залізниці, тому і хлопець мріяв стати машиністом, водити пасажирські поїзди. Трудове життя його почалося рано. Закінчивши початкову школу, Леонід пішов працювати в майстерні. А мрія? Вона здійснилася набагато пізніше. Коли в Конотопі відкрився технікум, хлопець вступив до нього, щоб стати механіком.

Проте перемогла любов до літератури. Це й визначило його майбутній життєвий шлях. Ще в Конотопі він починає писати, друкує в різних альманахах та журналах свої перші оповідання. Згодом Л. Смілянський закінчує Київський інститут народної освіти, потім аспірантуру при інституті літератури Академії наук УРСР, працює редактором у газетах та журналах. За чотири десятиліття літературної діяльності він створив багато оповідань і повістей, кілька романів, п’єс, кіносценаріїв, літературно-критичних праць.

Для дітей Л. І. Смілянський написав повість «Олесь», мріяв продовжити її, та не встиг. Його не стало в 1966 році. Письменник нагороджений медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941 — 1945 рр.», багатьма почесними грамотами.

«Лідер» — це уривок із твору Л. Смілянського «Чубарик». (Лідер — означає перший, передовий.)

2. Виразне читання оповідання Л. Смілянського «Лідер».

3. Словникова робота.

Шуліка — хижий птах;

сапа — сапка;

воло — шкіряний мішечок на шиї у птаха, куди потрапляє їжа;

висілок — селище;

джемпер — светр.

4. Обмін враженнями від прочитаного.

(Чи сподобалося оповідання, що запам’яталося найбільше, чому; що здалося у творі найбільш напруженим, хвилюючим?).

5. Евристична бесіда, виконання пошуково-дослідницьких завдань.

— Які риси характеру Степанка виявилися, коли він доглядав за пораненим голубом?

— Знайдіть опис голуба, визначте, які художні засоби в ньому використовуються. З якою метою, на вашу думку, подається опис саме голуба, а не портрети героїв, пейзажі?

— Як голуб віддячив своєму рятівникові?

— Як ви оцінюєте вчинок хлопчика, який замість занять у школі поїхав за місто випускати голуба?

— Що змушений був зробити батько? Як ви ставитеся до цього його вчинку?

— Чому Степанко плакав і сумував, чому його не втішили навіть щедрі обіцянки матері?

— Наскільки правдивим, ймовірним здається вам кінець цієї історії?

— Який епізод в оповіданні, на ваш погляд, є найпоетичнішим, найкрасивішим?

6. Слово вчителя.

Ми вже говорили про описи природи (пейзаж), описи зовнішності людини (портрет). Існують ще й інші види описів, наприклад, опис тварин, рослин, речей, обстановки. Описи допомагають докладніше, яскравіше уявити собі предмет зображення. Якщо розповідь відповідає на питання «що?», «де?», «коли?», «з ким?», «як?» (відбувається), то опис відповідає на питання «яким є?» (предмет зображення).

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Вікторина.

Олесь Кмітливець хоче визначити, хто з учнів найуважніший.

(Кожна правильна відповідь — 1 бал).

1) Хто напав на голуба? (Шуліка.)

2) Яка рана у птаха була найсерйознішою? (Зламаний дзьоб.)

3) Чим Степанкові вдалося вигодувати голуба? (Пшоном з водою.)

4) Якої породи був голуб? (Вертун.)

5) До якого міста поїхали вперше хлопці, щоб пустити голубів? (До Києва.)

6) За скільки кілометрів від рідного селища поїхали хлопці наостанку? (За тридцять.)

7) Як звали хлопчика, що підмовив Степанка на цю поїздку? (Андрійко.)

8) Про учнів якого класу йдеться в оповіданні? (Третього класу.)

9) Де працював батько Степанка? (На заводі.)

10) Куди поїхав Степанків батько? (У відрядження.)

11) Про які незвичайні випадки з голубами чув Степанко від старих голуб’ятників? (Про ночівлю голубів у небі.)

12) Чого бажав Степанко для свого Лідера? (Щоб у нього була голубка і своє гніздечко.)

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Навчитися виразно читати, переказувати оповідання, виокремлювати головні епізоди в ньому; зробити ілюстрації; принести фотокартки або малюнки своїх домашніх тварин-улюбленців, підготувати про них розповіді; підготувати «поетичну хвилинку».

VII. ПІДСУМОК