Формування предметних компетентностей на уроках літератури - Матюшкіна Т.П. 2021

Використання інфографіки під час вивчення творчості Михайла Коцюбинського

Ушановуючи славне ім’я письменника, віддаючи належне його творчому генію, ми щоразу уважніше вчитуємося в уже знайомі сторінки його життя і творчості, знаходимо нові джерела, аби збагатися знаннями про нього та глибше осягнути всю велич його творчих звершень.

Перед учителем, який активно долучається до запровадження ідей нової української школи, постає вкрай важлива проблема — донести до представників покоління інформаційної доби слово письменника-класика. Найбільше питанням поширення духовної спадщини Михайла Коцюбинського опікувалися в усі часи справжні поціновувачі його творчості, українофіли, які завжди розуміли значення потужного слова одного зі славних орачів української духовної ниви.

Сьогодні, відзначаючи 155 років від дня його народження Великого Сонцепоклонника, ми можемо впевнено сказати, що його твори стали вагомою часткою духовної скарбниці українського народу, увійшли в шкільні програми для детального вивчення, позаяк їх автор звертався до вічних проблем України і українства, пропагував вічні людські цінності.

Проте, усвідомлюючи специфіку розвитку суспільства, пов’язану із запровадженням нових технологій, учитель як посередник між твором письменника та читачем-учнем ХХІ століття, мусить знаходити нові прийоми мотивації щодо вивчення цього твору, події якого віддалені в часі. Адже сучасні учні, відповідно до Теорії поколінь, яку створили американські вчені Нейл Хоув (Neil Howe) і Вільям Штраус (William Strauss) у 1991 році (основою цієї моделі є цінності людей, які формують і визначають покоління як групу людей, народжених у певний віковий період, що випробували вплив одних і тих же подій і особливостей виховання), належать поколінню Z (2003 - 2023) Digital natives. Їхні цінності, особливості — це відданість, дотримання правил, закон і порядок, жертовність, честь, терпіння, економність, підприємницькі якості, тривалість уваги 8 секунд, самостійність у побуті, люблять готувати, досвідчені споживачі, економічно грамотні, зрілі та здатні до самоконтролю, хочуть отримати освіту та знання, небайдужі, реалісти, дивляться у майбутнє.

Як же з ними знаходити спільну мову учителеві? Як донести до їхньої свідомості те найкраще, що покладено в основу духовних підвалин українського народу? Враховуючи специфічні особливості покоління Z, варто дотримуватись таких порад:

✵ постійно використовувати зображення для привернення їхньої уваги (саме для них були придумані emozzi та стікери);

✵ говорити як із дорослими, навіть на глобальні теми;

✵ ураховувати, що в них є своя думка і право впливати на рішення;

✵ розвивати в них дух підприємництва;

✵ залучати до вирішення соціальних проблем, благодійності зокрема;

✵ заохочувати в них допитливість.

Зупинимось на першій позиції. Сучасні методики навчання спонукають до візуалізації навчальної інформації. На відміну від традиційної методики навчання літератури використання наочності можна урізноманітнити шляхом запровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Завдання вчителя - оволодіти цими технологіями, аби навчальний матеріал учні могли сприймати, розуміти, засвоювати і запам’ятовувати ефективніше. Виконанню цього завдання допоможе навчальна інфографіка — скорочена назва інформаційної графіки, графічний спосіб подачі інформації, унаочнення даних, мета якого полягає у швидкому і чіткому увиразненні навчального матеріалу. Інфографіка зазвичай містить мало слів і звертається до нас, насамперед, мовою різних зображень (ілюстрацій, символів, графіків, карт, схем тощо). Ув інфографіці усе має вагу — ЩО саме і ДЕ розміщене, який КОЛІР і РОЗМІР зображень використано. Інфографіку найчастіше читають згори донизу або зліва направо. Під час опрацювання інфографіки варто враховувати всі її елементи (графічні і словесні), усі символи, які потребують розкодування, аби зрозуміти, що саме із зображуваного допомогло пригадати важливі факти, осмислити і узагальнити вивчене, перевірити ступінь засвоєння теми. Сучасні підручники літератури містять плакати, кроссенси, «хмарки» слів, рекомендації щодо створення власних блогів тощо.

Як же за допомогою інфографіки можна урізноманітнити подання навчального матеріалу за творчістю Михайла Коцюбинського? Наведемо приклад.

На етапі мотивації вивчення творчості письменника учні працюватимуть із його портретом / портретами (фото/художніми), які знайдуть в Інтернеті. Пошук історії його написання/дата фото) сприятиме проникненню в духовний світ письменника, розумінню його характеру, творчих інтересів, перепетій життя. Зі слів учителя, статті підручника, допоміжних джерел учні доберуть слова, які всебічно характеризуватимуть постать Михайла Коцюбинського, аби створити «хмарку» слів (за допомогою спеціальної комп’ютерної програми). Ключові слова тут відіграватимуть роль знаків-сигналів/символів на позначення рис характеру, світогляду, специфіки поетики митця, за допомогою яких можна згадати й відтворити вивчений матеріал.

Можна додати: українофіл, естет, європеєць, мовознавець, лірик, поліглот, пантеїст...

На слайді презентації за творчістю М. Коцюбинського можна подати варіанти обкладинки до твору «Intermezzo», твору складного для аналізу, адже написаний у стилі імпресіонізму. (Імпресіонізм (від фр. impression — враження) — течія модернізму, яка відзначається шляхетним, витонченим відтворенням особистісних переживань та спостережень, мінливих миттєвих відчуттів. Характерні ознаки імпресіонізму: психологізм у змалюванні персонажів, прагнення відтворити найтонші зміни в настроях, схопити миттєві враження; особливий лаконізм прози; ритмічність; багатство відтінків у змалюванні дійсності; посилена увага до кольорів і звуків, до яскравих деталей; відмова від великих соціальних проблем).

Така візія спонукає учня до роздумів з приводу доцільності зображуваного, а також до створення власного варіанта обкладинки відповідно до ідейно-тематичного змісту твору.

Різновидом інфограми є схема. Під час вивчення твору доцільно використати схему «Внутрішній сюжет новели М. Коцюбинського «Intermezzo», складений з одинадцяти окремих фрагментів. Сюжет побудований на переживаннях ліричного героя, які відбивають сприйняття героєм потоку вражень від навколишньої дійсності і водночас складають певну цілісність, передаючи переживання людини у процесі подолання внутрішнього конфлікту (за Ю. Горідько).

«Внутрішній сюжет новели М. Коцюбинського «Intermezzo»

Схему учні складатимуть разом із учителем, самостійно, опрацювавши зміст твору й статтю підручника, чи розглядатимуть під час аналізу художнього твору як зорову опору, готуючи свої аргументи для підтвердження зафіксованих на схемі фактів.

В імпресіоністичному стилі написаний твір «Тіні забутих предків», який, завдяки Сергію Параджанову, став світовим фільмом — це один з небагатьох прикладів українського кінопрориву (ще можна назвати «Землю» Олександра Довженка). Цей фільм вразив світ яскравим національним колоритом. Тут режисер, вірменин за національністю, відчув дух гуцулів і геній Коцюбинського. Про історію написання та створення пізніше кіноверсії твору Сергієм Параджановим учитель разом із учнями говоритиме на уроці, використовуючи фрагмент із фільму чи кіноплакат.

Під час аналізу новели «Intermezzo» учні наголошуватимуть на дотриманні М. Коцюбинським теорії імпресіонізму Кнута Г амсуна, норвезького письменника, з одного боку, з іншого — констатуватимуть наявність додаткових ознак, що свідчать про внесок українського митця в розвиток техніки імпресіоністичного письма.

До таких можна віднести:

Подані на схемі ознаки дають змогу ідентифікувати індивідуальний стиль українського письменника. Порівнюючи твори «батька» імпресіонізму Кнута Гамсуна «Пан» та «Intermezzo» Михайла Коцюбинського на рівні мотиву природного життя, присутнього в обох творах, учні зможуть визначити подібні риси й розбіжності, що варто зафіксувати в таблиці для кращого запам’ятовування.

Для підбиття підсумків вивченого можна використати один із варіантів кроссенсу. Нагадаймо, що кроссенс (від англ.cross — перехрестя, sens — смисл) — це візуальний асоціативний ланцюжок, який складається з 9 зображень, кожен з яких пов'язаний з попереднім і наступним зображенням, що в результаті з різних сторін розкриває певне поняття, явище або факт. Під час роботи з цим різновидом інфографіки учні встановлюватимуть зв’язки між центральним зображенням кроссенсу під №5 та сусідніми (5-2; 5-8; 5-6; 5-4), простежать зв’язки між зображеннями 1-2; 2-3; 3-6; 6-9; 9-8; 8-7, зроблять висновки.

Отже, за допомогою використання різновидів інфографіки як засобу кращого сприйняття, розуміння й запам’ятовування навчального матеріалу, учні ефективніше засвоюватимуть вивчене, усвідомлюватимуть, що український письменник Михайло Коцюбинський живився найпередовішими ідеями своєї епохи, використовував досягнення імпресіоністичної прози, виробивши, водночас, власний оригінальний стиль.

Михайло Коцюбинський умів підпорядковувати відповідні засоби, які сприяли удосконаленню художньої форми, одвічній благородній місії українського письменства — бути виразником національної ідеї, збагачувати духовно український народ.

Література

1. Зарубіжні письменники. Енциклопедичний словник. У 2-х т. Т. 1. А-К / За ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2005. — 824 с.

2. Гамсун К. Вибрані твори. Пер. з норв. — Львів, 2000, — 395 с.

3. Коцюбинський М. Твори: У 2-х т. — К.:, 1988. — т. 2

4. Кузнецов Ю.Б. Імпресіонізм в українській прозі кінця ХІХ - ХХ ст.: Проблеми естетики і поетики. — К.: Зодіак — Еко, 1995. — 303 с.

5. Кузнецов Ю.Б. Літературний імпресіонізм Кнута Гамсуна // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. — 1998. — №9. — С. 54-56

6. Головченко Н. Структурно-стильові домінанти імпресіонізму. До вивчення творів К. Гамсуна «Пан», М. Коцюбинського «Цвіт яблуні», І. Буніна «Легке дихання» // Укр. літ. в загальноосвіт. школі. — 2005. — № 2. — С. 9-15.

7. Горідько Ю. Структурно-стильовий аналіз під час вивчення літератури модернізму в школі (за новелою М. Коцюбинського «Intermezzo») // Українська література в загальноосвітній школі. — 2002. — № 2. — С. 17 - 22.

8. Москаленко О. «І благословен я був між золотим сонцем й зеленою землею...». До проблеми вивчення імпресіоністичної новели М. Коцюбинського «Intermezzo». 10 кл. // Українська література в загальноосвітній школі. — 2008. — № 7-8. — С. 47 - 50.