Зразок шкільного твору - СИЛА ХУДОЖНЬОЇ ІРОНІЇ (за творами Степана Олійника „Ля-ля-ля“, „Чудо в черевику“) - 6 КЛАС

Твір на відмінно - Написання творів з української літератури

Зразок шкільного твору - СИЛА ХУДОЖНЬОЇ ІРОНІЇ (за творами Степана Олійника „Ля-ля-ля“, „Чудо в черевику“) - 6 КЛАС

Варіант 1

1. Образи творів Степана Олійника.

2. „Співці“ і ледаща — то люди не кращі.

3. Вістря сатири змушує змінитися.

Варіант 2

1. Великий сатирик і гуморист.

2. Образне критичне бачення світу.

3. Чого навчають мене твори Степана Олійника.


ЕПІГРАФИ ДО ТВОРУ

Ні словом, ні душею не лукав.

Дніпро один.

А ти — його рукав.

Ми не одні у матері-землі,

Та наша дума в неї на крилі.

Микола Сингаївський

Поганий той сюжет, котрий не підкріплюється життям.

Степан Олійник

Все, що взяв від вас з любов'ю,

Вам з любов'ю віддаю.

Степан Олійник


Цитати з текстів

Спішить на сцену перед нами

І починає ще здаля

Завзято бацати ногами

Й варіювати „ля-ля-ля!

Хоч безголосий —

Є в металі

Запас незайманих джерел!

Тож верещить динамік в залі,

Як недорізаний козел!

Я б не писав про безголосся

І про таких молодиків,

Та щось багато розвелося

У нас подібних „співаків“!

(„Ля-ля-ля“)

Як відомо, всі ледачі

Ждуть легенької удачі

(Без труда щоб їм везло!).

Ліпить Вася Боровик

П'ять копійок в черевик.

Взувся,

Тупнув,

Взявсь у боки:

— Більш не вчитиму уроки:

Повезе мені і так,

Під п'ятою ж є п'ятак!

Закінчилися уроки —

Бігли учні в різні боки.

Ну, а Вася Боровик

Ледве тяг свій черевик.

Під п'ятою п'ять копійок,

А у сумці — стільки ж двійок!

(„Чудо в черевику“)


Теоритичні відомості

Антигерой фейлетонного твору... Суто олійниківський персонаж... Він вигадливий, він завжди „на висоті“ і недарма його за самокритичність підхвалює начальство; колгоспний вожак дотепно витримує свою тактику: заводить у записнику спеціальну графу — „Мої ошибки“ (істотна тут і мовна характеристика персонажа), вміло вдається і на зборах, і в спілкуванні з журналістами до самокритичних штампів. „Та вроді підтятися! Але ошибок маса є, куди не повернися!“

Художня переконливість сатири С. Олійника — в її життєвості. Герої та антигерої — люди в ній зі своїм обличчям, своїми рисами характеру, вдачі, „стилю“ роботи тощо. І той же „номенклатурний“ Мацепура, що скрізь завалює справу, і Лиходід, спроможний геть пропити колгоспне добро, і „командировочний“ голова, що, наїжджаючи з міста, керує колгоспом, і обивателька-домосідка, що влаштувала собі панське життя за спиною чоловіка-керівника, — усі вони, утримувані народним коштом, мають і конкретні, індивідуальні риси, й риси художніх типів („Історія української літератури XX ст.“).

Сатира — це не тільки твори викривального характеру, а й спосіб відображення дійсності. Специфіка сатири полягає в тому, що, на відміну від інших жанрів, вона утверджує позитивні ідеали через викриття недоліків.

Українська сатира збагатила літературу творами Остапа Вишні, В. Червенського, Л. Чернова, М. Білкуна, П. Глазового, В. Еллана-Блакитного, О. Ковіньки, Ю. Вухналя.


Приклад твору

Степан Олійник був дивовижно веселою й дотепною людиною, котра все уважно помічала навколо себе й могла розповісти про це смішно. Усе навколо ставало предметом його зображення: маленькі ліниві школярі, безголосі співаки, браконьєри, що стали героями фільму „Пес Барбос і надзвичайний крос“, фільму, який прославив Олійника на всю країну...


Надзвичайний комізм ситуацій робить твори гумориста гостро- сюжетними малюнками дійсності, явища якої потребували сатиричного викриття, висміювання. Свої удари поет спрямовує проти ледарів, хапуг, кар'єристів, хабарників, бюрократів, міщан у побуті та громадських взаєминах.

Ось виступає співак,

котрий і співати зовсім не вміє:

Спішить на сцену перед нами

І починає ще здаля

Завзято бацати ногами

Й варіювати „ля-ля-ля!“

А ось маленький ледачий школяр, котрий так сподівався на чарівний п'ятак у черевику, що не став вчити уроки, сумно повертається додому:

Закінчилися уроки —

Бігли учні в різні боки.

Ну, а Вася Боровик

Ледве тяг свій черевик.

Під п'ятою п'ять копійок,

А у сумці — стільки ж двійок!

Найбільш близькими юному читачеві зі спадщини Степана Олійника є його вірші для дітей та байки, такі як „Ледар-брехунець“, „Хвостаті комети“, „У бабусинім буфеті“, „Про Іринку“.

Байки С. Олійника — це справжній здобуток української літератури, однак вони залишаються актуальними і тепер, бо твори справжнього митця поза часом.






Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.