Всеволод Нестайко — відомий у світі український дитячий письменник. Тореадори з Васюківки

Українська література 6 клас - Конспекти уроків - Посібник для вчителя - 2015 рік

Всеволод Нестайко — відомий у світі український дитячий письменник. Тореадори з Васюківки

Мета: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом В. Нестайка; розпочати роботу над аналізом його пригодницького твору, виявити ідейно-тематичну спрямованість твору, особливості назви; розвивати вміння толерантно і аргументовано доводити свою думку, відстоювати власну позицію; узагальнювати, порівнювати, робити власні висновки, формувати естетичні смаки школярів; виховувати почуття пошани до творчості В. Нестайка, позитивних рис характеру; інтерес до наслідків власної праці; формувати соціальну, комунікативну компетентності.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет В. Нестайка, виставка книг письменника, підручник, учнівські ілюстрації до твору.

Немає нічого кращого в житті за дружбу.

Всеволод Нестайко

ХІД УРОКУ

I. Організація початку уроку.

Привітання, перевірка стану готовності учнів до уроку.

II. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок.

1. Бесіда.

— Чи любите ви мріяти?

— Про що ви зазвичай мрієте?

— Чи завжди мрії збуваються? Що треба зробити, щоб вони збулися?

— Чи варто мріяти про нездійсненне?

2. Слово вчителя.

Людина схильна мріяти. Ми мріємо про своє майбутнє і про те, що є бажання, але недосяжне нам зараз... Прагнути чогось хорошого завжди приємно і корисно, бо виникає відчуття, ніби ти напівдорозі до щастя.

...В таємні світи надхмарні

Я на крилах думки лину.

Скрізь гуляю, скрізь буяю,

Мов той вітер вільний в полі...

Так описує цей стан поет-романтик з “ Давньої казки ” Лесі Українки.

Письменник Всеволод Нестайко — мрійник, романтик. Такі й герої його творів.

III. Повідомлення теми, мети та очікуваних результатів уроку.

Учні записують тему уроку в зошити.

IV. Мотивація учіння.

1. Слово вчителя.

Ми почали урок із розмови про мрії як особливий інтимний стан душі людини. Та інколи буває, що для здійснення мрії нам необхідна допомога і підтримка близьких людей, друзів. І ось у такі моменти, мабуть, пізнаються справжні друзі. Адже часто допомогти і, головне, порадіти з тобою може лише справжній друг. А яким ви уявляєте собі справжнього друга?

2. Робота в групах.

Учитель. Для роботи об'єднайтесь у групи і виконайте запропоновані завдання.

1 група — скласти асоціативний кущ “Справжній друг”.

2 група — скласти сенкан зі словом “Друг”.

3. “Методика одного речення”.

Учні зачитують і коментують зміст епіграфа уроку.

V. Сприйняття та усвідомлення учнями нового матеріалу.

1. Розповідь учителя про В. Нестайка.

Ім'я Всеволода Нестайка, письменника, що пише для дітей, давно відоме. Найменшеньким читають його казки “Кузя, Зюзя і Компанія”, “Таємниця лісею “Кондор”, “Метиковані загадки та несподівані відгадки”.

Народився майбутній письменник ЗО січня 1930 р. в м. Бердичеві на Житомирщині в родині службовця. Його тато 1933 р. був репресований як колишній січовий стрілець і син уніатського священника. Мати приховувала від Всеволода правду про батька, врешті сказала, що він загинув, виконуючи державне завдання за кордоном. Але маленький хлопчик ще довго сподівався на щасливе повернення свого “засекреченого” тата й не хотів вірити в його загибель. Всеволод пригадує лише, як батько частував його смачними цукерками у прощальний вечір і як мама повела його й сестричку в цирк, щоб хоч якось розрадити після таткового від'їзду. А був він веселою і товариською людиною, знав п'ять мов.

Про Бердичів хлопчик нічого не пам'ятає, окрім страшного голоду тридцять третього. Після марних прохань дати чогось поїсти він, зітхаючи, просив маму: “Ну, то дай хоч води напитися”. Рятуючись від голодомору, сім'я переїхала до Києва, де жила мамина сестра з чоловіком. З тих пір Київ став рідним містом для письменника.

У дитинстві Всеволод був дуже хворобливим хлопчиком. Не було, здається, такої дитячої хвороби, котрою б він не перехворів. Мама вчителювала і не могла сидіти постійно біля сина. Доводилось зачиняти його самого вдома. Тому дитинство для Всеволода — це самотність. Сидів у коридорі під дверима і вслухався в жахливу тишу, а в уяві вимальовувалися різні потвори і чудовиська. Тоді починав гірко плакати, але його ніхто не чув. Хіба якась сусідка підійде з того боку дверей, поговорить хвилинку-другу й піде у своїх справах. Наперекір жахливим картинам почав вигадувати смішні історії (в роду в них усі були жартунами). Отак і змагалися між собою жахи і веселі дотепи.

А потім була школа. І знову залишався сам, але самотність уже змінилась на самостійність. На одному з уроків у першому класі надокучило Всеволодові сидіти, він неквапом підвівся з місця і пішов собі між партами.

— Ти куди? — здивовано запитала Ліна Митрофанівна.

— Нікуди. Я просто гуляю. Мені казала мама, що сидіти довго на одному місці не можна.

Отак і прогулювався декілька днів, аж поки Вася Мостовой не підставив йому ногу і хлопчик не гепнувся на втіху всьому класові.

...Одного літнього дня діти біля свого будинку грали у війну, коли о 12 годині радіо принесло страшну звістку — почалася війна. Вони жили дитячими вимріяними уявленнями про війну і не могли зрозуміти заплаканих обличь матерів.

— Ми цього Гітлера за один день розіб'ємо, — вигукували хлопчаки, розмахуючи руками. Був серед них і одинадцятирічний Всеволод. Не знав він, що це була його остання дитяча гра. А скільки довелося пережити в окупованому фашистами місті!

Два роки окупації, голоду, страху і нових втрат Всеволод Нестайко не забув і досі: “Ми не змогли виїхати, бо я знову захворів. Мамине серце розривалася навпіл. У Москві ж була моя сестра, що вчилася там в інституті. Два роки ми нічого про неї знали. Навчання продовжував у підпільній школі, яку мама організувала для дітей: “Щоб не дуже відстали, коли прийдуть наші”. Згадує і відчайдушний мамин зойк, коли біля нього розірвався снаряд і він упав, засипаний землею. Та найстрашніша подія сталася на Куренівці, де Всеволод із товаришем рвали з ліщини горіхи. Тоді фашисти робили облаву на втікачів-вій- ськовополонених. “Жартівливому бистроокому Павлуші куля пробила скроню — він саме повернувся до мене, хотів щось сказати. Тільки вбивши Павлушу, німець побачив, що хлопець — дитина. І в мене вже не вистрелив. Ніколи було, поспішав...”.

Взагалі-то письменник не любив згадувати про страшне воєнне лихоліття: “Я не люблю ні писати про війну, ні згадувати. Багатьох дітей війна зламала, є навіть поняття “діти війни”, стражденні діти. Але мене врятувала моя весела вдача, яку дали мені мама, тато і мої далекі предки”.

Після війни Всеволод Нестайко екстерном склав іспити за дев'ятий клас і закінчив школу зі срібного медаллю. У 1947 р. став студентом філологічного факультету Київського університету. Ще навчаючись, почав працювати в журналі “Барвінок”, а 1956 р. побачила світ його книжка оповідань для дітей.

Герої В. Нестайка — дотепні, жваві, веселі, розумні, кмітливі, сміливі діти, які потрапляють у різні життєві ситуації, інколи навіть драматичні, і з честю виходять із них. І все це освітлено любов'ю, добротою, легким авторським гумором, так що жоден читач не залишається байдужим. Мабуть, саме завдяки цим особливостям твори В. Нестайка набули світової популярності.

За повість-казку “Незвичайні пригоди у лісовій школі” письменник удостоєний премії імені Лесі Українки. Фільм за твором “Тореадори з Васюківки” одержав гран-прі на Міжнародному фестивалі в Мюнхені і Головну премію на Міжнародному фестивалі в Австралії, кінофільм за твором “Одиниця з обманом” — спеціальний приз на Міжнародному фестивалі в Габрово, столиці сміху в Болгарії.

Книжку “Тореадори з Васюківки”, з якою ми сьогодні ознайомимся, включено до особливого списку Г.-К. Андерсена.

Словами Астрід Ліндгрен промовляє до нас класик української дитячої літератури Всеволод Нестайко: “Я сподіваюсь, що, можливо, книжки мої навівають маленьким читачам більшу людяність, краще розуміння людей”.

В одному із інтерв'ю він сказав, що крім родини, товаришів, у нього є ще улюблена справа: “Незважаючи на те, що майже сліпий, і досі пишу казки. Чогось мені хочеться фантазувати... І щоб були щасливі герої”.

Помер Всеволод Нестайко 16 серпня 2014 року.

2. Робота з теорії літератури.

Твір В. Нестайка “Тореодори з Васюківки” — повість-трилогія (трилогія складається з трьох книг: “Пригоди Робінзона Кукурузо” (1964), “Незнайомець з 13 квартири” (1966), “Таємниця трьох невідомих” (1970).

Повість — це великий за обсягом епічний твір, у якому детально розповідається про багато подій із життя дійових осіб.

Особливості повісті: зображення значної кількості подій із життя одного або кількох головних героїв; розповідний спосіб викладу; тривалий час дії; докладність описів і розповіді про події та персонажів; прозова форма; середній обсяг.

Повість “Тореодори з Васюківки” — гумористично-пригодницька. Пригодницький твір має складний, заплутаний сюжет, із його героями трапляються цікаві, часом неймовірні пригоди, вони опиняються у складних життєвих ситуаціях, з яких, звичайно, виходять переможцями.

3. Словникова робота.

Авантюрист — шукач пригод, пройдисвіт, відчайдуха;

буцегарня — в'язниця;

вишкварки — тут: непосиди, непослухи (зневажл.);

гангстери — бандити;

знайдибіда — шукач недобрих пригод, авантюрист;

клуня — будівля для зберігання снопів, сіна (стодола);

контрибуція — натуральний податок, грошова сума, яку накладає держава;

онуча — тут: ганчірка;

плахта — тут: килим із картатої декоративної тканини;

скриня — ящик з кришкою для зберігання одягу;

убоїще — нестерпна людина;

шмаркатий — тут: зневажливо про недосвідченого.

льоха — свиня;

пискля — малеча, пташеня;

сільмаг — сільський магазин;

пугутькало — сова;

підштаники — нижня чоловіча білизна;

второпав — зрозумів;

беркиць — упав;

бугай — бик;

цап — козел;

калабаня — велика яма з водою;

вигін — пустир, пасовисько;

баналюки — небилиці;

нафталін — хімічна речовина, що відганяє міль;

реманент — інвентар;

гейзери — фонтани;

анциболотники — чорти;

шминдрики — лайливе слово;

костричитись — удавано хоробро поводитись;

журавель — жердина, якою дістають воду з колодязя;

припиначка — мотузка з металевою чи дерев'яною палицею, до якої прив'язують козу.

4. Виразне читання уривків з повісті В. Нестайка “Тореадори з Васюківки”.

5. “Торбина запитань”.

Учні витягують з торбини аркуші із запитаннями і відповідають за змістом повісті.

1. До якого класу не дружили Ява і Павлуша? (До четвертого.)

2. До якого часу Павлуша збирався дружити із Антончиком? (До старості.)

3. Що “з присьорбом” хрумкали хлопці? (Кавуни.)

4. Яке ім'я у баштанника? (Салимон.)

5. Дід не любив, щоб крали, а любив, щоб... (просили).

6. У що запрошував погратися Стьопа? (У фараона.)

7. Кого єгиптяни ховали у пірамідах? (Царів-фараонів.)

8. Ким зазвичай був Павлуша у хлоп'ячих іграх? (Ворогом.)

9. Кому цього разу припало бути фараоном Гаменгопетом? (Павлуші.)

10. Кавуни на баштані смугасті як... (тигри).

11. 3 чого хлопці будували піраміду? (З кавунів.)

12. У який спосіб вирішили вдруге поховати “фараона”? (Стоячи.)

13. Кого злякалися? (Діда.)

14. Де подівся гурт хлопців? (Втекли.)

15. Хто з хлопців з'явився несподівано? ( Ява.)

16. Що робив Ява? (Кидав.)

17. Немає кращого в житті за що? (За дружбу.)

18. Кого з винуватців свинства на баштані виказали друзі? (Нікого.)

19. Кого батьки ставили за приклад синам? (Стьопу.)

20. Чим була скріплена дружба наступного дня? (Кров'ю).

6. Евристична бесіда.

— Чи сподобались вам Ява і Павлуша?

— Чи все, що робили хлопці, заслуговує схвальної оцінки дорослих?

— У якому епізоді, на ваш погляд, найвиразніше проявилася дружба Яви та Павлуші? Чим вона вас привабила?

— Подумайте і скажіть, як пригода із Собакевичем характеризує хлопців. Чому ця невесела ситуація (хтось викинув цуценя в занедбану криницю) виглядає веселою, комічною?

— Чи часто з хлопцями відбувалося щось цікаве?

— Чому не нудьгували Ява й Павлуша?

— Чи можна назвати хлопців позитивними персонажами?

Підсумок учителя. Хлопчики — ваші однолітки. Вони здатні на вигадку, бешкетують, завдають клопотів оточуючим. Але ми розуміємо, що все це вони роблять на зі зла, це — так би мовити, плоди їхньої бурхливої фантазії. Вони мріють, пізнають життя, і ми, читаючи твір, не засуджуємо їх, а сміємося і захоплюємося їхніми пригодами. Та як не сміятися, адже Всеволод Нестайко — майстер гумористичної прози.

VI. Узагальнення та систематизація знань.

Метод “Мозкова атака”.

Учитель. У чому секрет популярності автора і його героїв?

VII. Підбиття підсумків уроку.

1. Слово вчителя.

Автор уміє радіти життю і цю рису передає своїм героям. “Тореадори...” — книжка весела, життєрадісна. Розуміти і відчувати гумор — важлива здатність. Без неї нелегко й дитині, і дорослому.

Ява Рень і Павло Завгородній — головні герої твору — овіяні світлими спогадами письменника про дитинство. Пишучи цей твір, автор линув думками в ті часи, коли світ був для нього загадковим і прекрасним, коли кожен день обіцяв безліч відкриттів і пригод.

2. Усна рефлексія.

На уроці я...

► дізнався...

► зрозумів...

► навчився...

► найбільші труднощі відчув...

► не вмів, а тепер умію...

► змінив своє ставлення до...

► На наступному уроці я хочу...

VIII. Повідомлення домашнього завдання.

1. Обсяг домашнього завдання для обов'язкового виконання: прочитати наступні розділи уривків з повісті.

2. Обсяг домашнього завдання для виконання за бажанням:

для учнів високого рівня навченості: придумати власну версію однієї з пригод Яви і Павлуші;

для учнів достатнього рівня навченості: виконати ілюстрації до прочитаних розділів повісті.





Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали доступні за ліцензією Creative Commons — «Attribution-NonCommercial»

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.