Українська література 8 клас - Плани-конспекти - В. В. Паращич 2010

Урок № 55. В. Дрозд. Повість «Ирій»
З української прози

Всі публікації щодо:
Дрозд Володимир

Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю письменника, його алегорично-химерною прозою; розвивати навички сприймання інформації на слух, виділення головного, вміння виразно читати, коментувати, переказувати прочитане, висловлювати про нього свою думку; виховувати оптимістичне світобачення, естетичний смак.

Обладнання: портрет письменника, виставка його книжок, ілюстрації до творів.

Теорія літератури: алегорія, химерна повість.

Хід уроку

I. Оголошення теми й мети уроку

II. Актуалізація опорних знань учнів

Перевірка домашнього завдання.

Заслуховування усних творів про силу кохання.

III. Мотивація навчальної діяльності школярів

Вступне слово вчителя.

Сьогодні ми познайомимося з нашим сучасником, письменником Володимиром Дроздом. Він із когорти письменників-шістдесятників. Як пише відомий літературознавець Микола Жулинський, «молодих прозаїків тоді об’єднувала спільність світосприйняття з властивою їм романтикою почуттів, безпосередністю вражень, оптимістичною домінантою самовираження. Головне, що було визначальним для прози того періоду,— це визначення шляхів героя до соціальної зрілості, кристалізація в його характері суспільно важливих і морально продуктивних якостей, сам процес оформлення переконань, позиції, світогляду.

Твір В. Дрозда «Ирій» — незвичайний. Це — химерна повість з великою долею гумору, сатири, гротеску, з прийомами умовності та фантастики, близькими до фольклору. А знайомство з новим — це завжди цікаво. Тож сподіваємося, що так і буде.

IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Слово вчителя.

«Ирій» — це вирій, теплий край, куди летять птахи, так по-народному назвав країну мрії письменник. У часи його юності багато жителів села мріяли про місто, а жителі маленьких містечок — про великі міста, про столицю, де можна було здобути вищу освіту, знайти гарну роботу й жити «цивілізовано» — з нормованим робочим днем, вихідними й святами, цікавим дозвіллям, дорогами з твердим покриттям. І дійсно багато з них ставали міськими жителями.

Зворушливо щирий мрійник Михайло Решето — головний герой повісті — мріє в селі про місто, а в місті ж — про село. «Пакуль — це твій ирій, що ти в нього до кінця днів своїх повертатимешся, а повернувшись — знову рватимешся в широкі світи...»,— розмірковує герой разом з автором.

Інший герой твору В. Дрозда говорить: «Ненавиджу слюняві белькотіння про рай у хатах під стріхами. Не було раю.» Письменник коментує ці слова: «Справді, не вірю я у вигаданий літераторами рай під стріхами. І не лише тому, що в дитинстві я зазнав там багато горя. Не вірю, бо знаю непогано і село, і місто сучасне: моральні цінності не визнають адміністративного поділу, вони акумулюються там, де душа працює, а душа може працювати і в селі, і на найвищому поверсі висотного будинку, це вже залежить від людської особистості, від духовної наповненості її».

Володимир Григорович Дрозд з’явився на світ 25 серпня 1939 року в селі Петрушині на Чернігівщині в селянській родині. У 1956 році закінчив середню школу, працював у редакції Олишевської районної газети «Комсомолець Чернігівщини», навчаючись одночасно на заочному відділенні Київського університету. У 1963—1966 роках служив в армії. Працював редактором у видавництві «Радянський письменник». Писати почав ще в шкільні роки. Дрозд — автор багатьох цікавих збірок оповідань, повістей, романів.

Письменник постійно прагне вдосконалювати свої засоби відображення людини і світу, вдаючись до прийомів умовності, гротеску, пародіювання, матеріалізації метафор.

Джерелами його натхнення при написанні повісті «Ирій» були твори Гоголя та Лесі Українки, але найбільше — реалії дитинства, поліські болота з усім їхнім «чортовинням», багатюща народна словесна творчість.

Про виникнення ідеї химерної повісті «Ирій» письменник згадує: «Що ж до «Ирію», то я пам’ятаю навіть день, коли мені спало на думку, що метофору можна «реалізувати». І народилися реальні груші на вербі, і засвистів рак на березі — з цього починається «Ирій». Але «осенило», звичайно, в результаті захопленого входження в світ народної поезії — неповторний і парадоксальний, в чомусь архісучасний і водночас такий давній світ...».

2. Виразне читання розділів І частини повісті «Ирій».

(Поданий у підручнику матеріал розділити на III умовні частини.)

3. Словникова робота за питаннями учнів.

4. Обмін враженнями щодо прочитаного.

5. Спостереження над текстом художнього твору.

— Чи справді твір «химерний», як визначають його жанр літературознавці?

— Визначте художні деталі, які вказують на риси вдачі головного героя, умови життя можна виділити з наведених рядків:

«Пакуль — тільки передпокій твого справжнього буття, ... епіграф грубезної книги, в якій тобі ще належить написати величезну оптимістичну трагедію, бо ж палке серце твоє сповнене світлого, хай дещо й книжного, героїчного ентузіазму.

І ти змахуєш крильми, що виростають за спиною з-під вилинялої від прання ситцевої сорочечки, та легко здіймаєшся над срібночолими вуличками, над залитими місячним сяєвом садами, над блакитною рікою сільської вулиці...

...Уже твоя душа повниться передчуттям здійсненого тобою, нечуваного у віках подвигу в ім’я людськості, в ім’я всесвіту, бо ти мислиш за цих хвилин таки всесвітніми масштабами. Уже звучать над твоєю головою хорали вдячності і слави, ніби на останніх кадрах кінофільму, аж тут мати грюкає сінешними дверима та гукає в місячну літню ніч:

— Де тебе носить по досвітках? Корову ранком хто пожене?

Крила за твоєю спиною в’януть, опадають, і ти плюхаєшся охляп на

колоду під тином, глипаєш очима і бачиш перед собою вирлооке глинище сухореброго в’яза,... приземкувату перехняблену бригадну стайню...»

(Герой-мрійник змахує крильми, начитаний (вживає багато літературознавчих термінів — епіграф, оптимістична трагедія);

живуть бідно (вилиняла ситцева сорочечка; сорочечка, бо, очевидно, герой з неї вже трохи виріс);

бачить, тонко відчуває красу природи (срібночолі вулиці); романтик (прагне до героїчного, до подвигу в ім’я людськості); трохи марнославний (мріє про «хорали вдячності і слави»); працьовитий, турботливий, має обов’язки в господарстві (рано виганяє корову, доглядає її);

село занедбане, колгосп бідний (перехняблена бригадна стайня для худоби).)

— Ким мріяв стати Михайло, який псевдонім собі вибрав? (Актором, псевдонім — Михайло Стриженський.)

— Про що мріяли дядько Денис і тітка Дора, що було вершиною їхньої мрії? Чому?

(Приїхати в Пакуль на власному дорогому автомобілі, як доказ того, що в місті вони «стали людьми», досягли благополуччя.)

— Поясніть на основі наведеного прикладу, що значить «реалізована», «оживлена» метафора у творі В. Дрозда: «Але я не хотів продатися за мідяки, а ще боявся закохатися у вродливу, позаяк не мав сумніву, що це було б кохання без взаємності (крізь газову кофтину в її серці бовванів, наче заспиртований у банці зоопосібник, молодий лейтенант із Ирійського військового училища), і тому поспіхом віддав документи та вибіг на вулицю».

(Є фразеологізм (вираз у переносному значенні) «бути в серці». Автор вживає його в прямому значенні, змальовує як реальну картину, та ще й з достатньою часткою гумору. Газова (кофтина) — пошита з прозорої синтетичної тканини, яка тоді тільки входила в моду. Про військових, лейтенантів, мріяли всі дівчата — за красиву форму, підтягнутість, за можливість виїхати разом десь по службі, навіть за кордон, за певну забезпеченість і престижність професії.)

V. Закріплення знань, умінь та навичок

Завдання учням.

— Доповніть вислів В. Дрозда, обравши з-поміж поданих слів необхідні. Прокоментуйте цей вислів.

Можна ... села, ... селянського хліба.

Тільки самого себе не можна ... .

S а) відцуратись;

б) забути;

в) не пам’ятати;

г) ігнорувати.

(Тричі вставляється одне й те ж слово.)

VI. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

— Продовжіть фразу.

«Повість В. Дрозда «Прій» виявилася для мене ...»

«Ніколи не думав, що можна ...»

«Для сучасних письменників, представником яких є В. Дрозд характерні...»

VII. Домашнє завдання

Навчитися виразно читати І частину твору «Прій», переказувати її, коментувати, виділяти художні образи та засоби.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.