Усі уроки української літератури у 8 класі - О. П. Ващенко 2008

Петр Гулак-Артемовський. Життя і творчість письменника «Пан та собака» - перший класичний зразок сатиричної байки в новій українській літературі
Із нової української літератури

Всі публікації щодо:
Гулак-Артемовський Петро

Г. Д. Корнух

Мета: ознайомити учнів з життям і творчістю П. Гулака-Артемовського, визначити його місце в українському літературному процесі; ознайомити з першою сатиричною байкою в новій українській літературі; поглибити знання учнів про байку як жанр епічного твору, дати поняття про сатиру як вид комічного.

Обладнання: підручник, портрет П. Гулака-Артемовського, надрукована на окремому аркуші на кожну парту байка І. Красицького і словник незрозумілих слів.

А доки ж буде нас зле панство зневажати?

Петро Гулак-Артемовський

ХІД УРОКУ

І. Перевірка домашнього завдання

1. Виконання тестових завдань з короткими відповідями або вікторина (учитель наперед перевіряє і відбирає найбільш удалі завдання)

2. Читання кількох міні-творів

«І огник, ним засвічений, не згас» (І. Франко)

ІІ. Оголошення теми, мети, епіграфа

Учитель. Сьогодні ми поведемо мову про того, хто підтримував отой «огник», засвічений Іваном Петровичем Котляревським, хто не давав йому згаснути, хто робив усе, аби став «огник» палахкотіти ще дужче. Це Петро Петрович Гулак-Артемовський.

(Оголошення теми, запис у зошити, визначення мети уроку, оголошення епіграфа.)

«Серед тих, хто слідом за Котляревським утверджував українську мову як мову самобутньої національної культури, хто закладав основи нової української літератури, почесне місце належить Петрові Петровичу Гулаку-Артемовському». Це слова літературознавця П. Федченка стануть епіграфом сьогоднішнього уроку. Другим епіграфом будуть слова П. Гулака-Артемовського «А доки ж буде нас зле панство зневажати?».

ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями нового матеріалу

1. Розгляд портрета письменника

✵ Зробіть словесну портретну характеристику письменника.

✵ Що ви можете сказати про вдачу, характер людини, яка має таку зовнішність?

2. Розповідь учителя про П. Гулака-Артемовського

Матеріал, поданий нижче, учитель використовує на власний розсуд.

...У гарно умебльованій кімнаті, що правила професорові Харківського університету Петрові Петровичу Гулаку-Артемовському за робочий кабінет, на видному місці висів жмут різок.

Це, звичайно, викликало цікавість у кожного, хто навідував професора. Та й він сам іноді брав цього «віника» до рук і охоче розповідав своїм гостям, що під час славної Коліївщини батько його допомагав гайдамакам. За це польські шляхтичі й учинили над ним екзекуцію, жорстоко відшмагавши різками. До самої смерті старий зберігав цей жмут різок, а потім разом з невеличким хутором Гулаківщина передав у спадок синові.

Родина свято зберігала пам’ять й про своїх предків-запорожців, один з яких — Іван Гулак — служив генеральним обозним при гетьмані Петрові Дорошенку.

Народився Петро Петрович Гулак-Артемовський 27 січня 1790 року в містечку Городищі на Київщині в сім’ї священика.

В 11 років хлопця віддали до бурси, а згодом Петро вступає до Київської академії, яка на той час давала нижчу і вищу духовну й світську освіту. Згадуючи про те навчання, письменник розповідав, яких злигоднів зазнав: у вільний від уроків час бігав по базару і збирав рештки від чумацьких обідів, просив Христа ради, щоб його підвезли додому на вакації.

Академію залишив, не закінчивши навчання. Сучасники оповідали, нібито через смерть коханої дівчини. Але документи свідчать, що «Петра Артемовського звільнено від духовного звання в світське, щоб він міг вибрати рід занять». Подібні «звільнення» практикувалися тоді за браком вакантних попівських місць у парафіях.

Чотири роки П. Гулак-Артемовський учителює в різних приватних навчальних закладах, у родинах польських магнатів.

Молодий вчитель не раз був свідком самодурства панів. То пан побив свого слугу, бо йому здалося, що черевики не добре начищені, то пані випещеними ручками била покоївку по щоках, бо знайшла на випрасуваній сукні зморшку. І так щодня: за найменшу провину чи без неї — лайки й побої. А на полі кріпаки працюють від зорі до зорі, падають від утоми, а їх ланові б’ють канчуками. І нікуди й нікому кріпак не поскаржиться, бо цар — найбільший поміщик у державі. За законом пан має повну владу над кріпаком.

П. Гулак-Артемовський засуджував жорстокість і свавілля поміщиків, щиро обурювався будь-якою несправедливістю.

У 1817 році переїжджає до Харкова, вступає до Харківського університету вільним слухачем і одночасно викладає французьку мову в Інституті шляхетних дівчат, а польську — в університеті. Достроково йому дозволено скласти випускні екзамени за університет і відразу екзамени на одержання звання магістра.

Маючі великі здібності, глибоко знаючи свій предмет, П. Гулак-Артемовський швидко захистив дисертацію, згодом став професором університету. Тричі обирався деканом факультету, а з 1841 по 1849 був ректором університету. Відзначився «відмінною працьовитістю і старанністю у виконанні обов’язків». Одночасно займав посаду інспектора Харківського й Полтавського інститутів шляхетних дівчат.

Харківський університет на той час став одним з найбільших культурних центрів і колискою журналістики. Тут започатковано перші на Україні літературні журнали «Харьковский Демокрит» (1816) та «Украинский весник» (1816-1819). Серед співробітників журналу «Украинский весник» був П. Гулак-Артемовський.

Розпочавши свою літературну діяльність ще в Київській академії з характерних на той час вільних перекладів, П. Гулак-Артемовський став пробувати свої сили й в оригінальній творчості українською мовою. Він пише байки, балади, прозові послання, критичні статті. Був задум створити словник української мови: «Уві сні і наяву мрію про «Словник малоросійський»»! Думка, що, можливо, вже наблизився час, коли не тільки ознаки малоросійських звичаїв і старовини навіки будуть згладжені, а й сама мова ввіллється до... владичного потоку великоросійського слова і не залишить по собі ніже темних слідів свого існування, — наводить мене на таку нудьгу, що іноді спадають такі хвилини, коли я готовий відмовитися від звабливих надій тісного мого честолюбства й відійти до мірної кущі простодушного полянина — ловити останні звуки рідної мови, що вмирає з кожним днем», — писав Петро Петрович.

На жаль, адміністративна діяльність, службова кар’єра перешкодили подальшому розвитку творчості поета, він відходить від літературної діяльності. Навіть пішовши на відпочинок, у відставку, він мріяв повернутися в університет ректором.

Помер П. Гулак-Артемовський 13 жовтня 1865 року в Харкові, де його й поховано.

Через усе життя проніс поет любов до рідного слова й глибоку повагу до простої людини.

Найціннішу частину творчого доробку письменника становлять передусім байки та балади, що відіграли важливу роль у процесі становлення й розвитку української літератури в перші десятиліття ХІХ сторіччя.

Уже після перших творів письменника, надрукованих в «Украинском веснике», про П. Гулака-Артемовського заговорили як про визначного українського поета.

У творі «Справжня Добрість» поет висловлює бажання заговорити по-новому, знайти «справжню Добрість», не ховатися за нею, розкрити життєву правду перед читачами, закликає до більшої активності в діяльності інтелігенції, до тісніших зв’язків з народом, указує на жорстоке ставлення поміщиків до кріпаків:

До часу над слабим, хто дужчий, вередує,

До часу мужиків ледачій пан мордує...

Це була своєрідна прелюдія до написання найвідомішої байки «Пан та Собака» — першого зразка сатиричної антикріпосницької байки в українській літературі. Цей твір, а також інші, зокрема «Дві пташки в клітці», у якому доводив, що свобода дорожча й миліша людині за неволю, навіть за «ласку», були виявом високої громадської мужності П. Гулака-Артемовського.

Після жорстокого придушення повстання декабристів царизм пересягнув будь-які прояви національних політичних і культурних рухів. Під впливом цих умов і в міру просування по службі у світогляді письменника починають переважати консервативні тенденції.

Найбільша заслуга П. Гулака-Артемовського в тому, що він став на захист поневоленого селянства, одним із перших утверджував в українській літературі народну мову.

3. Запитання

✵ Які факти з життя П. Гулака-Артемовського вам найбільше запам’яталися? Що найбільше вразило й схвилювало?

✵ Що спонукало письменника до створення антикріпосницьких байок?

✵ У яких жанрах виступав П. Гулак-Артемовський?

✵ Чому і як змінилися переконання письменника у зрілому віці?

4. Робота над байкою «Пан та собака»

Учитель. Байка «Пан та Собака» надрукована в 1818 році. Вона одразу стала надзвичайно популярною, бо відповідала антикріпосницькому духові і настрою того часу.

В основу твору було покладено байку «Пан і Пес» польського поета Ігнація Красицького.

Читання байки І. Красицького учнем.

Учитель. Зараз ми прочитаємо байку «Пан та Собака» П. Гулака-Артемовського. Уважно слухайте й подумайте, у чому оригінальність українського твору.

Словникова робота

Учні читають записані на картку незрозумілі слова, які трапляються в байці.

Шиширхнути — зашелестіти, зашуміти.

Запаска — жіночий одяг, рід спідниці.

Опічок — місце біля печі для казанця.

Утреня — вранішня церковна відправа.

Дейко — гайда.

Обора — огороджене місце для скота.

Обрадованна — нагорода; тут ужито в протилежному значенні — покарання.

Трус — метушня.

Бра — скорочена форма слова брат.

Притьмом — негайно; тут — настирливо.

Проциндрити — марно витратити.

Хирний — слабкий; тут — нікчемний.

Туж-туж — ось-ось.

Втерти маку — покарати, побити.

Ґерґотати — нерозбірливо голосно говорити.

Читання байки вчителем.

Запитання і завдання

У чому оригінальність байки П. Гулака-Артемовського? Що використав письменник з байки І. Красицького?

Український поет скористався лише фабулою польського байкаря і написав повністю самостійний оригінальний твір, увів матеріал з життя українського народу, використав живі джерела народної мови, байка ідейно збагатілася і зазвучала як соціально-реалістична сатира з яскраво вираженим національним характером.

Повторне читання байки учнями.

✵ Перекажіть зміст байки.

✵ Чому твір набув широкої популярності після опублікування?

Відповідаючи, візьміть до уваги факт: байку було надруковано

дрібненькими літерами й підписано останніми літерами імені

автора — «ъ... й... ъ...» (Петръ Артемовський-Гулакъ)

1. Пригадайте, що таке байка

Байка — невеликий, здебільшого віршований повчально-гумористичний або сатиричний твір алегоричного змісту, у якому людське життя відтворюється в образах тварин, рослин, речей або зведене до простих умовних стосунків.

Ознаки байки: коротка фабула; динамічність і драматичність розгортання подій; афористичність, стислість, наявність висновку-моралі.

2. Чому письменник звернувся до жанру

байки і сам визначив жанр твору «казка»?

В умовах жорстокого переслідування царизмом найменшого прояву соціального протесту прямо висловлювати думки було небезпечно. Тому письменник звернувся до жанру байки. Твір назвав казкою аби ще більше захиститися від переслідувань і прокласти шлях до того, щоб твір був надрукований. Можливо, назвав казкою ще й тому, щоб підсилити ідейне спрямування твору: таке знущання над людиною неможливе, це казка страшна. Цього не можна допустити в житті.

Робота з текстом у групах

Учням відводиться час для опрацювання завдань чи пошуку відповідей на запитання, а потім по черзі групи відповідають, проходить ніби міні-конференція.

Завдання для першої групи

✵ Якою картиною починається байка?

✵ Якими художніми засобами автор малює прихід ночі?

✵ З якою метою подається цей пейзаж?

Починається байка поетичним описом ночі. Після виснажливої важкої праці все лягає спочивати. Картину темної ночі поет подає за допомогою метафоричних зорових і слухових образів (на землю злізла ніч, ніде ані шиширхне; хіба, що-небудь пирхне;

всі сплять, хропуть, а деякі сопуть, зірка вигляне), влучних народних виразів та порівнянь (хоч в око стрель тобі, так темно на дворі, зірка вигляне, неначе миш з засіка, коли б тобі на сміх було де видно свічку, або... маячив каганець).

Майстерно використано в байці уособлення.

Вони надають описові яскравості й колоритності:

Злізла ніч; уклався місяць спать, всю ніч під чорною запаскою хова.

Завдання для другої групи

✵ Чому не спить Рябко? Які обов’язки він виконує і як він до них ставиться?

✵ Чим пояснити таку старанність?

Автор детально описує невсипущу старанність Рябка щодо панського добра, а картина темної ночі підкреслює те, як важко стерегти. Рябко «один, як палець», на панському дворі. Він чесний трудівник, дарма хліб не любив їсти, «їв за п’ятьох, але те їв, що заробив». Рябко — покірний слуга, який «хоче піддобриться під пана, щоб заслужити ласку».

Завдання для третьої групи

✵ Як віддячив пан Рябкові за вірну службу?

✵ Чому на другу ніч Рябко ліг спати?

✵ Який висновок зробив Рябко після другого покарання? Знайдіть їх у тексті.

✵ Які прислів’я використовує автор, аби передати настрій Рябка?

Пан зганяє злість на Рябкові, бо програвся в карти і цілу ніч не спав, нібито через те, що вірний пес не давав йому спати своїм гавканням. Спантеличений Рябко не обурюється, не протестує, а лише «пустив патьоки гірких сліз». Коли Явтух пояснив йому причину покарання, по-лакейські промовляє: «Коли моє невлад, я з своїм назад».

Після другого покарання Рябко обурюється, адже в ньому вже пробуджується свідомість. Він категорично зі злістю заявляє:

Чорт би убив твого, Явтух, з панами батька

І дядину, і дядька

За ласку їх!.. — сказав Рябко тут надріз. —

Нехай їм служить більш рябкий в болоті біс!

Той дурень, хто дурним панам іде служити,

А більший дурень, хто їм дума угодити!

Далі автор майстерно подає низку перефразованих народних прислів’їв, приказок, образних висловів, зворотів, порівнянь, якими показане ставлення народу до панського знущання.

Бесіда

✵ Розкрити алегоричний образ Рябка. (В алегоричному образі Рябка поет показує працьовитого й сумлінного кріпака і водночас його безпорадну наївність, затурканість, покірність.

Селянин-кріпак — безправний і беззахисний перед необмеженою владою поміщика)

✵ Хто такий Явтух? Як він ставиться до Рябка і до пана?

✵ Які поради він дає Рябкові, як це його характеризує?

Явтух — це панський прислужник, бездушна, лакейська натура. Він хитрий, уміє догодити панові, вислужитися перед ним. Він з іронією і з насмішкою ставиться ідо пана й до Рябка. У його словах немає поваги до пана (нехай би гавкав сам; він сам і без собак цю панщину одбуде; Паню... всю ніч кусали блохи)

✵ Якими постають у байці пани?

Жорстоким самодуром постає пан у байці П. Гулака-Артемовського. Він збиткується над Рябком, жорстоко з ним розправляється. Мова в пана груба, лайлива: лупіть! деріть! чухрайте! Рябко проситься: «Не буду, батечку!..». Та панові байдуже, бо в нього, бачте, поганий настрій.

Такі пани скрізь — по всій Україні, по всій Росії. Бо кріпак — панова власність.

✵ Визначте головну думку байки.

Автор засуджує вади кріпосницької дійсності, виступає проти «дурних панів», проти жорстокості й самодурства.

Учитель. У художніх творах події, персонажі, їхні вчинки можуть зображуватися в серйозному або комічному плані.

Комічне — те, що здається нам не таким, яким, на нашу думку, повинно бути.

Основні види комічного — гумор, сатира, сарказм.

Гумор — доброзичне співчутливе висміювання негативних явищ життя або вад людського характеру. Завдання гумору — висміяти негативні явища, вади людської вдачі, щоб виправити їх.

Сатира — різке, глузливе висміювання негативних явищ суспільного життя або рис людського характеру. Завдання сатири — висміяти усе порочне в суспільстві й людині, щоб викоренити його.

✵ В серйозному чи в ліричному плані відображене життя в байці «Пан та Собака»? Обґрунтуйте.

✵ Знайдіть приклади гумору й сатири у творі.

Автор глузливо, різко висміює негативні риси, вади в характері Пана, негативні явища в кріпосницькому суспільстві. У доброзичливому, співчутливому тоні висміює Рябкову готовність служити панові, довірливість Явтухові. У кінці байки письменник показує, що Рябко змінився — він «прозрів», у нього з’явилося почуття власної гідності.

IV. Підсумок

✵ У чому полягає найбільша цінність письменницької діяльності П. Гулака-Артемовського? Відповідаючи, посилайтеся й на епіграфи уроку.

✵ У чому виявилася громадянська мужність письменника?

V. Домашнє завдання

1. Навчитися виразно читати байку, скласти цитатний план твору, визначити сюжетні та композиційні елементи байки.

2. Усна характеристика образу Рябка.

3. Індивідуальне завдання: намалювати ілюстрацію до балади «Рибалка».







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.