Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Українська література 5 клас: Плани-конспекти уроків - Паращич В. В 2009
В. Бровченко, «Два хлопчика»
Всі публікації щодо:
Бровченко Володимир
Тема. В. Бровченко, «Два хлопчика».
Мета: ознайомити з особистістю та творчістю письменника; допомогти учням зрозуміти ідейно-художній зміст поезії; розвивати навички виразного читання, спостереження над мовою поетичного твору, вміння висловлювати свою думку щодо порушених автором проблем; виховувати любов до природи, повагу до загальнолюдських цінностей.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до них; лісові краєвиди.
Теорія літератури: віршована мова, головна думка, ліричний герой.
ХІД УРОКУ
I. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Повідомлення теми й мети уроку.
II. «ПОЕТИЧНА ХВИЛИНКА»
Варіант учителя.
Нетиповий випадок на майдані
Де сніг устелив рівність асфальту —
«Футбол» світового масштабу:
Хлопчики пороздягали пальта,
Підгилюють хліб.
Шайбу!
От футболістики, от молодці!
Ось-ось заженуть його в ворота.
Не сіячі поки що вони, не женці.
Очі горять — пара з рота.
Поряд чимало народу снує,
Кожен спішить, до «матчу» байдужий.
Підгилюють хліб, як серце моє,
Хлопчики спритні і дужі.
Булка — п’ятак, майже — за так!
— Пас! — вимагає червонощокий хлоп’як.
Шайбу! Шайбу!
… Аж тут принесло на майдан бабу.
Підкотився хліб старій до ніг,
Шукаючи захисту, ліг.
Нагнулась, взяла його в руки,
А до хлоп’я навіть не забалакала.
Обтерла булку від снігу й грязюки
І — заплакала.
(В. Бровченко)
Можливий коментар учня.
Для тих, хто тяжкою працею вирощував хлібний колос, він — святий. Для тих, хто голодував і кому врятував життя, — це найсолодіша, найсмачніша страва. Бабуся знала ціну хліба, вартість заробленого шматка хліба, тому заплакала, побачивши таку зневагу до хліба. Хлопчики теж мали знати, що хліб здавна вважається святим. Але вони цього не зрозуміли, тому бабуся навіть не заговорила до них, підкреслюючи ганебність їхнього вчинку. У вірші говориться ще про одну велику ваду суспільства — байдужість до того, що відбувається навколо («Поряд чимало народу снує, кожен спішить, до «матчу» байдужий»). Ці високохудожні поетичні рядки примушують нас знову замислитися над проблемою розуміння загальнолюдських цінностей і шанобливого до них ставлення.
III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Перевірка усних творів, підготованих учнями самостійно, за оповіданням Є. Гуцала «Лось».
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Слово вчителя.
Відомий український поет Володимир Якович Бровченко народився 1931 року в селі Мала Виска на Кіровоградщині в селянській родині. Змалку він бачив тяжку працю трудівників землі, пройнявся до неї глибокою пошаною. Вчився в середній школі у рідному селі, потім закінчив Одеський технологічний інститут, працював на Херсонському консервному комбінаті. Потім перейшов на журналістську роботу, став редактором журналу «Дніпро». Ще студентом почав друкувати свої поезії в обласній пресі. Автор багатьох поетичних збірок. Багато віршів В. Бровченка поклали на музику композитори О. Білаш, В. Мовчан, О. Левицький, П. Бровченко, С. Козак (прослуховування аудіозаписів, якщо такі є).
Тривалий час письменник очолював товариство «Україна», яке підтримувало зв’язки з українцями за межами нашої країни.
Особливо хвилюють поета проблеми екологічного характеру, духовне здоров’я молодого покоління. Про це — вірш В. Бровченка «Два хлопчика».
2. Виразне читання вірша «Два хлопчика».
3. Словникова робота.
Діброви — дубові ліси, гаї;
прискалив — примружив;
лісничий — охоронець лісу, доглядач.
4. Обмін враженнями від прочитаного.
(Що запам’яталося, що вразило, чому, які слова й вислови ви вважаєте найбільш вдалими, найпоетичнішими.)
5. Евристична бесіда. Спостереження над текстом.
— Чи можна все в природі оцінювати з точку зору його користі?
(Мабуть, ні. Адже все в природі взаємопов’язане, взаємозалежне. І те, що нам здається зовсім некорисним, насправді є важливим ланцюжком в екосистемі. Наприклад, китайці якось винищили всіх горобців, які клювали зерна рису і здавалися їм шкідливими. Це призвело до небажаного збільшення комах — шкідників, які й знищили весь урожай. Горобців довелося завозити із сусідніх країн, бо тільки вони живилися тими шкідниками.
Порушення рівноваги в довкіллі може навіть викликати катастрофи. Так трапилося в Карпатах, де на схилах гір стали вирубувати ліси корисливі люди заради власної наживи. Села біля підніжжя гір були зруйновані зсувами гірських порід.)
— Яка основна думка поезії? (Красу природи не можна вимірювати грошима, вона — безцінний дар.)
— Якими художніми засобами В. Бровченко розкриває основну думку твору? (Поет вживає епітети: зелену (пору року), вікових (дібров), прикинув діловито, (хлопчик) схвильований; синоніми, антоніми, окличні речення; навіть створене ним слово «димокурних» (труб).
Щоб підкреслити своє негативне ставлення до хлопчика, який бачить ліс лише у вигляді дров, автор вживає дещо згрубілий вираз «прискалив око».
Ліс у поета живий, він «так пильно в очі дививсь» хлопчикам із міста, образно названим поетом «сусідами димокур них труб», бо тривожився за своє майбутнє. Адже воно залежить від того, хто стане володарем лісу, всієї природи — справжній дбайливий господар чи дроворуб — руйнівник.)
— Уявіть ситуацію: ви були присутні при розмові двох таких хлопчиків. Що б ви їм сказали, на чиєму боці були б?
— Діловитість, яка, напевно, була у хлопчика-«дроворуба» — це позитивна чи негативна риса характеру? Чи можна за одне слово осуджувати другого хлопчика? Свою думку обґрунтуйте.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
1. Проблемне питання.
Олесь Кмітливець уважно прочитав вірш В. Бровченка й признався, що не дуже зрозумів вислів «садівник життя». Хто такий садівник, він знає, а «садівник життя» — ні? Допоможіть Олесеві.
2. Допоможіть козакові Мамаю пригадати, хто зображує ліс улітку та взимку і в яких творах.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Навчитися виразно читати, аналізувати вірш В. Бровченка, зробити до нього ілюстрації; підготувати усний твір «Ліс, який я запам’ятав» на основі власних життєвих спостережень; підготувати «поетичну хвилинку»
VІІ. ПІДСУМОК
