Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Всі публікації щодо:
Літературознавство
Українська література 6 клас - Розробки уроків - Р. Орищин - 2017 рік
УМР № 2. Письмовий план для твору-характеристики персонажа твору. Усний твір-характеристика головного персонажа твору
Мета: навчити учнів висловлювати та аргументувати думки, підтверджуючи цитатами з тексту, характеризувати поведінку головного героя твору за планом; розвивати логічне та образне мислення; плекати загальнолюдські моральні цінності.
Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.
Засоби навчання: підручник, мультимедійна дошка.
Епіграф до уроку:
У кожної людини три характери: той, який приписують;
той, який вона сама собі приписує,
і, нарешті, той, який є насправді.
Віктор Гюго
Перебіг уроку
І. Установчо-мотиваційний етап.
Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку.
Повідомлення теми, цілей і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.
Ф. Шиллер писав: «Людина відбивається у своїх вчинках».
Як «відбивається». Федько у своїх вчинках, ми постараємося з’ясувати на сьогоднішньому уроці, охарактеризувавши поведінку героя, його ставлення до батьків, друзів, «благородного». Толі.
Учні затісують тему.
— Прочитайте епіграф нашого уроку.
Так можна сказати про Федька. Тому прошу бути уважними, детально відстежувати риси характеру хлопчика, а в кінці уроку пояснити зміст поданого епіграфа.
Учні записують епіграф уроку в зошити.
II. Операційно-пізнавальний етап.
Колективне складання плану характеристики Федька.
1. Федько — син бідного робітника друкарні. («… Розбишака-халамидник». «наче біс який сидів у хлопцеві». «сибіряка». «люципер».,
2. Портретна характеристика Федька. («… Чуб йому стирчаком виліз з-під картуза, очі хутко бігають». «руки в кишені, картуз набакир, іде, не поспішає»..
3. Поведінка і риси характеру героя:
✵ непосидючий («… неодмінно, щоб битися, щоб що-небудь перевернути догори ногами. Спокій був його ворогом, з яким він боровся на кожному місці». ;
✵ сильний («… перший по силі на всю вулицю, враз тобі дасть підніжку, зімне, насяде…». ;
✵ відкритий («… він міг би підійти тихенько так, щоб не почув би ніхто, — але Федько того не любив». ;
✵ впертий («… не як всі діти поводиться. Він не плаче, не проситься, не обіцяє, що більше не буде. Насупиться й сидить. Мати лає, грозиться, а він хоч би слово з уст, сидить і мовчить». ;
✵ витривалий («Камінь, а не дитина! Сибіряка якийсь…». ;
✵ правдолюб («Якби схотів, то міг би одбрехатись, але Федько брехати не любить». ;
✵ непримиренний до зрадництва («… не любить також Федько й товаришів видавати». ;
✵ спокусник («… Федько знову спокушає Толю. І спокушає якраз у такий момент, коли ні одному чоловікові в голову б того не могло прийти». ;
✵ поважає батька («… якби зачепили його тата, зразу б грубості почав говорити, а то й битись поліз би». ;
✵ спритний («ловкий хлопчак». «жилаве, чортове хлопча». «стриба, як кішка». ;
✵ жертовний у стосунках з Толею («Ну, давай руку… Іди за мною. Та не бійсь…»..
4. «Віддай людині крихітку себе, за це душа поповнюється світлом». — підсумок життя Федька.
Виступи учнів.
Характеристика Федька за планом.
Читання й аналіз зразка твору-характеристики персонажа.
Зачитування вчителем зразка твору.
Орієнтовний зразок твору.
Душа Федька — загадка без відгадки
Людська душа незбагнена і незбагненна. Її можна порівняти з храмом, у якому живе духовність, витає дух любові, ридає навколішках каяття. Її можна порівняти з новобудовою, де нема ні вікон, ні дверей, де завиває вітер і лютує холод. Її можна порівняти з розкішною віллою, у якій царює багатство, сміється безтурботність, але нема місця для добра, жертовності, щирості. Якою ж була душа Федька?
Я можу порівняти її з храмом, який тільки почали будувати. Будівельник Федько старанно закладає фундамент. Цеглина покірності тулиться до цеглини любові, цеглина дружби горнеться до цеглини жертовності, цеглина правди лягає у парі з цеглиною безкорисливості. І так день у день хлопчина трудиться, та, на жаль, не відчуває від цієї нелегкої праці радості в душі. Надто багато тріщин знаходить у фундаменті. Чому? Хто винен у цьому? А винуватців не злічити.
Найбільшим руйнівником є тогочасне суспільство, яке породило таких нікчем, як Толя і його батьки. Ці люди позбавлені усього людського; це егоїсти, які, крім себе самих, не помічають довкола нікого. Від їхніх учинків, розмов, думок страждають душі невинних, передусім — батьки Федька, які бояться втратити дах над головою через постійні сутички між їхнім сином і Толею. Сім’я останнього перетворила батька Федька на ката. Він приходить втомлений з роботи, дізнається, що син вкотре завинив перед «благородним». Толею, і, не маючи сили виясняти, хто ж винен насправді, лупцює у черговий раз нещасного Федька. У розпачі й матір. Вона щодень вислуховує від усіх про сина лише погане. Та найбільше докоряють їй батьки Толі. Мати у безвиході, тому підтримує чоловіка, який шмагає хлопця. Батьки Федька — це загублені душі в земному світі. Толя і його «папа». з мамою — це ниці створіння, у душах яких ніколи не зів’ють гніздечко совість, співчуття, жаль. Крім лукавої цікавості, брехні, підлості, у серці Толі нема місця для чогось доброго: «Йому було цікаво подивитися, як будуть ховати Федька-халамидника».
Лише Господь з неба опікується Федьковою душею, не дозволяє руйнівникам знищити її до кінця. Та зрештою розуміє, що хлопець у цьому земному світі надто самотня душа, тому забирає до себе. Він дає можливість батькам прожити решту життя без сина, який був для них не втіхою, а горем. «На кладовище йшли хлопці зо всіх сусідніх вулиць. Спірка, Стьопка й Гаврик плакали навзрид». Напевно, у душі прийшло запізніле каяття. Можливо, сумління не давало спокою, адже у смерті Федька і їхня є вина. Достатньо було розповісти правду батькам Толі, хто винен насправді. Та чи то боягузтво, чи байдужість не дозволили хлопцям зробити цей великодушний вчинок. А може, так захотів Бог, який не міг більше дивитися на ці страждання?
Душа Федька так і залишилася для всіх у земному світі загадкою без відгадки, не збагненою ніким і незбагненною водночас.
III. Контрольно-рефлексивний етап.
Бесіда.
Повернімося до епіграфа уроку.
— Чи допоміг він вам у розкритті образу Федька?
— Чи був Федько для всіх однаковим?
— Чим зумовлена мінливість його характеру?
IV. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.
— Підготувати усну характеристику Федька.
— Підготуватися до контрольного твору-характеристики персонажа.
