Всі публікації щодо:
Давня українська література
Оригінальна світська література
8 КЛАС
Твори з української літератури
ДАВНЬОРУСЬКА ЛІТЕРАТУРА
Літопис як історична й літературна пам’ятка
Історія залишила нам літописи — найдавніші пам’ятки про життя наших предків. Це і Іпатіївський літопис, і «Повесть временных лет», «Літопис Київський» та «Галицько-Волинський літопис»… Такі перші пам’ятки — це найдавніший вид історично-мемуарної прози, що містять розташовані у хронологічній послідовності коротенькі замітки й детальні оповідання про історичні події.
Початок літописання припадає на X століття. Авторами літописів переважно були ченці, які записували ті історичні події, під час яких жили самі. З часом записи літописців групувалися, впорядковувалися наступними літописцями. Мабуть, тому і загублено на шляхах нашої прадавньої історії імена перших літописців. Однак завдяки їм ми сьогодні маємо знання про початок історії як науки.
Учені вважають літописи не лише історичними, науковими пам’ятками, а й літературними. Чому? Тому що, крім зафіксованих історичних подій, які відбувалися тоді, літописці доповнювали їх розповідями про життя мужніх, цікавих, легендарних особистостей.
Всесвітньо відоме ім’я Нестора-літописця, ченця Києво-Печерського монастиря, автора «Повести временных лет». У цьому літописі Нестор об’єднав усі попередні літописи, відредагував їх, доповнив описами, ввів біблійні легенди.
Перша дата в літописі Нестора — 852 рік, остання — 1113 — рік смерті князя Київської Русі Святополка. Увесь літопис пройнятий роздумами про добро і зло, про справедливість і несправедливість. Автор виступає і проти міжкнязівських усобиць, прославляє тих правителів, які боролися за об’єднання руських земель, які творили в ім’я майбутнього: Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха.
Є в літописі Нестора і оповіді про початок слов’янської писемності, про Кирила та Мефодія, про бібліотеку Ярослава Мудрого. Є роздуми літописця про значення книги для людей.
Отже, окрім зведених у хронологічній послідовності подій, у літописах є описи, роздуми, розповіді, легенди, які пояснюють, доповнюють нашу історію, змальовують певні історичні постаті. А це дає нам підставу вважати літописи історично-літературними пам’ятками наших предків.