Українська література 8 клас - Плани-конспекти - В. В. Паращич 2010

Додаток до уроку 3. Максим Залізняк
Усна народна творчість

Всі публікації щодо:
Фольклор

Повстання охопило усю Польську Україну, котра тільки й мріяла про те, щоб визволитись з-під ляхів та знову сполучитися із Лівобічною і почати спільне життя. Чи то ж так давно, за Палія, козаки вільно гуляли по Правобережжю, а польське шляхетство не наважувалося згадати про якісь свої права на Україні? Усе це ще не вмерло в пам’яті народа, а тяжких порядків польських не ставало вже снаги терпіти. Запорожці, як бачимо, теж співчували повстанню, допомагали і були проводирями в ньому. На чолі його стає запорозький козак Максим Залізняк, справжній січовик, чоловік сміливий, дотепний, бувалий у всяких бувальцях. Він не квапився на гроші, коли нападав та грабував панські маєтки, і з охотою роздавав їх тим, хто допомагав йому.

Тепер, коли справді утиски ще дужчі стали, а до того Барські конфедерати почали вимагати од народу українського грошей, харчів, паші для коней та іншого, чого їм було треба, та ще, до того, покликали собі до помочі татар,— терпець народові увірвався, і повстання охопило все Правобережжя і розіллялося по ньому кривавими річками. За кілька тижнів полум’я козацького повстання обняло всю південну Київщину, Брацлавщину та Поділля. Шляхта та жиди кинулися по городах та панських замках, шукаючи захисту; найбільше їх згромадилося в Умані, головному місті в маєтку графів Потоцьких. Умань обсипаний був валами та ровами і мав тридцять дві гармати, і для оборони — кілька сот жовнірів та кілька тисяч надворніх козаків. Не диво, що поляки та жиди з переляку тікали світ-за-очі,— гайдамаки не милували своїх гнобителів.

Багато треба зазнати лиха, щоб дійти до такої злоби, і тепер ті, що довели людей до цих страшних нелюдських вчинків, тремтіли з переляку та шукали захисту за мурами замків, що їх вважали міцними. Залізняк тим часом стояв зі своїм табором під Чигирином. Звідтіль порозсилав він свої універсали — закликав українців одностайно стати на оборону своєї віри, свого краю і за визволення з панської неволі. Від московського війська, котрого багато було на Польській Україні, він не сподівався ніяких заходів проти себе, бо вважав, що й вони прийшли допомагати православним, а з польським військом, він певен був, що й сам упорається. Як один чоловік — од- гукнулася на його універсали мало не вся Польська Україна, і під його рукою зібралося велике гайдамацьке військо, що звало себе коліями. З ним він рушив на Лисянку, узяв це місто, перебив усю шляхту, що там сховалася, а надворні козаки, котрі мусили боронити це місто, зараз перейшли до нього. З Лисянки Залізняк рушив на Умань. Перелякана шляхта та жиди зачинилися в замку,— надіялись на його гармати та військо. Залізняк підійшов до містечка Соколівки, взяв його і там отаборився; проти його з Умані тамошній губернатор (управитель) Младанович вислав надворних козаків, під проводом полковників Магнушевського і Обуха і сотників: Гонти та Уласенка. Поміж уманських надворних козаків чимало було таких, що приятелювали з гайдамаками. Мабуть, у цю ніч і Гонта бачився з Залізняком і погодився пристати до нього, бо в душі він спочував тому, чого домагався народ; він так само, як і усі, мріяв про те, щоб оновити скасовану на Польській Україні козаччину, прогнати панів і шляхту та знищити ненависну унію.

(М. Аркас. «Історія України-Русі»)







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.