Уроки з української літератури 9 клас

Контрольний твір за творчістю І.П. Котляревського

Мета: удосконалювати вміння учнів зв'язно висловлювати власні думки про творчість І.П. Котляревського; розвивати навички стислого письмового викладу своїх думок; виховувати вміння відстоювати людську гідність, власні принципи; формувати активну життєву позицію.

Хід уроку

І. Мобілізація уваги учнів. Актуалізація опорних знань.

1. Слово вчителя.

Хміль на Дубі

Дивився якось Хміль аж до верхів'я Дуба

І, зиркнувши на світ з такої висоти,

Надувся вельми, закопилив губу

Та й став ректи:

Хвала мені!

Тепер я вже при чині

— Не те, що вивсь раніше по тичині.

Тепер я на такій височині,

Що неможливо вже не заздрити мені.

Мовчав би ти, базікало ледаче,

Ціна твоєму росту — гріш.

Куди б не вибравсь ти, одначе

Нікчемою заставсь, як був раніш.

Який би виріс ти, охота подивитись,

Коли б не мав по чому витись?

Це, певне, Дуб сказав. А жаль,

Я б ці слова поставив за мораль.

В. Симоненко

— Про те, як утверджується народна мораль, народна етика у творчості І.П. Котляревського, вам потрібно буде письмово викласти свої думки.

2. Робота з таблицею.

Основні вимоги до змісту учнівського твору:

. відповідність твору обраній темі;

. уміння аналізувати художній твір;

. глибина і стислість думок автора;

. доказовість і обгрунтування думок із посиланням на художній текст і критичні джерела;

. правильне і доречне цитування;

. самостійність суджень і власне ставлення до порушеної теми або проблеми.

Основні вимоги до композиції учнівського твору:

. відповідність змісту планові твору;

. чіткість і послідовність викладу;

. дотримання пропорційності у частинах твору;

. доказовість і закінченість думок учня.

Основні вимоги до мови учнівського твору:

. орфографічна і синтаксична грамотність;

. стилістична вправність роботи;

. чіткість і влучність у виборі слів та крилатих висловів;

. виразність слів і речень.

Основні особливості до зовнішнього оформлення роботи:

. каліграфічне написання;

. дотримання абзаців;

. наявність полів;

. охайність виконання.

II. Організація навчальної діяльності.

1. Зачитування учнівського твору для зразка.

Роль пісні в п'єсі І.П. Котляревського “Наталка Полтавка“

Україна і пісня... З давніх-давен ці слова злились воєдино. З глибини віків прийшло до нас прекрасне слово української пісні, щоб втілити в собі ніжну і, разом з тим, величну й волелюбну душу народу нашого.

Значення пісенного слова добре розумів зачинатель української літератури Іван Петрович Котляревський. Він створив для нас невмирущу “Наталку Полтавку“. Цей чудовий твір полонить читачів багатьох поколінь своєю ніжною, чарівною піснею.

У п'єсі І.П. Котляревського багато пісень. Окремі з них автор узяв із джерел усної народної творчості, деякі написав сам у народному дусі.

Пісні не випадково введені в канву п'єси. Кожна з них є органічним елементом композиції і несе певне сюжетне навантаження. Вони змушують нас радіти і сумувати, сміятись і навіть плакати, переживати за героїв, пройматись їхніми радощами і печалями.

Як вдало зумів автор за допомогою пісенного слова розкрити чудові риси характеру простої української дівчини Наталки:

Не багата я і проста, но чесного роду,

Не стиджуся прясти, шити і носити воду.

Чекаючи коханого, дівчина тугу своєї душі виливає у пісні.

Де ти, милий, чорнобривий? Де ти? Озовися!

Як я, бідна, тут горюю, прийди подивися.

Полетіла б я до тебе, та крилля не маю,

Щоб побачив, як без тебе з горя висихаю.

Ми щиро сумуємо разом із героїнею п'єси, бо бажаємо їй щастя, хочемо, щоб вона дочекалася свого Петра.

Та по-іншому думає мати Наталки. Вона бачить щасливою свою дочку лише у парі з паном возним.

Чи я тобі, дочко, не добра желаю?

Коли кого зятем собі вибираю?

Але хіба возний пара молодій і вродливій Наталці? Жартівливо-гумористична пісня “Ой під вишнею, під черешнею“ дуже влучно ! дотепно висміює невдаху-залицяльника, підстаркуватого пана возного, до молодої дівчини.

Ой ти, старий дідуган, ізогнувся, як дуга,

А я, молоденька, гуляти раденька.

А ось пісня Петра викликає у нас зовсім інші почуття. Ми відчуваємо, як щиро і вірно юнак кохає Наталку:

Сонце низенько,

Вечір близенько,

Спішу до тебе,

Лечу до тебе,

Моє серденько.

Дослідники вважають, що у цій пісні автор, взявши початок народної пісні, подав далі свій варіант, який безпосередньо передає почуття героя і є, таким чином, своєрідним пісенним монологом.

У піснях Миколи “Гомін, гомін по діброві“, “Ворскла, річка невеличка“ письменник показує його як носія патріотичних традицій народу.

Біографи І. Котляревського підкреслюють, що був він людиною надто гуманною і волелюбною. Письменник часто любив вживати прислів'я: “Коли козак в полі, тоді він на волі“. Не випадково в уста бурлаки-наймита Петра він вкладає народну пісню “Та йшов козак з Дону, та з Дону додому“.

Отже, пісні є важливим засобом драматурга в змалюванні образів і розкритті ідейного змісту твору. Вони вносять в п'єсу сильний струмінь ліризму, надають їй народного колориту.

Пісні з “Наталки Полтавки“, створені самим автором (“Віють вітри“, “Ой мати, мати“, “Сонце низенько“ та інші), ще до надрукування п'єси стали поширюватись і жити незалежно від неї.

Традиція введення в п'єсу пісенного матеріалу після ї. Котляревського широко утвердилась в українській драматургії, її продовжили Г. Квітка-Основ'яненко, Т. Шевченко, М. Кропивницький, М. Старицький, І. Франко.

... Щира дяка письменнику, який залишив для нас і для майбутніх поколінь неоціненний скарб — п'єсу “Наталка Полтавка“, яка своєю пісенністю торкається струн нашого серця і душі, викликає почуття гордості за наш талановитий український народ.

2. Самостійна робота учнів.

III. Підбиття підсумків.

IV. Домашнє завдання.

Підготуйте розповідь про основні віхи життя і творчості письменника Г. Квітки-Основ'яненка. Прочитайте повість “Маруся“.