Плани-конспекти уроків - Українська література 8 клас - 2002

Борис Грінченко. «Сам собі пан». Статечність, почуття власної гідності, дотепність селянина Данила. Протиставлення його пихатим, злобним, грубим панам. Поглиблення знань про засоби творення комічного

Всі публікації щодо:
Грінченко Борис

Тема. Борис Грінченко. «Сам собі пан». Статечність, почуття власної гідності, дотепність селянина Данила. Протиставлення його пихатим, злобним, грубим панам. Поглиблення знань про засоби творення комічного.

Мета: засвоєння учнями змісту оповідання, усвідомлення художньої сили та правди;

розвивати в учнів навики виразного читання прозових творів;

ідейно-художнього аналізу; прищеплювати школярам любов до читання.

Обладнання: підручник.

ХІД УРОКУ

I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Бесіда.

1) Де народився Б. Грінченко?

2) Яке виховання він отримав?

3) Коли Б. Грінченко почав писати?

4) Які твори знаєте?

5) Про що говориться в поезії «Доки?» Яким настроєм пройнята ця поезія?

6) До кого звертається поет у поезії «До праці»? До чого закликає?

7) До якого жанру лірики відноситься ця поезія?

8) Яка пора року змальована у вірші «Під вербами»?

9) Яким настроєм віє від цієї поезії?

2. Перевірка домашнього завдання.

Прочитати художній опис, створений на основі зображеного в поезії «Під вербами».

III. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя.

Борис Грінченко мав надзвичайно розвинене почуття національної гідності. Він страждав за окрадений народ, у якого забрали його славну історію й можливість розвивати свою мову й культуру. Він розумів, що сила його в єднанні з народом, у знанні його історії, культури, мови, побуту, у конкретній справі, у праці важкій задля блага нещасного, поневоленого люду. У своєму творі «Сам собі пан» Б. Грінченко майстерно протиставляє почуття власної гідності, дотепності, статечності селянина Данила грубості й пихатості панів.

2. Читання оповідання «Сам собі пан». Пояснення перекручених та маловідомих слів.

3. Бесіда

1) Хто з пасажирів викликає симпатію, а хто — не викликає?

2) Якими ви уявляєте панів?

3) Навіщо селянин купив квиток першого класу?

4) Яке враження справив на нього зал «дворянського собранія»?

5) Як віднеслася дружина до витівки чоловіка? А односельці?

6) Що думає з цього приводу сам Данило?

7) Знайти в тексті слова, які відображають:

а) ставлення кондуктора до селянина;

б) відношення панів до селянина;

в) розмову Данила із солдатом.

8) Розповісти, якими бачить Данило вагон та зал «дворянського собранія». Як він їх описує?

4. Поглиблення знань про засоби творення комічного.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ Запитання.

1) Що називається комічним?

2) Які ви знаєте основні види комічного?

3) Що таке гумор?

4) Що називається іронією?

5) Які події, вчинки ви вважаєте комічними в оповіданні «Сам собі пан»?

6) Якими засобами користується автор, щоб створити комічні ситуації?

7) Яку роль відіграють діалоги?

8) Знайдіть перекручені слова. З якою метою вжиті вони у творі?

9) Яку функцію виконують прислів’я, приказки, фразеологізми?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підручник, с. 141 — 152, скласти усну характеристику селянина Данила.