Позакласна робота з української літератури: сценарії позакласних заходів та завдання літературних вікторин - Гальонка О. А. 2021
Музично-поетична вітальня «Хвилюють, маюють, квітують поля»...
Розділ 1. Сценарії позакласних заходів
(За поезіями Павла Тичини)
Музика
Ведучий Рауль Чилачава писав: Павло Тичина — сакральне ім’я української поезії ХХ століття, її золотий ключик, який відчиняє таємні двері у світ величної музики і краси, осяяний чарівною магією неперевершеного таланту великого Майстра. Павло Тичина був тим поетом, який після фундаторів новітньої вітчизняної літератури Тараса Шевченка, Івана Франка і Лесі Українки — першим надав рідній просодії ще нечуваного досі звучання, ще небаченої досі яскравості. Його перші чотири книжки «Соняшні кларнети» (1918 р.), «Плуг» (1920 р.), «Замість сонетів і октав» (1920 р.) і «Вітер з України» (1924 р.) стали надзвичайно новаторським явищем і принесли йому славу одного з найбільших поетів Європи.
Читець
Блакить мою душу обвіяла,
Душа моя сонця намріяла,
Душа причастилася кротості трав
Добридень я світу сказав!
Струмок серед гаю як стрічечка.
На квітці метелик, мов свічечка.
Хвилюють, маюють, квітують поля
Добридень тобі, Україно моя!
Музика
Читець
Весна, весна! Яка блакить,
який кругом прозор!
Садками ходить брунькоцвіт,
а в небі — злотозор.
Весна, весна!
Який там гон на крилах вітерка? —
то в вишині біжить,
зника хмар-хмарова ріка.
Шумлять згори шум-пінярі;
ріка своїм хребтом
несе торжественно
вперед веселий, скреслий лом.
Ще синій ліс не взеленів,
але квіток проріст уже підняв
і розрізнив торішній злеглий лист.
А там в високій глибині,
де тоне тонь ясна,
перловий жайворон топить:
хмар-хмарова весна!
Музика.
Романс Юрія Іщенка «Арфами, арфами».
Арфами, арфами —
золотими, голосними
обізвалися гаї
Самодзвонними:
Йде весна Запашна,
Квітами-перлами
Закосичена.
Думами, думами —
наче море кораблями,
переповнилась блакить
Ніжнотонними:
Буде бій Вогневий!
Сміх буде, плач буде
Перламутровий...
Стану я, гляну я —
скрізь поточки як дзвіночки,
жайворон як золотий
З переливами:
Йде весна Запашна,
Квітами-перлами
Закосичена.
Любая, милая, —
чи засмучена ти ходиш,
чи налита щастям вкрай.
Там за нивами:
Ой одкрий Колос вій!
Сміх буде, плач буде
Перламутровий...
Музика
Читець
Птах — ріка — зелена вика —
Ритми соняшника.
День біжить, дзвенить-сміється
Перегулюється!
Над житами — йде з медами —
Хилить келехами.
День біжить, дзвенить — сміється,
Перегулюється!
Музика
Читець
Співає стежка
На город.
Гарбуз під парасольками
Про сонце думає.
За частоколом —
Зелений гімн.
Зоставайся, люде,
З своїми божками!
Соняшники горять...
— сама як струна —
Метеликів дуети.
— а на лапках мед —
Ромашка? — здрастуй
І вона тихо: здрастуй.
І згучить земля,
Як орган.
Музика
Читець
Пробіг зайчик.
Дивиться — Світанок!
Сидить, грається,
Ромашкам очі розтулює.
А на сході небо пахне.
Півні чорний плащ ночі
Вогняними нитками сточують.
— Сонце — Пробіг зайчик.
Музика.
Романс Г. Майбороди «Гаї шумлять»
Гаї шумлять —
Я слухаю.
Хмарки біжать —
Милуюся.
Милуюся-дивуюся,
Чого душі моїй
так весело.
Гей, дзвін гуде —
Іздалеку.
Думки пряде —
Над нивами.
Над нивами-приливами,
Купаючи мене,
мов ластівку.
Я йду, іду —
Зворушений.
Когось все жду —
Співаючи.
Співаючи-кохаючи
Під тихий шепіт
трав голублячий.
Щось мріє гай —
Над річкою.
Ген неба край —
Як золото.
Мов золото — поколото,
Горить-тремтить ріка,
як музика.
Музика. Романс Івана Карабиця «Коливалося флейтами»
Коливалося флейтами
Там, де сонце зайшло
Навшпиньках підійшов вечір.
Засвітив зорі,
Прослав на травах тумани Ліг.
Коливалося флейтами
Там, де сонце зайшло.
Музика
Читець
Де тополя росте,
Серед поля стою.
І шумить, і співа
Жито думку свою.
Шумить жито, співа,
Заохочує жить
Вітерець повіва,
Жито хилить, п'янить...
Жито шепче мені,
Як привільно навкруг,
І тремтить вдалині
Й потопа виднокруг...
Гей, простори які.
Любо-мило землі:
Де не глянь — колоски
Та всі в злоті-сріблі.
Де не глянь — колоски
Проти сонця блись — блись..
Лиш ген скраю ліски,
Ніби дим, простяглись...
Лише скраю ліски,
А то все, все жита,
Колоски, колоски,
Тиха думка свята.
Музика