Всі публікації щодо:
Глібов Леонід

Українська література 6 клас - Розробки уроків - Р. Орищин - 2017 рік

Леонід Глібов. Щука, Муха і Бджола. Викривальна і повчальна спрямованість байок письменника

Мета: продовжити ознайомлювати учнів з байками Л. Глібова; учити аналізувати його програмові твори, визначити ідейно-тематичне спрямування, пояснювати алегоричні образи; поглибити знання про байку, її особливості; розвивати образне мислення, відчуття художньої довершеності творів, уміння помічати деталі, логічно й послідовно аргументувати свої міркування; виховувати усвідомлення важливості самокритичного погляду на різноманітні людські вади, почуття поваги до українського гумору, народного слова; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Засоби навчання: підручник, збірка байок Л. Глібова, ілюстрації до його творів, кросворд.

Випереджувальне завдання: учнів класу було об’єднано у 4 групи і дано завдання: підготуватися до характеристики героїв твору «Муха і Бджола». (1-ша і 2-га групи); з’ясувати, які художні засоби використав автор для розкриття думки й характерів героїв (3-тя група); дослідити роль описів у байці (4-та група). Один учень готував повідомлення про щуку в природі.

Епіграфи до уроку:

Здається, байка просто бреше,

А справді — ясну правду чеше.

Леонід Глібов

Оті… байки, як дрібні, тонкі корінчики,

вкорінюють у нашій душі любов до рідного слова,

його краси, простоти й чарівної милозвучності.

Іван Франко

Перебіг уроку

I. Організаційний етап.

II. Актуалізація і корекція опорних знань учнів.

Перевірка домашнього завдання.



Технологія «Займи позицію».

— Прокоментуйте епіграфи, підтвердьте чи спростуйте думку авторів.

Учням пропонується прикріпити до «Дерева пізнання». відповідні листочки: зелені — «погоджуюся»; жовті — «не знаю»; червоні — «не погоджуюся». Кілька учнів обґрунтовують свої позиції.

Розгадування кросворда.

1. Український талановитий байкар, автор поезій, гумористичних акровіршів. (Глібов)

2. Співчутливе зображення смішного. (Гумор)

3. Нещадне та в’їдливе висміювання негативного. (Сатира)

4. Невеликий алегоричний твір повчального змісту. (Байка)

5. Висловлювання повчального характеру в кінці байки. (Мораль)

Міні-круглий стіл.

— Що таке байка?

— Які її основні ознаки?

— Яку назву має повчальний висновок у байці?

— Що таке алегорія?

— Чим гумор відрізняється від сатири?

— Чому байку називають ліро-епічним твором?

Довідка. Байка належить до ліро-епічного жанру літератури, бо в ній розповідається про вчинки персонажів (тобто є сюжет) і разом з тим у прямій формі виявляється ставлення до цих учинків, до героїв твору. Отже, в одному творі є й епічні елементи (розповідь про події), і ліричні (емоційність, віршова форма).

Виразне читання учнями байки «Жаба і Віл». за ролями.

Визначення найкращих виконавців.

Висновок про те, чого навчає нас байка і які художні особливості твору.

Матеріал для вчителя.

Цю байку справді можна назвати п’єсою в мініатюрі, адже вона побудована у формі діалогів, які активізують розповідь.

Сюжет твору простий, алегорія прозора, мораль — «найлучче жити, як милосердний Бог дає». — висловлена автором лаконічно, дотепно і мудро. У повчанні-кінцівці Леонід Глібов наголошує на правдивості того, що відбулося, — «ніде правди діти».

У байці вжито також риторичні вигуки («Який здоровий, моя ненько!». «От будуть жаби дивуваться»., пестливі слова фольклорного походження («сестриця». «голубонько моя»., відступ-коментар («Вигадлива була!». тощо.

III. Повідомлення теми, цілей і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.



IV. Сприймання й усвідомлення учнями навчального матеріалу, осмислення зв’язків і залежностей між його елементами.

Робота з підручником.

Виразне читання байки «Муха і Бджола».



Робота біля дошки.

— Запишіть ряд слів, які асоціюються зі словами «муха». «бджола».

Евристична бесіда.

— Чи збігаються ваші асоціації з тим, якими показані ці герої у байці?

— Чим займалася Муха в садку, а чим — Бджола?

— Як і чому змінюється настрій Мухи впродовж спілкування із Бджолою?

— Як ставиться Муха до того, що її скрізь зневажають? Підтвердіть свої думки рядками з байки.

— Який прихований зміст кінцівки твору?



Пояснення вчителя.

Останні три рядки байки «Муха і Бджола». є ніби висновком, що повчає читача. Повчальний висновок у байці називають мораллю. Мораль є однією з ознак байки.

Ще однією прикметою байки є алегорія, тобто наділення тварин, рослин, предметів і явищ природи рисами людського характеру. Читаючи байку «Муха і Бджола». ми розуміємо, що в ній письменник має на увазі не комах, а людей — лінивих, як Муха, чи працьовитих, як Бджола.



Пошуково-дослідницька робота в групах.

1-ша група досліджує образ Мухи, складає її характеристику.

2-га група досліджує образ Бджоли, складає її характеристику.

3-тя група з’ясовує, які художні засоби вживає автор для розкриття головної думки та характерів героїв.

4-та група досліджує роль описів у творі (пейзаж).

Матеріал для вчителя.

Байку «Муха і Бджола». Л. Глібов побудував у формі діалогу, в якому, завдяки вдало відшуканій алегорії, всебічно розкриваються протилежні характери. Але перш ніж подати цей діалог, байкар у загальних рисах характеризує Муху як «ледащицю». дотепно розповідає про її безтурботне життя- буття. Діалог між Мухою і Бджолою конкретизує, своєрідно «коментує». життя Мухи, її моральне обличчя. Муха — це типовий носій соціального зла, закоренілий паразит, зухвала нероба, яка вбачає сенс свого існування у безперервному гультяйстві. Бджолі немає можливості відпочити, бо «час до пасіки летіти». Муха пихато заявляє:

— Моє життя, голубко мила, —

Талан як слід:

Чи де бенкет, чи де обід,

Або весіллячко, родини, —

Такої гарної години

Ніколи не втеряю я:

І їм, і ласую доволі, —

Не те, що клопоти у полі

І праця бідная твоя!

Показавши Муху дармоїдом, Глібов увиразнює її соціальну характеристику — наділяє такими рисами, як хвалькуватість, зухвалість, чванливість, безсовісність. На зауваження Бджоли, що Муху «зневажає всяк». «ганяють скрізь». остання нахабно відповідає, стверджуючи свою паразитичну мораль:

Не можна в двері — я в кватирку

Або пролізу в іншу дірку.

Образові Мухи в байці протиставляють Бджолу. І в цьому протиставленні (байкарі взагалі полюбляють користуватися цим художнім засобом зображення персонажів) Муха має ще більш непривабливий вигляд, оскільки Бджола здавна уособлює в байкарській традиції трудові низи. Бджолі властиві якості, характерні для «маленької людини». Вона скромна, роботяща, чесна. їй навіть ніколи перепочити: з ранку до вечора («Раненько встане, пізно ляже». Бджола у праці, у «клопотах у полі». Праця — це її життєва необхідність, без неї вона не мислить свого існування. І тому Бджола не заздрить безтурботній Мусі, вона її просто зневажає. Бджола у Глібова — носій працелюбності, справедливості, носій позитивного начала (За Б. Деркачем).



Слово вчителя.

Сьогодні на уроці ми ознайомимося ще з однією байкою Л. Глібова — «Щука».

— Якою є щука в природі?

Орієнтовне повідомлення учня.

Слово «щука». — праслов’янське. Утворене від «щуп». — «худющий». У діалектному мовленні є слово «щуплий». у значенні «тендітний». Через те що ця риба довга, у воді вона здається худою, тонкою. Щуки досягають довжини 1, 5 метра, а ваги — до 35 кг. Живуть вони аж до 200 років. Ця риба-хижак живиться іншими меншими рибами, жабами, навіть пташенятами. Плаває дуже швидко.

Учитель. Як бачимо, щука дійсно може уособлювати хижість, зажерливість.



Фізкультхвилинка.



Усне малювання.

На дошці прикріплено ілюстрації до байки, виконані учнями.

— Опишіть персонажів, яких бачите на малюнках.

— Які почуття викликають у вас ці герої?



Робота з підручником.

Виразне читання байки «Щука».

Переказування байки від першої особи (Щука, Лисиця).



Евристична бесіда.

— Що вам відомо про суд як орган влади?

— Яку шкоду заподіяла Щука мешканцям ставка? («Того заїла в смерть, другого обідрала»..

— Яких зусиль було докладено для того, щоб спіймати Щуку? Як про це сказано у творі?

(Гуртом до суду притаскали,

Хоча чуби й мокренькі стали… )

— Про що свідчить опис суддів? Власні думки обґрунтуйте.

— Чим стряпчий не схожий на інших суддів? Чи знаєте ви, що означає це слово? (Стряпчий — адвокат у суді XIX cт.)

— У чому підозрювали Лисицю стосовно її таємного зв’язку зі Щукою?

(Лисиці й шле то щупачка,

То сотеньку карасиків живеньких Або линів гарненьких… )

— Чому Лисиця в суді, з одного боку, запропонувала страшну кару Щуці, а з другого — їй допомогла?

— Чим пояснити те, що судді під час винесення вироку Щуці послухали Лисицю? Власні міркування обґрунтуйте.

— Кого з героїв твору судили б ви? Свою думку вмотивуйте.

— Що мав на увазі Л. Глібов у рядках:

Як не мудруй, а правди ніде діти,

Кінців не можна поховать… ?

— Через що, на ваш погляд, у байці не зазначено, хто конкретно подав «бомагу». до суду на Щуку? Особисті думки обґрунтуйте.

— Чого нас учить ця байка? Чи вона актуальна сьогодні?



Матеріал для вчителя.

У байці «Щука». Л. Глібов з величезною узагальнювальною силою і життєвою правдивістю показав антинародний характер судових порядків сучасної йому дійсності, затаврував таке правосуддя… Автор створив у народному дусі гострий, сатиричний памфлет, спрямований проти хабарництва, судового хижацтва. До цього такі питання в жанрі байки в Україні не порушувалися.

У байці «Щука». Л. Глібов використав фабулу однойменного криловського твору, наситивши її своїми життєвими спостереженнями…

І в Л. Глібова, і в І. Крилова Щука… виступає небезпечним злочинцем. Але якщо російський поет обмежився тут змалюванням злочинності Щуки у дещо загальному плані, то Глібов уточнює, соціально конкретизує її розбійницьку діяльність: «Того заїла в смерть, другого обідрала». В оригінальному глібовському трактуванні розгортаються й подальші події байки:

Піймали Щуку молодці

Та в шаплиці

Гуртом до суду притаскали,

Хоча чуби й мокренькі стали.

Народнопоетичним висловом «чуби мокренькі стали». Глібов, за слушним зауваженням О. Бандури, натякав на те, що великих злодіїв не так легко було притягти до відповідальності. Введенням цього дотепного вислову байкар давав більш критично поглиблену портретну характеристику соціального хижака високого рангу. Злочини, заподіяні Щукою, набули таких масштабів і такого розголосу, що навіть продажні судді неспроможні виправдати її («Як не мудруй, а правди ніде діти. Кінців не можна поховать…». і змушені винести вирок: «І Щуку на вербі повісити звеліли». Залишилося виконати вирок. Та в останній момент у судову процедуру втручається Лисиця, що, за авторським визначенням, «за стряпчого, як завсігди годиться, була приставлена». в суді:

— Дозвольте і мені, панове, річ держать, —

Тут обізвалася Лисиця. —

Розбійницю таку не так судить годиться:

Щоб більше жаху їй завдать

І щоб усяк боявся так робити, —

У річці вражу Щуку утопити!

Цей «обвинувальний». виступ «стряпчого». на адресу «вражої Щуки». абсурдність якого цілком очевидна, захоплено сприймають тупі й нікчемні охоронці закону:

— Розумна річ! — всі зачали гукать.

Послухали Лисичку

І Щуку кинули — у річку.

В образі Лисиці цього разу Л. Глібов правдиво показав спритного і лицемірного чиновника судового нагляду, який фактично вів усі справи в суді у вигідному йому руслі. Лисиця такий же пройдисвіт, шахрай, як і Щука. І не могла вона ніяк допустити, щоб її «родичка». по розбою і грабежах дістав належне покарання. До того ж Лисиця, виявляється, частенько одержувала від щуки хабарі — «то щупачка, то сотеньку карасиків живеньких або линів гарненьких…». Сатирична спрямованість байки «Щука». посилюється тонким пародіюванням процедури судового засідання, канцелярського стилю, офіційних мовних штампів: «На Щуку хтось бомагу в суд подав». «Зійшлися судді, стали розбирать». «Не довго думали — рішили». «Дозвольте і мені, панове, річ держать». і т. п.

У викривальному плані, звертаючись до яскравої й дотепної, реальної і конкретної алегорії, Глібов змалював реалістичну картину судової сваволі, злочинних дій судових чиновників, показав процвітання хабарництва і кругової поруки в тогочасному суді, взаємної підтримки між чиновниками- хапугами. Проста людина, як ті карасики і лини, котрих навіть «забули». покликати в суд, завади є жертвою цих Щук і Лисиць; вона не може знайти захисту в умовах несправедливості й гніту — до такого висновку підводив Глібов читача у своїй сповненій справжнього громадянського пафосу байці-сатирі «Щука». (За Б. Деркачем).



Творче завдання.

— Виберіть з-поміж прислів’їв ті, які співзвучні з головною думкою байки «Щука».

✵ Чия сила, того й правда.

✵ Дружній череді вовк не страшний.

✵ Слова ласкаві, та думки лукаві.

✵ До роботи плачучи, а до танців скачучи.

✵ Ангельський голосок, та чортова думка.

✵ Хоч пироги пісні, та слова масні.

✵ На язиці медок, а на думці — льодок.

✵ Говорить прямо, а робить криво.

✵ Не слова красять людину, а добрі діла.

— Об’єднайтесь у групи та спробуйте інсценізувати байку Леоніда Глібова «Щука». Які ролі ви для себе обрали б і чому?




V. Узагальнення й систематизація знань.

Відгадування учнями загадок «Упізнай героя байки».

✵ Сірий, та не вовк,

Довговухий, та не заєць,

З копитами, та не кінь. (Осел)

✵ Смугаста, зубаста,

По воді шугає, рибок шукає. (Щука)

✵ Руда, руда рудиться,

Рудим хвостом гордиться.

В неї шуба найпишніша,

В неї вдача найхитріша. (Лисиця)

Відгадування «малюнків на скелях».

Учні показують малюнки, на яких зображена лише одна річ, що символізує байку (наприклад, аркуш паперу, що символізує вирок судді в байці «Щука»., Інші діти відгадують та коментують їх.



VI. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.

Складання сенкану.

— Складіть сенкан до слова «байка».

Орієнтовний сенкан.

Байка.

Прозова, віршова.

Висміює, розповідає, виховує.

Невеликий повчальний твір.

Жанр.




Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Чи цікаві вам байки Глібова? Чому?

— Чи актуальні ці твори в наш час?



Завершальне слово вчителя.

Сила впливу, переконливість і дієвість найкращих байок Л. Глібова визначається їх високою художньою досконалістю і безкомпромісною правдою життя. Глибина алегоричних узагальнень ґрунтується в них не на якихось виняткових випадках чи конкретних історичних фактах, а на повсякденних реальних людських взаєминах. Завдяки цьому байки Л. Глібова зберігатимуть своє значення доти, доки у світі існуватимуть осуджені ним явища.



VII. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

— Скласти й записати в зошитах з літератури цитатний план байок «Щука». «Муха і Бджола».

— Байку «Щука». вивчити напам’ять.













На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.