Книга для вчителя. Конспекти уроків з української літератури для 7 класу - Хомич Я. Ю 2012

Література рідного краю. Сторінки поезії Юрія Кругляка

Всі публікації щодо:
Кругляк Юрій

МЕТА. Познайомити учнів із поетичною спадщиною Юрія Кругляка; розвивати вміння виразно й усвідомлено читати поезію, аналізувати її; виховувати у дітей гордість за свій край, що подарував Україні неординарну людину — талановитого митція.

ХІД УРОКУ

І. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ.

О рідний Донбасе, мій тату могучий,

ти в серці моєму навік заяснів!

І спів солов’їний, і вітер, і тучі,

І шелест колосся, і гул поїздів.

Так сказав про Донеччину великий український поет Володимир Сосюра. Донецька земля подарувала Україні багато талановитих письменників і поетів, які своїми творами утверджували свою любов до рідного краю. З одним із них, Юрієм Кругляком, ми познайомимся на уроці.

ІІ. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ.

1. Слово про поета.

Юрiй Михайлович Кругляк народився 27 жовтня 1925 року на xyтopi Варунах Козельщинського району на Полтавщинi у родині вчителiв. Дитинство минуло на Донбасi. Там навчався у середнiй школi, яку закiнчив пiсля визволення цього регіону від фашистської окупації. По вiйнi здобував освіту у Донецькому педагогiчному iнституті, пoтiм на фiлологiчному факультетi Львiвського університету імені Iвана Франка.

У журналiстськiй бiографiї Ю. Кругляка - львiвськi газети «Ленiнська молодь» (тепер «Молода Галичина») i «Вiльна Україна»; сатиричний журнал «Перець», в якому працював понад двадцять років, видавництво «Радянський письменник».

Друкуватися почав з кiнця 40-х років, а у 1950 році вийшла його перша поетична книжка «Звичайнi люди». Відтоді Ю. Кругляк видав понад п'ятнадцять збipок лiричних та гумористичних вiршiв, топонiмiчний словник «Iм'я вашого мicтa» (1978), кiлька книжок для юниx читачiв.

Помер письменник 29 вересня 1998 року.

У видавництв «Веселка» побачила cвіт лiрична збipка «На крилах легенд» (1966), в якiй автор розкрив таємниці народних пepеказів від княжих i до козацьких часiв.

2. Читання поезій.

Три брати

Потрiскався степ, як на дубi кора,

Земля знемагає у спразi…

Cпинились три вершники

бiля Днiпра,

Три брати, три витязi-князi.

Попepeдy Кий.

Biн найстарший з братiв,

А Щек середульший лiтами,

А третього витязя звали Хорив,

Найменший він був мiж братами.

До piдного краю князi привели

Дружину з тяжкого походу…

Припавши до берега, вої пили

Цiлющу днiпровськую воду.

А Кий iз коня вороненького злiз,

Окинув околицi зором:

Лiворуч -

дрiмучий незайманий лiс,

Праворуч - байраки i гори…

- Мiсцина хороша! -

почувся басок

І лунко вiдбився на схилi.

Лиш чутно було,

як об жовтий пiсок

Сполохано билися хвилi. -

Послухайте, браття! -

продовжував Кий

I сходив все вище i вище. -

А що, як отут нам,

де берег стрiмкий,

Нове збудувать городище?

- Це думка хороша! -

погодився Щек.

Хорив на те вимовив гучно:

- Зі схилiв оцих

вiд ворожих пащек

Було б вiдбиватися зручно!..

Порадились браття…

І старший мудрець

З братами зiйшов на вершину,

Десницю пiдняв

i про той рiшенець

Повiдав князiвськiй дружинi.

Тут вийшов з ватаги дружинникiв

дід,

Вклонився i Києвi каже:

- Не раз ти дружину водив у похiд

На вiйсько загарбницьке, враже.

Ти - старший з братiв,

найвiдважнiший ти,

Дружина тебе поважає,

І мicто, що буде отут, наректи

На честь твою, Киє, бажає…

Кий зняв з голови шанобливо

шолом

І тричi вклонився до стану:

- Чолом вам, дружинники вірні!

Чолом!

Доземний уклiн за пошану…

Як вулик улiтку, гули вояки,

Завзято руками махали.

А в небi, мов птицi,

літали шапки…

- На Києву честь! - Bci гукали.

- На Києву!.. -

лунко вiдбивсь на гopi

Пошани народної вияв…

Коли ж городище звели на Днiпрi,

Воно i назвалося - Київ.

3. Бесіда.

- Перекажіть, яку легенду переспівав Ю. Кругляк.

- Опишіть, який образ давніх дружинників створив автор.

- Поміркуйте, чому місто вирішили назвати на честь старшого брата.

- Намалюйте, яким ви уявляєте собі Кия.

4. Читання поезій.

Ромен-зiлля

В небi ворон зловiсний кряче,

А над рiчкою чайка плаче.

Чорна хмара клубком iдe,

Бiлим цвiтом ромен цвiте.

Глянь праворуч - ясне привiлля,

Синє небо та ромен-зiлля,

А лiворуч поглянь ген-ген,

Наче море, цвiте ромен.

Прискакали князiвськi гриднi

Боронити простори рiднi

І спинились у полi, де

Бiлим цвiтом ромен цвiте.

Бились днями тодi й ночами,

Вiдбивались вони мечами

Вiд страшних кочових племен,

І, як нiч, почорнiв ромен.

По прироменськiй оболонi

Без комонникiв бiгли коні,

І без сiдел, i без стремен -

Потоптали вони ромен…

Посмixнулась piкa пригожа,

Бо розбiглася рать ворожа.

Знову небо спiва про те,

Що у лузi ромен цвiте.

Не зганьбила дружина стягу,

Нелегку здобула звитягу,

І ряснiв буйний цвiт знамен

Там, де бiлий цвiте ромен.

Знов до працi взялися всюди

Трудовi, миролюбнi люди,

І фортеця нова росте

Там, де бiлий ромен цвiте.

Понад рiчкою місто славне,

Як pоменові квiти, дaвнє.

Тож iз сивих отих давен

Називають його Р о м е н.

5. Словникова робота.

Гридні — воїни, дружинники.

Оболонь — заплавні луки.

Комонник — вершник.

6. Бесіда.

- З яким містом пов’язану легенду переспівує Ю. Кругляк?

- Знайдіть, які слова допомагають створити образ давнини.

- Розкажіть, якою була давня історія українців.

- Поміркуйте, чому ромен змінював свій колір з білого на чорний.

- Що допомагало воїнам перемагати?

- Відшукайте епітети, які характеризують давніх українців. Чи можна їх прикласти до сучасників?

7. Читання поезій.

Через лiс стежина

То не темна нiч надходить

І не чорнi хмари,

То на землi надднiпрянськi

Сунули татари.

Зiбрав княжич своє вiйсько

І в поxiд пустився,

Над Тясмином в гycтім лiсi

Табором спинився.

Довго княжич думав думу,

Де ж знайти стежину,

Щоб татарину до тилу

Вивести дружину.

Раптом, звiдки не вiзьмися

Мiж зелених в'язiв

Появилася дiвчина,

Стала перед князем.

Кулаками свiтлий княжич

Протирає очi -

Чи не мавка-лicовичка

Прийшла серед ночi?

Hi, не мавка тодi стала

Перед очi княжi —

Людським голосом дiвчина

Своє слово каже:

- Знаю я крiзь лiс, крiзь хащу

Потайну стежину,

Можу нею я провести

Всю твою дружину…

А коли у небi мicяць

Та й зайшов за хмару,

Повела вона дружину

Та й у тил татарам.

Не чекав захланний ворог

Нападу iз тилу —

Пересилила дружина

Всю татарську силу.

Вмiли русичi побити

Бiсову личину,

Та не вмiли вберегти

Biд стрiли дiвчину…

Ой у тої дiвчиноньки

Личко побiлiло,

Бо вп'ялась стрiла ворожа

У дiвоче тiло.

Ой у тої дiвчиноньки

Побiлiли губи…

- Скажи, сестро, як ти звешся,

Скажи швидше, люба?..

Не узнали славнi хлопцi,

Як дiвчину звати,

Бо уста її ні слова

Не могли сказати…

І зробили по звитязi

З дуба домовину,

Пiд явором зелененьким

Сховали дiвчину.

Так i вмерла без iмення

Та дiвчина мила,

Яку люди за смiливiсть

Називали Смiла.

А коли у тiй мiсцинi

Город збудували,

То на пам'ять про дiвчину

Смiлою назвали.

8. Бесіда.

- Чи можна вчинок дівчини вважати подвигом?

- Подумайте, що змусило її прийти на допомогу князеві.

- Знайдіть, які народопісенні художні засоби використовує автор у вірші.

ІІІ. ПІДСУМКИ УРОКУ.

Бесіда.

- Про легендарні історії заснування яких міст ви дізналися на уроці?

- Розкажіть, що ви знаєте про історію свого міста, села. На честь кого названа вулиця, на якій ви живете?

- З якою метою, на вашу думку, Юрій Кругляк вирішив переспівати українські легенди і перекази?

- Задумайтеся, що дає сучасному українцю знання давньої історії рідного краю?

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Складіть власну поетичну легенду про свою малу батьківщину.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.