Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Усі уроки української літератури у 8 класі - О. П. Ващенко 2008
П. Гулак-Артемовський. Балада «Рибалка». Романтичний характер та національний колорит твору
Із нової української літератури
Всі публікації щодо:
Гулак-Артемовський Петро
Г. Д. Корнух
Мета: проаналізувавши баладу, учні мають визначити її романтичний характер та національний колорит; поглиблювати вміння школярів характеризувати образи-персонажі; виховувати любов до рідного слова.
Обладнання: підручник, ілюстрації до балади.
Балада «Русалка», що постала по суті на народному ґрунті, була однією з перших ластівок романтичної поезії в українській літературі.
Борис Деркач
ХІД УРОКУ
І. Перевірка домашнього завдання
1. Зачитування цитатних планів
План може бути таким:
1. «І небо, і земля — усе відпочива», або «На землю злізла ніч».
2. «Один Рябко, один, як палець, не дрімає, Худобу панську, мов брат рідний доглядає».
3. «Уже і панотець, Прилізши із хрестин, до утрені попхався...»
4. «Рябко простягсь, захріп в своїй норі».
5. «Як ось — трус, галас, крик!... — весь двір загомонів».
6. «Не дурно. всі панькаються коло мене».
7. «Аж ось і пан прибіг».
8. «Деруть Рябка, мов пір’я».
9. «За що знущаєтесь ви надо мною так?»
10. «Коли моє невлад, то я з своїм назад!»
11. «Нехай цуцукають».
12. «Вліпили з сотеньку київ Рябку в завдаток».
13. «Той дурень, хто дурним панам іде служити».
2. Визначення сюжетних та композиційних елементів байки
3. Усна характеристика Рябка
II. Слово вчителя
Дальшим кроком П. Гулака-Артемовського на шляху зображення художніх можливостей української мови стала балада «Рибалка». Від високопарних пафосних творів, витриманих у дусі класицизму, від сатиричного й гумористичного характеру віршів, байок письменник першим в українській поезії спробував написати твори іншого змістового характеру й тональності.
Оголошення теми, епіграфа, запис теми й епіграфа в зошити.
III. Актуалізація суб’єктного досвіду та опорних знань
1. Усні відповіді на запитання
✵ Чи подобаються вам твори П. Гулака-Артемовського? Чим саме?
✵ Чи хотіли б ви продовжити ознайомлення з його творчістю? Чому?
2. «Подумаймо разом» (відповіді на запитання підручника)
3. Визначення власних цілей роботи, колективне визначення мети уроку
IV. Сприйняття й засвоєння учнями нового матеріалу
1. Розповідь учителя про причини звернення
П. Гулака-Артемовського до жанру балади
П. Гулак-Артемовський перший в українській літературі познайомив читачів з романтичним жанром балади. Літературознавці стверджують, що початок романтизму в українській літературі припадає на час публікації в журналі «Вестник Европы» у 1827 році творів П. Гулака-Артемовського «Твардовський» і «Рибалка». Видавець журналу М. Каченовський до балад додав передмову, у якій переказував зміст листа П. Гулака-Артемовського. Письменник указував на особливі причини, що спонукали його передати своєю рідною мовою баладу Гете «Рибалка»: «Хотів спробувати: чи не можна малоросійською мовою передати почуття ніжні, благородні, піднесені, не змушуючи читача чи слухача сміятися, як від «Енеїди» Котляревського і від інших, з тією ж метою написаних віршів?».
Указуючи далі на деякі пісні малоросійські, на пісні найніжніші, найзворушливіші, Гулак-Артемовський з благородною невпевненістю в успіху видає баладу свою лише як просту спробу.
Так письменник визначає причини звернення до жанру балади.
2. Виразне читання балади вчителем.
Самостійне читання твору учнями. Повторне виразне читання балади учнями вголос
3. Переказування балади близько до тексту, використовуючи художні засоби з тексту
4. Робота з текстом. Бесіда
1. Як П. Гулак-Артемовський визначив жанр твору «Рибалка»? Прокоментуйте.
2. Як ви вважаєте, звідки письменник узяв сюжет для своєї балади? Про що це свідчить?
3. Знайдіть і зачитайте картини природи у творі. Який характер мають ці пейзажі? Яку роль відіграють?
4. Знайдіть у тексті відомі вам художні засоби. Яке значення вони мають? (Або охарактеризуйте мову твору.)
5. Стисло охарактеризуйте Рибалку й Русалку.
5. Розглядання ілюстрацій до балади. Запитання і завдання
✵ Наскільки ілюстрація відповідає змістові?
✵ Знайдіть у баладі слова, якими можна було б підписати малюнок.
✵ Які кольори домінують на малюнку. Чи це випадково це?
✵ Яка ілюстрація найбільше сподобалася і чому?
Матеріал для вчителя.
✵ Уже сам жанр твору — малоросійська балада — визначений автором. Це доводить: для романтизму характерне перенесення в літературу фольклорних жанрів (пісня, дума, думка, балада, легенда, казка).
✵ Сюжет балади Гете — юнак, зачарований Русалкою, кидається в привабливе підводне царство — популярний у фольклорі багатьох народів. Зокрема, в українському фольклорі відоме казкове оповідання про морську діву-русалку, або водяницю, що своїми чарами й красою заманює юнака. У своєму переспіві загалом близько дотримується сюжету оригіналу, але передає його в дусі українського фольклору, значно підсилюючи цим романтичний характер твору.
Для романтизму властиві незвичайні картини природи: бушування стихій, якщо це спокій то також незвичайний — напружений, зловісний. У першій і третій строфі зображена вода, що бушує:
Вода шумить!.. Вода гуля!..
...аж ось реве,
Аж ось гуде, — і хвиля утікає!..
Теплотою, ліричною тональністю, задушевністю в стилі народних пісень подано опис чарівного підводного світу. Та в описі відчувається й напруга, характерна для романтичного зображення:
Ти ж бачиш сам, не скажеш: ні —
Як сонечко і місяць червоненький
Хлопочуться у нас в воді на дні
І із води на світ виходять веселенькі!
Ти ж бачив сам, як в темну ніч
Блищать у нас зіроньки під водою;
Ходи ж до нас, покинь ти ж удку пріч, —
Зо мною будеш жить, як брат живе з сестрою!
У баладі багато риторичних окликів і запитань, інверсій, мова твору піднесена, емоційна. Часто вживані зменшувально-пестливі форми в народнопісенному стилі («рибочки», «серденько», «зіронька», «коханнячко», «ніженьки» тощо) посилюють романтично-ліричний тон балади, її мелодійність, емоційну наснаженість.
Образи мрійливого рибалки й водяної красуні завдяки майстерному використанню художніх засобів народної пісенності забарвлені яскравим національним колоритом. Юний Рибалка — це справді український «парубок» із селянських низів, Русалка-спокусниця — українська «дівчинонька», що «косу зчісує і брівками моргає».
5. Слово вчителя
«Чудове знання українського фольклору забезпечує успіх принципового художнього експерименту П. Гулака-Артемовського. Саме ліричні народнопісенні мотиви, мелодійний стиль, пестливі, задушевні звороти й лексика надають неповторного національного колориту поширеному сюжету про романтичну любов юнака до русалки, про поривання мрійливого юнака у незвіданий чарівний світ, які, на жаль, закінчуються трагічно» (П. М. Федченко).
V. Підсумок
1. Про який художній експеримент говорить П. Федченко? Обґрунтовуючи свою думку, використайте епіграф уроку.
У чому полягає найбільша цінність письменницької діяльності П. Гулака-Артемовського?
2. Чи досягли ви поставлених цілей на початку уроку? Якщо ні, то чому?
Чи задоволені ви роботою групи й класу на уроці? Обґрунтуйте.
VI. Домашнє завдання
1. Опрацювати матеріал підручника, виразно читати й аналізувати баладу «Рибалка».
2. Міні-есе «Я привідкрив для себе українця П. Гулака-Артемовського» (за бажанням).
3. Індивідуальне: підготувати повідомлення про Є. П. Гребінку.
