Українська література 8 клас - Плани-конспекти - В. В. Паращич 2010
Урок № 59. В. Дрозд. Оповідання «Білий кінь Шептало»
З української прози
Всі публікації щодо:
Дрозд Володимир
Мета: допомогти учням розкрити алегоричний зміст твору, його художні особливості; розвивати навички характеристики художніх образів, визначення їх актуальності, вміння дискутувати, обґрунтовувати своє судження; виховувати прагнення до збереження власної індивідуальності як важливої риси характеру людини.
Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до твору.
Теорія літератури: алегорія, тема, ідея, художні образи, художні засоби.
Хід уроку
I. Оголошення теми й мети уроку
II. Мотивація навчальної діяльності школярів
Вступне слово вчителя.
«У художньому світі Володимира Дрозда все можна віднайти і відкрити: і веселу фантастику, і життєву, нерідко сувору, безжальну правду, і невичерпно багату поетичну фантазію.
...Він постійно звертається до народних переказів, легенд, притч, казок, дослав’янської міфології взагалі з тим, щоб збагачувати свою творчість різними формами психологічного аналізу, знаходити нові ракурси з художнього дослідження сучасної людини. Його звернення до умовно-символічних засобів відображення зумовлено прагненням поглибити й урізноманітнити аналіз соціально-морального стану сучасника»,— пише відомий літературознавець М. Жулинський про творчість В. Дрозда. І в цьому ми справді переконалися, познайомившись із його химерною повістю «Ирій», алегорично-символічним оповіданням «Білий кінь Шептало». Про алегорію та символіку, про людську індивідуальність ми й поговоримо сьогодні на уроці.
III. Актуалізація опорних знань учнів
Літературна гра «Так чи Ні».
(Проводиться як літературний диктант.)
1. Шептало змалку ненавидів табун, гурт і загорожі. (Так.)
2. Конюх Степан ставився до Шептала, як і до всіх конів. (Ні.)
3. Якщо говорити про роботу, Шептало найбільше любив крутити привід і їздити до міста. (Ні.)
4. Інстинкт білого коня підказав йому, що рано чи пізно люди зломлять його. (Так.)
5. Шептало не розумів, чому деякі коні на кожному кроці огризаються, показують свій характер, адже цим нічого не досягнеш, крім батога. (Так.)
6. Коли Степан зненацька вдарив Шептала, того охопив глибокий відчай. (Так.)
7. На удар хлопчака Шептало не звернув уваги. (Ні.)
8. Шептало упав на траву і сумно задрімав, не відчуваючи дощу, не здригаючись від грому та блискавок. (Ні.)
9. Шепталові вже ніколи не хотілося почути голос злого конюха. (Ні.)
10. Викупавшись у річці, Шептало все ж не став білим конем, як раніше, а залишився брудно-сірим. (Ні.)
11. Кінь був згоден уже, щоб його покарали, аби лише повернутися до стайні. (Так.)
12. Шептало думав, що головне, щоб він знав про свою білизну, а про чуже око краще лишитися колишнім. (Так.)
(Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал, перевіряється в парах за «ключем» учителя.)
IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
1. Заслуховування повідомлень учнів.
(Учні розповідають про коней.)
2. Доповнення вчителя.
Слід додати, що коні настільки розумні й близькі до людини, що існує навіть «конетерапія». Виявляється, спілкування з кіньми лікує деякі хвороби, особливо у дітей. Тож не дивно, що письменник вирішив донести свої ідеї саме через образ коня.
3. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».
— Визначте коло проблем, порушених в оповіданні.
Орієнтовні відповіді: проблема людини в суспільстві, її знеособлення, свободи і неволі, особистості й натовпу, дійсності й мрії.
4. Робота над характеристикою образу коня Шептала за планом.
1) Походження коня, його масть.
2) Особливе становище Шептала на стайні (в табуні).
3) Удавана покірність.
4) Несподіваний бунт.
5) Розкіш перебування на волі.
6) Риси характеру коня:
а) прагнення до волі, гордість;
б) терплячість та покірність;
в) вміння пристосовуватись;
г) виправдання тиранії;
д) небажання виділятись.
7) Повернення до гурту і втрата індивідуальності.
8) Алегоричне значення образу.
5. Міні-дискусія.
Учні розмірковують про життєвий вибір сучасної людини, можливість зберегти власну індивідуальність.
(Клас поділено на дві групи — прихильників «чорних ворон» і «білих ворон»; два учні виступають у ролі аналітиків — «золотої середини».)
6. Робота над усним твором-роздумом «Чи є в мене щось від коня Шептала?»
7. Обговорення сучасних проблемних ситуацій.
1) Ви добре підготували домашнє завдання, знайшли додаткові цікаві матеріали. На уроці виявилося, що всі не готові. Що ви зробите — будете відповідати чи промовчите, як усі?
2) На вечірці всі дружно взялися палити цигарки. Ви вважаєте, що вам це не потрібно, що це шкідливо для здоров’я, але, щоб не виділятися, щоб вас не вважали маминим синком чи донькою, берете цигарку. Чи все-таки ні?
3) У багатьох ваших друзів є коштовні мобільні телефони з відео- камерами, блютузом. Ваші батьки не мають можливості купити таку коштовну річ, бо тоді потрібно було б відмовитися від чогось дуже необхідного для всієї сім’ї. Ви будете наполягати, щоб вам придбали телефон, як у всіх, чи ні? Поясніть чому.
V. Закріплення знань, умінь та навичок
Заключна бесіда.
У вже згадуваній нами кіноповісті О. Довженка є один чудовий епізод, пов’язаний з конем. Дівчата на святий вечір приходять колядувати й співають під вікном маленькому Сашкові, і той уявляє собі чарівні картини: «І ось, вслухаючись в чарівні слова, я починаю видіти: великий молодець, ходжу я по торгу з конем серед крамарів і купців. І мушу я ніби продати коня, бо слова мої співали так: «Ой коню, коню, ти порада моя. Ой порадь ти мене, та продам я тебе за малу ціну, за сто червонців». А кінь у яблуках, шия крута, червона стрічка в гриві, одспівує мені на вухо не продавати його і спогадати про себе. Я почуваю біля вуха його ніжні м’які губи, а слова коневі у дівчат такі, що повік пам’ятатиму: «Ой чи ти не забув, як у війську був, як ми з тобою бились з ордою, да як же за нами турки влягали, ой да не самі турки, пополам з татарами. Да догнали ж бо нас аж на тихий Дунай, до крутого берега...»
...І тут кінь мій скочив, «Дунай перескочив, да Дунай перескочив, копита не вмочив, і ні шаблі кінця, ні мене, молодця...»
...Я і засинав на житі серед пісень, міцно обнімаючи за шию свого яблукатого коня. Там я давав собі слово ніколи не продавати його ні за які скарби. Так і не продав я його по сей день. Ой коню, коню, не продам я тебе. Як би часом не було мені трудно, як турки й татарва не обступали на торгу мене, не розлучуся з тобою ні за яку ціну».
— Як ця алегорична картина пов’язана з ідеєю оповідання В. Дрозда «Білий кінь Шептало»?
(Людина не повинна зраджувати своєї індивідуальності, людської гідності, мрії, самого себе.)
VI. Підбиття підсумків уроку
Інтерактивна вправа «Мікрофон».
— Продовжіть речення.
«Білий кінь Шептало примусив мене замислитися над тим ...»
«Я вважаю манеру письма В. Дрозда ...»
«Коли я думаю про Довженкового коня, то мені здається, що я б ...»
VII. Домашнє завдання
Підготуватися до тематичного оцінювання.