Всі публікації щодо:
Голобородько Василь

Розробки уроків - Українська література 7 клас ІІ семестр - 2012 рік

В. ГОЛОБОРОДЬКО «ЛЕЛЕКА». ОБРАЗ РІДНОЇ ХАТИ, ШЛЯХУ, ЛІРИЧНОГО ГЕРОЯ, ЛЕЛЕКИ

Мета: розкрити ідейно-художній зміст фрагменту з поеми В. Голобородька «Лелека»; охарактеризувати образи твору (рідної хати, шляху, ліричного героя, лелеки); розвивати культуру зв’язного мовлення, творчу уяву, логічне мислення, пам’ять, уміння раціонально використовувати навчальний час; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати почуття пошани до творчості В. Голобородька, любов до природи, бережне ставлення до оточуючого середовища.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет В. Голобородька, виставка його поетичних творів, наочність та інформація про лелек, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Літературний кросворд «Сторінками поетичних творів В. Голобородька».

По горизонталі: 1. Кольор дощу з твору «Я вплетений…». (Зелений) 2. Що має вигляд прямокутників у поезії «Я вплетений…». (Дерева) 3. Жанр давньо-української літератури, який згадується у творі «Наша мова». (Літопис) 4. Місце, де працював батько героя, якому він ніс їжу в поезії «З дитинства: Дощ». (Поле) 5. Шляхом якої держави рухаються люди з поезії «Ми йдемо». (України) 6. Назва шляхів, якими йдуть наші сучасники в поезії «Ми йдемо». (Прадавні) 7. Дощ плете, на думку героя твору «Я вплетений…». (Небо) 8. Словесно-музичний твір, який згадується у творі «Наша мова». (Пісня) 9. На очах у подорожуючих з твору «Ми йдемо». сяє. (Радість)

По вертикалі: 1. Перша збірка поезій В. Голобородька, яка видана в Україні 1988 року тиражем всього тисячу примірників. («Зелен день».

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

Які ноги, такий ніс, Майстер цей з’явився рано,

По болоту ходить скрізь, На даху помудрував

Хату на хаті має, І без цегли, і без крана

Жабам рахунок знає. Дім собі побудував.

(Загадка. Лелека) (Загадка. Лелека)

1. Вступне слово вчителя

Яка прекрасна наша Батьківщина! У будь-яку пору року вона милує очі то яскравими барвами літа, то золотом осені, то казковою красою зими, то буйним цвітінням весни. Але найгарніший куточок природи залишається мертвим, якщо його не оживлять птахи.

На території нашої області налічують 190 видів птахів, три із них занесені до Червоної книги України. За підрахунками вчених, за останні 300 років із нашої планети зникло 94 види птахів. І від нас із вами залежить, чи поповниться ця сумна статистика. Саме тому щорічно 1 квітня відзначають Міжнародний день птахів.

Тож давайте і ми сьогодні скажемо слова про тих, які долають тисячі кілометрів через моря, океани на шляху до нашої землі, до рідних гнізд. Скажемо, бо вони того варті.

Наш край здавна називався лелечим. Можливо, це тому, що на солом’яних стріхах наших предків любили мостити свої гнізда лелеки.

Подивіться на цього птаха, коли він стоїть у гнізді. (Огляд малюнків та фотоматеріалів про лелеку.) Спокійно, немов господар, оглядає подвір’я, гніздо, пильно охороняє дружину, а потім — і молоде потомство. Нам затишно і добре, коли десь недалеко клекочуть лелеки.

А як ще по-іншому називають пернатого друга у різних районах України? (Лелека, бузьон, чорногуз, бусол, гайстер, веселик)

Ім’я цього птаха пов’язане безліччю легенд. Ось деякі з них.

2. Легенди про лелеку

2.1. Давно це було, коли на українську землю нападали орди кочевників. Налітали, підпалювали хати, виганяли худобу, забирали у полон жінок та дітей. А малюків кидали напризволяще на згарищах. Це побачили лелеки і стуком дзьобів почали кликати козаків на допомогу. Але далеко були козаки, не почули птахів. І тоді птахи підхопили на крила заплаканих малюків, піднялися високо-високо над землею. Почули своїх дітей козаки і кинулися наздоганяти ворогів, а лелеки кружляли над ними, вказуючи дорогу. Наздогнали козаки завойовників і порубали. З того часу лелекам в Україні завжди раді.

2.2. Вороги напали на місто та осадили храм, у якому шукали порятунку мешканці. Одна жінка побачила біля дзвіниці лелеку. Протягнувши йому сповите немовля, почала благати: «Лелеченько-серденько, врятуй його». Почув лелека, підхопив немовля і врятував від неминучої загибелі.

Висновок. Можливо, тому в народі склалось повір’я про те, що лелеки приносять дітей. Саме тому діти, забачивши лелеку, кричать: «Бузьку, бузьку, принеси мені Маруську!».

3. В. Голобородько і його «Пташина антропологія».

Поезія Василя Голобородька надається для того, аби її безтямно любили або ж люто ненавиділи, — але в кожному разі це мусить бути надзвичайно сильне почуття.

В. Голобородько виводить із звичайного затишку на сліпуче денне світло такі риси в людині, про які вона нерідко й не здогадується, а частіше вдає, що не здогадується. Він проникає в найглибші нетрі підсвідомості, вивертає їх нутрощами назовні.

Василь Голобородько — поет національного страху. Тематично і психоемотивно його твори народжуються з хронічною для української ментальності конфлікту народнопісенного, міфологічного первня дитинної, незіпсованою нашаруваннями цивілізації душі з цинізмом довколишнього світу. Зрештою, це безконечні конфлікти добра і зла, духа й тіла, Бога та Сатани, які власне і перебувають у підніжжі поезії. Це семантика вічного страху буття, страху народжуватися і страху помирати…

На першій погляд, «Українські птахи в українському краєвиді». справляють враження роблених текстів.

Вочевидь, таки не про птахів розказує нам Василь Голобородько, а про ліричні й містичні глибини, які чаяться в нашій — людській мові, у наших — людських ритуалах.

Визначний антрополог Кліфорд Гірц свого часу блискуче описав церемонію півнячих боїв на індонезійському острові Балу. Відштовхнувшись від найпопулярнішого в тих краях ритуалу, він справді подав розгорнуту картину звичаїв, психології, соціальних та економічних засад цього народу. Так само й Голобородько, узявши за основу «пташині». повір’я та звичаї, розповідає світові про українців, надавши своїм спостереженням ще й природної для нас поетичної форми самовідчування й самоосмислення. Я не здивуюся, якщо інші народи, забажавши якомога більше дізнатися про нас, перекладуть собі не розлогі наукові трактати, а саме цю поетичну книжку. Принаймні з неї вони не просто чимало дізналися б, алезмогли б і чимало відчути. І — почути. Бо що не кажіть, люди таки схильні сприймати одне одного на рівні відчуттів та почуттів. І може, воно й на краще…

4. Ідейно-художній аналіз твору В. Голобородька «Лелека».

4.1. Виразне й усвідомлене читання поетичного твору «Лелека».

4.2. Тема: розповідь про лелеку, про походження назви цього птаха у різних народів за ознакою та про спостереження людей за цим птахом, пов’язуючи його зі своїм життям, діяльністю.

4.3. Ідея: уславлення любові до природи, зокрема до лелеки; поважне ставлення до всього живого; вміння і прагнення порозумітися із всесвітом.

4.4. Основна думка: лелека, як і людина, має своє життя, турботи, клопоти, радість і горе; доброзичливе ставлення людини до лелеки є запорукою її щасливого життя.

4.5. Жанр: поема, написана вільним віршем.

4.6. Особливості твору:

✵ зв’язок твору з усною народною творчістю (прикмети, приказки, прислів’я, загадки… );

✵ відтворення зв’язку життя людини і лелеки;

✵ етимологічне походження слова «лелека». у мові різних народів.

4.7. Композиція.

Поема складається з двох частин, кожна з яких пов’язана з описом образу життя лелеки і людини. Лелека робить гніздечко, доглядає і виховує лелеченят, привчає до дорослого життя — все прослідковується протягом твору.

4.8. Обговорення змісту твору за питаннями:

✵ Чому В. Голобородьку не подобається те, що у зовнішності лелеки є чорний колір?

✵ Яку загадку пропонує автор про лелеку?

✵ Про що свідчить те, що лелека має кілька назв не тільки на території України, а й за її межами?

✵ Чому за турецькою мовою слово «лелека». є образливим для дітей?

✵ Як угорці та поляки називають лелеку?

✵ З чим пов’язане звернення людей до лелек, щоб птахи мостили гнізда саме в їх селі, а не в іншому?

✵ З якими словами зверталися діти до лелеки, щоб птах зупинився саме в їх селі?

✵ Що на це відповідав?

✵ Які ознаки про лелеку є у порівняннях?

✵ Знайдіть у творі прислів’я про лелеку, прокоментуйте їх.

✵ Які у творі є приказки про лелеку?

✵ Що характерно для дитячої гри про лелек?

✵ З якими питаннями звертаються люди до лелеки, називаючи його хлоп’ячим іменами — Антоном, Грицьком, Іваном?

✵ Чому ватажок перед відлітом у вирій закльовує хворих і поранених птахів? Чи є це жорстокістю?

✵ Які загадки-прикмети є про лелеку?

✵ З яким замовлянням звертаються пастухи до лелеки?

✵ Знайдіть у поемі загадки-порівняння про людину з лелекою.

✵ Які є загадки про лелеку, пов’язані з людиною?

✵ Якою є українські загадки-легенди про походження лелеки? Виразно прочитайте або перекажіть їх зміст.

✵ Посилаючись на текст поеми, прочитайте прикмети щодо одруження дівчини.

✵ У чому, на думку В. Голобородька, призначення Бога?

✵ З чим пов’язано те, що люди на Благовіщення для лелеки випікають тістечка?

✵ Для чого білу лелеку малюють на великодній писанці?

✵ Прокоментуйте рядок з твору: «… лелека є загадкою початку за ознакою».

✵ Які є прикмети у поведінці лелеки, сприятливі для сільськогосподарських робіт?

✵ Які є міфологічні припущення стосовно смерті нехрещених дітей?

✵ Які є загадки про голод, який пророчуть лелеки?

✵ З яким проханням люди звертаються до лелеки, щоб у них був гарний урожай?

✵ Про що свідчить зроблене лелеками гніздо на хаті?

✵ Що трапляється тоді, коли люди завдають шкоди лелекам?

✵ Продовжіть думку з поеми: «Якщо у господаря буде хліб, то і.

✵ В чому полягають лікувальні особливості для людини від лелеки?

4.9. Характеристика образу лелеки.

4.9.1. Орієнтовний план.

1) Лелека — «білий птах із чорними ознаками на білому».

2) Зовнішня привабливість птаха.

3) Зв’язок життя птаха з життям людини.

4) Лелека — «загадка початку за ознакою».

5) Значення образу цього птаха для сприйняття людинного довкілля.

4.9.2. Загадки про лелеку із поеми.

Ти — сама уся і твої ознаки:

та, хто стоїть на одній нозі,

та, хто ловить жаб,

та, хто їсть жаб.

Та, хто має довгі ноги,

та, хто має довго дзьоба,

та, хто буває на болоті,

та, хто любить жаб,

та, хто мостить своє гніздо на хаті, — …

Довгі ноги і довгий ніс,

по болоті ходить скрізь.

На вершку палати хатчина,

а там пан високий.

Які ноги заввишки,

такий ніс завдовжки,

хату на хаті має,

жабам рахунок дає.

Які ноги, такий ніс,

по болоту ходить скрізь,

хату на хаті має,

жабам рахунок знає.

V. Підсумок уроку. Бесіда за питаннями

✵ Що цікавого і нового ви дізналися про лелечине життя?

✵ Про що б ви запитали у лелеки, зустрівшись з птахом?

✵ Який навчальний ідейно-художній зміст творів Є. Васильченка, В. Голобородька?

VI. Оголошення результатів навчальної діяльності

VII. Домашнє завдання

Підготуватися до ідейно-художнього аналізу поезій Л. Кисельова «Стати б хоч на менти лічені.». «Земля така гаряча».