Всі публікації щодо:
Фольклор
Пісні

Українська література 6 клас - Розробки уроків - Р. Орищин - 2017 рік

Календарно-обрядові пісні. Роль і місце пісні в житті українців. Головні календарні обряди. Народна обрядова пісня, її різновиди. Пісні літнього циклу: У ржі на межі, Ой біжить, біжить мала дівчина, Проведу я русалочки до бору (русальні); Заплету віночок, Ой вінку мій, вінку, Купайло, Купайло (купальські); Маяло житечко, маяло, Там у полі криниченька (жниварські) — на вибір

Мета: подати відомості про народні пісні загалом та календарно-обрядові зокрема, їх різновиди; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, формувати світогляд; виховувати любов та повагу до славного минулого нашого народу, його історії, звичаїв і традицій, загальнолюдських цінностей.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Засоби навчання: підручник, проектор, таблиця «Різновиди календарно-обрядових пісень» (її зміст — у конспекті уроку), аудіозаписи народних пісень, прикрашений сніп (дідух), гілочка, на якій прикріплено штучні листочки із запитаннями.

Випереджувальне завдання: троє учнів готують повідомлення про русальні пісні, а двоє — про жниварські.

ТЛ: народна пісня, календарно-обрядові пісні.

Епіграфи до уроку:

Українська пісня — це бездонна душа

українського народу, це його слава.

Олександр Довженко

Покажіть мені народ, у якого було б більше пісень.

Наша Україна дзвенить піснями.

Микола Гоголь

Здається, кожна гілка дерева на Україні

має свого поета і кожна стеблина трави на цих

безмежних квітучих рівнинах відлунюється піснею.

Тальві, американська письменниця

Перебіг уроку

І. Організаційний етап.



II. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя.

Кажуть: якщо хочеш зрозуміти душу народу, її потаємні глибини, неповторну індивідуальність — вивчай народні пісні. Пісня — це чудове поєднання слова й музики; вона духовне обличчя нації.

Відомо, що українських пісень записано понад 200 тисяч, і цим далеко не вичерпується пісенне багатство нашого народу. Жодна інша нація у світі не може похвалитися такою кількістю пісень. Здавна пісня виражала радість чи смуток, сподівання, мрії народу про майбутнє. Дуже часто, на жаль, українська пісня піднімалася з колін, змушувала повірити в себе, у свою силу і красу.

Кажуть, що пісня — то душа народу. Пісня супроводжує людину в горі та радості, у праці та під час відпочинку. І коли наші далекі пращури, змагаючись із грізними силами природи, намагалися задобрити злих духів, то поряд з різними магічними обрядовими діями (жертвоприношенням, танцем) звучала й пісня.



III. Актуалізація опорних знань учнів.

Бесіда.

— Що називаємо фольклором?

— Які види усної народної творчості вам відомі?

— Які українські народні пісні ви пам’ятаєте?

— Чи співають у вас удома українські народні пісні?




IV. Сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу, осмислення зв’язків і залежностей між елементами вивченого матеріалу.

Розповідь учителя.

У процесі роботи на уроці учні самостійно в зошитах заповнюють запропоновану таблицю.

Різновиди календарно-обрядових пісень

Пісні літнього циклу

Пісні зимового циклу

Пісні весняного циклу







Великим є український народ, і великі та прекрасні його духовні скарби. Особливе місце серед цих скарбів належить українській народній пісні. Багато пісень дійшло до нас із сивої давнини. Вважають, що записано їх близько 500 тисяч. Мабуть, жоден народ нашої планети не може похвалитися такою кількістю пісень. Про красу українських пісень говорить увесь світ.

Німецький письменник і перекладач Фрідріх Боденштедт писав: «У жодній країні дерево народної поезії не вродило таких величавих плодів, ніде душа народу не виявилася у піснях так живо й правдиво, як в українців… Справді, народ, який співав такі пісні й милувався ними, не міг стояти на низькому рівні освіти…»

Українська пісня — це поетична біографія нашого народу, його історія; це його бездонна душа, честь і слава.



Літературознавчий практикум (основні поняття учні записують у зошити).

Народна пісня — невеликий музично-поетичний твір строфічної форми, автором якого є народ.

Особливості народних пісень:

✵ вираження почуттів, переживань, настроїв, роздумів;

✵ стисле повідомлення про обставини, які їх спричинили;

✵ висока поетичність мови;

✵ відповідність мелодій словесному тексту;

✵ віршова форма, малий обсяг;

✵ усне поширення;

✵ існування тексту й мелодій у різних варіантах.

Сьогодні неможливо відтворити перші оригінальні тексти народних пісень, бо їх авторство губиться у глибині віків. Пісні передавалися від покоління до покоління, частково змінювалися, зберігаючись у пам’яті народу. Сьогодні їх записують у фольклорні збірники, щоб зберегти для наступних поколінь.

Учені вважають, що перші зразки фольклору з’явилися задовго до виникнення писемної літератури. У давнину наші предки вірили у всепереможну силу сонця, добра і справедливості. Рух небесного світила визначав пори року, які наші пращури вшановували різними обрядами і ритуалами (зустріч весни, прокладання першої борозни, зв’язування першого снопа, обжинки, Святвечір, колядування, водіння Кози, вертеп, Великдень, Купала, Зелені свята та ін.). Так виникли народні календарно-обрядові пісні. Вони не мали конкретного автора. Ці пісні передавали звичаї того часу, у який вони виникли, традиції народу, його багатий духовний світ.

Календарно-обрядові пісні — це ті пісні, які виконують під час календарних свят, обрядів.

Обрядові пісні українців тісно пов’язані з хліборобським календарем. їх поділяють на:

Різновиди календарно-обрядових пісень:

✵ пісні літнього циклу (русальні, купальські, жниварські);

✵ пісні зимового циклу (колядки, щедрівки);

✵ пісні весняного циклу (веснянки, гаївки, пісні-ігри).

Особливості календарно-обрядових пісень:

✵ закличність;

✵ оспівування природи;

✵ звеличення праці;

✵ радісний, піднесений настрій.

Календарно-обрядові пісні виникли за язичницьких часів, а з прийняттям християнства набули ще й нової тематичної спрямованості — уславлення Творця за його щедрі дари й ласку до людей.

Так, у сиву давнину наші предки-слов’яни святкували прихід літа з настанням тепла. Літній цикл народної творчості становить цілісну систему обрядово-поетичних дійств. Як і в інші періоди року, літні ритуали були тісно пов’язані з найдавнішими культами та віруваннями, древньою міфологією. Усі пісні літнього циклу поділяють на: русальні, купальські, жниварські.



Дослідження-характеристика.

1. Хто такі русалки? Що ви про них знаєте?

2. Опишіть, якою ви уявляєте русалку.

3. Що ви знаєте про Зелені свята (Трійцю)? Які пісні виконували під час цих свят?

4. Чи доводилося вам бачити, як відбувається свято Івана Купала?

5. Чи знаєте ви легенду про папороть?

6. Як ви вважаєте, чи залежало життя наших предків від урожаю?



Розповідь заздалегідь підготовлених учнів про русальні пісні.

Орієнтовний матеріал.

1-й учень. Русальні пісні — це жанр календарно-обрядової лірики, пов’язаний зі святкуванням Русального тижня.

Русальні пісні виконували під час обрядів, пов’язаних із Зеленими святами (за церковною назвою — це Трійця) чи Клечальною неділею. Самі епітети «зелений», «клечальний» указують на особливість цього свята — вшановувати зелений світ рослинності, яку наші предки одухотворювали. За стародавніми уявленнями, люди посмертно могли перетворитися на рослин чи духів, які знаходили собі притулок у лісах, полях, озерах чи річках. Свято називали ще Русальним, або Мавським, тижнем, під час якого ці фантастичні істоти могли з’явитися в селі.

2-й учень. Русалок (мавок, нявок) народна фантазія наділила надзвичайною красою і підступним характером. Це стрункі зеленоокі й русокосі дівчата у легкому прозорому вбранні, уквітчані водяними лілеями чи польовими квітами. Вони можуть сприяти або шкодити людині в її господарських справах. їхнє улюблене заняття — водити танки, а якщо вони побачать необережного юнака чи дівчину, то втягують їх у свої ігрища і залоскочують до смерті. Проти них існували обереги — часник, полин, яких русалки нібито не любили й утікали від цих рослин геть.

3-й учень. Прикрашаючи зеленню хати й подвір’я, водячи з піснями по селу прикрашену гілочками, квітами й листям дівчину — «тополю» (у деяких місцевостях — «берізку», «вербу» ), наші предки вшановували рослинний світ і своїх прародичів у ньому.

Русальні пісні — ліричні, повні радості життя, світла, простору, духовного здоров’я. Героїні пісень — дівчата, настрій яких співзвучний із природою, що розквітає: «Ой зросла ж я у свого таточка, кохалася в рідної мамочки — ой луги ж мої всі зелені!»



Робота з текстами русальних пісень.

«У РЖІ НА МЕЖІ»

Виразне читання твору.

Матеріал для вчителя.

Тема: зображення русалки, яка, сидячи на кривій березі, звернулася до дівчат із проханням, щоб ті дали їй сорочку.

Робота зі змістом твору.

Бесіда за питаннями.

— З яким проханням русалка звернулася до дівчат?

— Для чого, на вашу думку, русалці потрібна була сорочка?



«ОЙ БІЖИТЬ, БІЖИТЬ МАЛА ДІВЧИНА»

Виразне читання твору.

Матеріал для вчителя.

Тема: зображення русалки, яка, наздогнавши малу дівчину, запропонувала їй відгадати три загадки. Робота зі змістом твору.

Бесіда за питаннями.

— Яку форму має пісня?

— Яке повір’я про русалок використане в ній?

— Чи вдалося вам відгадати загадку?

— Який висновок про мовленнєвий етикет наших предків можна зробити з огляду на звертання «красна панно» ?



«ПРОВЕДУ Я РУСАЛОЧКИ ДО БОРУ»

Виразне читання твору.

Матеріал для вчителя.

Тема: зображення проводів русалочок до бору, щоб вони не завдавали людям жодної шкоди. Робота зі змістом твору.

Бесіда за питаннями.

— Від чийого імені виконується пісня? Який її настрій?

— Чому русалка не змогла зашкодити дівчатам?

— Назвіть слова пісні з пестливими суфіксами. Якого звучання надають вони твору?



Рубрика «Порівняй!».

— Порівняйте зміст пісень «Ой біжить, біжить мала дівчина» та «Проведу я русалочки до бору».

Орієнтовний висновок.

Перша пісня закінчується трагічно, а в другій — русалка не страшна дівчині. Отже, ми переконалися, що ставлення до русалок було неоднозначним. Однаковий початок окремих рядків в обох піснях: «Ой що…», «Да нашого…».



Фізкультхвилинка.



Розповідь учителя про купальські пісні.

Чи не найвідомішим у липні є свято Івана Купала — свято краси, молодості та самоочищення. Воно припадає на ніч між 6 і 7 липня — за народними уявленнями, це період найбуйнішого розквіту природи. Далі починається її повільне відмирання. І цей переломний момент обов’язково відзначали наші предки. Людина вірила, що магічними ритуалами зможе побороти темні сили. У цю ніч топили або спалювали опудало із соломи, кропиви, прикрашене квітами та пір’ям, яке символізувало смерть. Скрізь його називали по-різному: Морена, Марена, Мара, Купало. Вважалося, що в цю ніч і трави, і води, і роса ставали цілющими.

Ніч проти Купала — чудодійна: у цей час можна почути мову звірів, побачити чарівні квіти папороті, найактивніше проявляється нечиста сила. Опівночі розцвітає папороть, загоряється дивним вогнем й одразу ж осипається. Хто встигне зірвати квітку, той віднайде всі закопані скарби, дістане чудодійну силу. Але всяка нечисть стереже цвіт папороті, тому тільки найсміливіші парубки йдуть цієї ночі в ліс.

Святкуючи Купала, молодь запалює вогнища й стрибає через них, щоб очиститися. Дівчата ворожать, пускають віночки на воду: куди попливе вінок, туди й заміж піде. Якщо два віночки сходяться докупи, то бути закоханим у парі.



Робота з текстами купальських пісень «Заплету віночок», «Ой вінку, мій вінку», «Купайло, Купайло».

Учні мовчки читають пісні, а потім виконують завдання.

Учитель показує дітям гілочку деревня (вербову чи березову), на якій прикріплені штучні листочки із запитаннями.

Бесіда за питаннями.

— У якій пісні змальоване опудало, що стало символом свята? Прочитайте її.

— У який момент свята Купала виконували пісню «Заплету віночок» ? Які почуття та сподівання у ній відтворено?

— Що спільного й відмінного в піснях «Заплету віночок» і «Ой вінку мій, вінку» ? Які епітети показують, що дівчина закохана?

— Яким настроєм пройняті ці пісні та якою може бути їхня мелодія?



Розповідь заздалегідь підготовлених учнів про жниварські пісні.

Орієнтовний матеріал.

1-й учень. Жнива — найвідповідальніша пора в житті хліборобів, адже вчасно зібраний добрий урожай — достаток у домі. Хоча жнива — це виснажлива праця, селяни облагороджували цю пору, бо ж вінцем жнив ставав святий хліб, випечений із зерна нового врожаю. Тому обряди, пов’язані зі жнивами, урочисті.

У перший день жнив люди вдосвіта йшли в поле. Господар першим зжинав кілька колосочків, його родина співала зажинкові пісні, прославляючи ниву, благаючи, щоб сили природи не завадили зібрати хліб.

2-й учень. Власне жнивних пісень найменше, бо ж було не до співів: працювали під палючим сонцем з раннього ранку до ночі, а кожна згаяна хвилина коштувала дуже дорого. Жнивні пісні здебільшого сумні.

Найщасливіший момент жнив — обжинки. На лану залишали бороду — 9 або 12 стеблин невижатого колосся; її прикрашали стрічками, квітами. Вважали, що це буде зачатком на новий урожай, адже після цього нива буде родити надалі, а духи поля не гніватимуться за спорожнілий лан.

Останній сніп називали дідухом. Колись він був головним атрибутом Святого вечора. Дідух прикрашали і ставили на покуті — найпочеснішому місці в українській хаті.

Обжинкові пісні найурочистіші. У них — подяка Богові, уславлення хліба, хліборобської праці, сподівання на новий урожай.

Зібрали селяни щедрий урожай з ниви — слід подякувати землі-годувальниці, попросити, щоб і наступного року був добрий ужинок.

Робота з текстом пісні «Маяло житечко, маяло».

Учні аналізують пісню методом незакінчених речень (можна письмово).

1. Це обжинкова пісня, бо…

2. Жнива завершилися успішно, адже…

3. У пісні є персоніфікований образ…

4. Вінок символізує…

5. «Чистім полі», «буйного вітречку» — це…

6. Основна думка пісні — …



V. Узагальнення і систематизація знань.

Артстудія.

— Доведіть, що життя наших предків було тісно пов’язане з природою, із землею, працею на ній.

Бесіда.

— Що таке фольклор? народна пісня?

— Хто є авторами народних пісень?

— На які види поділяють календарно-обрядові пісні?



Робота із заповненою на уроці таблицею (учні заповнювали її самостійно в зошитах у процесі роботи над темою).

Орієнтовний матеріал.

Різновиди календарно-обрядових пісень

Пісні літнього циклу

Пісні зимового циклу

Пісні весняного циклу

Русальні

Колядки

Веснянки (гаївки)

Купальські

Щедрівки

Пісні-ігри

Жниварські

VI. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.

Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».

— Сьогодні на уроці…

✵ я дізнав(-ла)ся про…

✵ найцікавішим для мене було…

✵ найбільше мене вразило…

— Хочу більше дізнатися про…



VII. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

— Опрацювати матеріал підручника, проаналізувати пісню «Там у полі криниченька». Виразно читати пісні, одну з них вивчити напам’ять (на вибір).



— Випереджувальне завдання: частину учнів класу об’єднати у 3 групи і дати завдання: підготувати творчі міні-проекти (група № 1 — «Дзвінкою колядою ми славимо Христа», група № 2 — «Святий Миколай благословить наш рідний край», група № 3 — «Щедрувала щедрівочка» ); учневі-декламатору — навчитися виразно читати щедрівку «Засівна»; решті учнів — дізнатися про традиції святкування Різдва у своїй родині, регіоні (орієнтовний матеріал — у конспекті уроку 4).









На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.