Українська література - розробки уроків
Проблема добра і зла у творчості українських класиків
Всі публікації щодо:
Методика викладання літератури
Всі публікації щодо:
Літературознавство
Мета уроку: показати на матеріалі вивчених творів, як література формує і виховує особистість, визначаючи найкраще в людині; розвивати зв’язне мовлення учнів; виховувати в дітей на прикладі життя літературних героїв доброту, почуття справедливості, порядність, бажання боротися зі злом, очищати свою душу від злих думок, контролювати себе, самовиховуватися.
Тип уроку: узагальнення і систематизація знань.
Підготовка учнів до уроку: за кілька днів до заняття учням дається завдання переглянути тексти вивчених словесних творів і обдумати запитання, які розглядатимуться.
Хід уроку
Вступне слово вчителя. Сьогоднішню розмову я почну словами нашого великого пророка Тараса Шевченка:
Один другого питає
Нащо нас мати привела?
Чи для добра? Чи то для зла?
Нащо живем? Чого бажаєм?
І, не дознавшись, умираєм.
А покидаємо діла.
Справді, кожен з нас рано чи пізно ставить запитання: «Навіщо я живу на світі? Яке моє призначення? Яка я людина - добра чи зла?» Запитання нелегкі. І не завжди людина знаходить на них відповідь. Оточуючі ж оцінюють її за вчинками: це добродій, а це — нікчема чи зла людина, чи злочинець.
«Як розпізнати зло? Чому воно існує? Як з ним боротися?» в усі часи осмислити прагнули філософи і вчені, поети і прозаїки. Про це йдеться в Біблії, в усній народній творчості. Та, на жаль, тільки в казках добро завжди перемагає зло, а в житті ми часто стаємо свідками розгулу зла. Нині воно не лише не зникло, а стало ще сильнішим і чинить справжній шабаш. То хто ж у цьому винен? У чому причина такого становища? У злих силах космосу чи в людині?..
Науку добра і зла, крім Біблії та усної народної творчості, допомагає осягнути й художня література.
У цьому навчальному році ми прагнули засвоїти моральні і художні цінності творів письменників другої половини XIXстоліття. Жоден з них не оминув проблеми добра і зла. Пригадаймо найвиразніші моменти з відомих нам творів, які стосуються нашої теми, і подумаємо над такими питаннями (вони записані на дошці):
Яка причина злого вчинку (поведінки) персонажа (чи кількох дійових осіб)?
Хто з літературних героїв вам імпонує? Чим?
Кого ви осуджуєте? За що?
Вплив якого героя ви відчували на собі?
Чого зло панує у сучасному житті?
Що, на вашу думку, може перемогти зло?
Як позбутися зла, коли воно вже посилилося в душі?
Що тре робити, щоб його стало менше?
Учитель. Вашій увазі пропонуватимуться уривки з відомих творів у вигляді інсценівок. Після перегляду кожної сценки ви маєте назвати твір, з якого взято уривок, автора, причину сподіяного персонажем зла і свої висновки.
Сценка з повісті «Кайдашева сім’я» Івана Нечуя — Левицького
Мотря. Ти змія люта , а не свекруха! Буду я чортова дочка, коли не розіб’ю кочергою голови.
Кайдашиха. Хто? Ти? Мені? Своїй матері? Чуєш, що твоя Мотрунька говорить на мене? То це ти таке говориш мені, своїй матері? Карпе, візьми вірьовку та повісь її зараз у сінях на бантині, бо як не повісиш, то я їй сама смерть заподію.
Мотря. Карпе, візьми налигача та прив’яжи на три дні свою матір серед вигону коло стовпа, мов скажену собаку, нехай на неї три дні вся громада плює? Вона мене або отруїть, бо зарубає.
Кайдашиха. Що ти кажеш? Щоб мене мій син, моя кров, та прив’язав на лихачем серед вигону на сміх людям? Ось я візьму мішка та напну тобі на голову, мов саженній собаці, бо ти нас усіх покусаєш. Ти злодійка! Ти покрала в нас яйця!
Мотря. Брешеш, не докажеш! Ти сама злодюга, бо обкрадала мене, мою працю цілий рік. Я на тебе робила, як на пана панщину.
Кайдашиха. А чому же ти мене не кидала, коли тобі було в мене погано?
Чом тебе чорти не понесли на Бесарабію або за границю?
Мотря. Овва, через таке паскудство та оце б тікала за границю! Тікай сам хоч під шум, під греблю! Ти злодюга, ти відьма!
Кайдашиха. Хто я? Я відьма? Я злодюга? Ось тобі на (дає долю!)
Мотря (тикає Кайдашисі межі очі деркачем).
Кайдашиха. Ой лишенько! Виколола проклята зміюка мені око! В волость її, розбишаку! В тюрму її!
Групова робота над питаннями. Учні називають твір, автора, роблять висновок, що і Кайдашиха, і Мотря варті одна одної. Жадібність, егоїзм, темнота і бездуховність цих жінок призводять до таких ганебних стосунків, роблять їх не тільки смішними, а й страшними. На запитання, хто б міг розірвати коло зла у сім’ї Кайдашів, учні відповідають, що це могла б зробити Мелашка, але й у неї не вистачило сили в боротьбі зі злом і вона зрештою уподібнилася Мотрі та Кайдашисі.
Десятикласники осуджують жінок за вульгарні стосунки, неповагу до споконвічних народних традицій українців, неписаним законом яких було шанобливе ставлення до батьків. Відступ від традицій приніс багато зла. Маємо й нині вдосталь сварок, вульгарщини, брутальної лайки, низьку культуру взаємин між людьми. Дівчина, жінка своєю поведінкою може чимало зробити для очищення нашої совісті від словесного бруду, якщо сама буде шляхетною.
Сценка з роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли як ясла повні?»
Галя. Знаєш, що Чіпко? Кинь життя таке!
Чіпка. Яке?
Галя. Чуже добро грабувати, людей убивати!
Чіпка. Галочко! Ніхто на світі не скаже, щоб я кого вбив. Хіба бороняючись, руки не здержав.
Галя. Проклятий, Каторжний, Обороняючись? Лізеш у чужу хату красти та хочеш, щоб хазяїн не зловив тебе? Злодюга!
Чіпка. А вони? Вони хіба кращі? Нажилися на нашій праці та й панують. А тут хата валиться, мати стара, сам копи не заробиш в день. Треба їсти, треба й одягтися. Як же його жити, Галю? Та хіба ми крадемо? Ми своє одбираємо. Галя. Чіпко, голубе мій! Не буде щастя, не буде добра. Ти прийдеш у ночі з побоїща… Ляжеш коло жінки… Та тими руками, що недавно людей давили, будеш жінку пригортати.
Чіпка. Ох, Галю! Не знаю, що буде. Я — отаман … Як почує товариство, що кинув, - не животіти тоді мені. Поклялися ми так один одному…
Галя. Кому ви клялися, душогубці, розбишаки?
Чіпка. Один одному клялися. Галю.
Галя. Чорт чортові клявся.
Заповнення таблиці
|
Проблемне питання |
Алгоритм вирішення |
Після того, як учні дадуть відповіді на поставлені запитання, пропоную підбити підсумки в ваших пошуках істини. Осмислюючи на матеріалі цього уривка проблему добра і зла, десятикласники бачать причину духовного зламу Чіпки не стільки в тих бідах і зневазі, яких йому довелося зазнати в дитинстві і юності (до речі, не легше було й Грицькові), скільки в роздвоєнні душі — невизначеності вибору між добром і злом, на певному етапі і поєднання їх (у день працює, а в ночі з бандитами вершить свої чорні справи). Чіпка не чинить духовного опору злу, воно заволоділо ним. Відбувається мутація душі, і Чіпка стає катом: вирізує сім’ю простого козака Хоменка. Зло бумерангом повертається до нього — кінчає життя самогубством Галя («так оце та правда?!»); приречена на самотність і смерть у чужих людей стара мати; занапащена, віддана сатані власна душа. На запитання, який же був вихід, учні відповіли, що треба було боротися за правду і розумним словом і добрими ділами, а не ножем і кров’ю.
Сценка з драми Івана Франка «Украдене щастя»
Анна. А хіба ти не знав, що Михайло у наших сторонах?
Микола. Та звідки я мав знати? Я був певнісінький ,що він давно зогнив у Боснії. Адже ж твій брат присягався передо мною , що його нема на світі, навіть карту з війська показував. Тільки то біда , що я не письменник, то й не міг прочитати.
Анна. Значить, і тебе так само одурили, як і мене.
Микола. Не знаю, пощо їм так конечно забаглося випхати тебе на десяте село.
Анна. А я знаю. Не хотіли мені нічого дати з вітцівщини. Ну а якби я була пішла за Гурмана, той би їм був з горла видер. Ти знаєш, який він був чоловік. Боялися його , то й старалися разом з війтом, що його , одинака в матері, випхано на війну, а потому скористалися з часу, щоб мене також випхати в інший бік. От і вся мудрість.
Десятикласники називають автора і сам твір.
Незакінчене речення
Якби Михайло залишився живим…
Учитель. Про яке зло йдеться у драмі?
Про жадібність як і в «Хазяїні» Карпенка - Карого. Вона заполонила душі братів Анни. Вони намагаються позбутися сестри, щоб не ділити батьківське майно, і чинять зло — нівечать долі відразу трьом людям: Анні Михайлові та Миколі. А зло породжує зло. Воно охоплює й душі потерпілих. Як наслідок — зневіра, розчарування, спустошення, духовна смерть, а в Михайла — й фізична.
Учитель. До глибоких роздумів спонукає ще одна сценка з повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».
Іван. Ага! Се, певно, Гутенькова дівка! (Штовхає дівчину, видирає з рук кісники і викидає.)
Марічка. (зігнута вся, дивиться на нього і спокійно говорить). Нічьо… В мне є другі… Май ліпші. Мені неня купили нову запаску… І мережані капчурі… Я си обую файно та й буду дівка.
Іван. А я в же вмію грати в денцівку.
Марічка. Наш Федір зробив си файну флояру… та як грає…
Іван (надувся). А я щезника бачив.
Марічка.(здивовано дивиться на нього). А нащо ж ти б’єш си?
Іван. А ти нащо коло воза стояла?
Марічка(подумавши трохи, дістає із — за пазухи цукерку, половину відламує , а другу половину дає Іванкові). Ади! На!
Після того , як учні відповіли, хто автор твору і яка його назва, вони висловлюють свої думки про зло, що панує в серцях Гутенюків і Палійчуків.
Робота в парах. Порівняти систему виховання в сім’ях Гутенюків і Палійчуків
Душі членів обох сімей охопила помства — одне з найстрашніших і найруйнівніших почуттів. Дорослі не в силі розірвати коло зла, вони тільки його розширюють. Марічка розриває це коло — відповідає Іванкові на зло добром. І ненависть переростає згодом у любов.
Учитель. Яскравий приклад роздвоєння людської душі показано у творі, який ви знаєте, подивившись інсценізований уривок.
Сценка з драми — феєрії Лесі Українки «Лісова пісня»
Мавка. Заграй, заграй, дай голос моєму серцю! Воно ж одно лишилося від мене.
Лукаш. Се ти?.. Ти упирицею прийшла, щоб пити з мене кров? Спивай! Спивай! Живи моєю кров’ю! Так і треба бо я тебе занапастив.
Мавка. Ні, милий, ти душу дав мені, як гострий ніж дає вербовій тихій гілці голос.
Лукаш. Я душу дав тобі!? А тіла збавив! Бо що ж тепера з тебе? Тінь! Мара!
Мавка. О, не журися за тіло! Ясним вогнем засвітилося воно, чистим, палючим, як добре вино, вільними іскрами вгору злетіло.
Легкий , пухкий попілець
ляже, вернувшися, в рідну землицю,
вкупі з водою там зростить вербицю, -
стане початком тоді мій кінець.
Будуть проходити люди,
вбогі й багаті, веселі й сумні,
радощі й тугу нестимуть мені,
їм промовляти душа моя буде.
Я обізвуся до них
шелестом тихим вербової гілки,
голосом ніжним тонкої сопілки,
смутними росами з вітів моїх.
Я їм тоді проспіваю
все, що колись ти для мене співав,
ще як на провесні тут загравав,
мрії збираючи в гаю…
Грай же, коханий благаю!
Який контраст між двома героями! Благородство Мавки вражає, як і її безкорисливість. Цей образ подобається учням. Він переконливо засвідчує, що головні цінності людини — духовні.
Одночасно оцінюють десятикласники і вчинки Лукаша, його грубість, відступництво, зраду. За все це Лукаш жорстоко поплатився. Отож, зрадивши близьку людину, ти зраджуєш самого себе.
Учитель. Наша зустріч з літературними героями закінчилася. Яких моральних висновків ми дійшли? Згадаємо питання, поставлені на початку уроку, й узагальнимо ваші відповіді.
Вправа «Мікрофон»
Яка причина злих вчинків персонажів літературних творів, які щойно пройшли перед нашими очима?
- Зло, яке має багато облич: жадібність, егоїзм, помства, зрада, невміння поєднати духовне й матеріальне.
Рефлексія почуттів
Хто з літературних героїв вам імпонує. Чим? Кого ви осуджуєте? За що?
- Сподобалися Марічка та Мавка. Вони мають чисті душі, їх не торкається зло, вони здатні прощати, що особливо важливо. Шкода Івана, Миколи. А Чіпка і Лукаш самі занапастили свої душі.
- А мені жаль і Анну, й Мелашку, й Михайла. Вони - не злочинці, а жертви обставин.
А яке зло існує в сучасному житті?
- Нічим не оправдана суспільна нерівність, що призводить до відчаю, заздрощів, які, у свою чергу, породжують злодіїв, убивць насильників.
- А на мою думку, треба заборонити фільми, які відверто рекламують насильство, бо є такі люди, особливо молоді, які прагнуть наслідувати так званих супергероїв.
- У чому на вашу думку, причина зла?
- У самій людині, в її життєвому виборі.
- Що може перемогти зло?
- Зло переможе тільки добро, розум, справедливість.
Як позбутися зла коли воно вже посилилося в душі?
- У християн є свій шлях очищення душі: піст, який передбачає не стільки отримання від їжі, скільки духовне очищення. Людина повинна усвідомити свої гріхи, признатися в них. Сповідь — це поєдинок з гординею, а гординя — один з найперших і найтяжчих гріхів. І поки людина сама не усвідомить своїх гріхів, не захоче очиститися від них, вона може чинити зло. І зрештою сама стане його жертвою.
Учитель. Ось як пише про духовне очищення Гарафина Маковій — тонкий знавець, берегиня повір’їв і звичаїв, відома народна цілителька у книзі «Затоптаний цвіт» (с. 128):
У неділю ввечері старійшина дому (по білому тижні) садовив родину за стіл, і здіймалося з великого і малого все те по, що нечистому вдалося посіяти.
- Си очищаю з голови — як не добре на кого подумав, проказувала родина за старійшиною, молитовно склавши до Господа руки. Си очищаю з очей. Як зло чи осудливо на когось подивитись. З вух — як слухав неугодне Богу, з язика — як слово недобре колись з него зірвалося, з душі — як злість там на когось мав, з рук — як чужим осквернилися, з ніг — як носили мене, куди не любить Бог…
Кожен цю загальну віть потім подумки розкладав на конкретні поіменні поступки, бо забудеш — накличе на тебе зло, як з тим у великий празник увійдеш.
Що треба робити, щоб зла стало менше?
- Треба починати з того, що виховувати самого себе, контролювати свої вчинки і поведінку і сміливо протистояти злу.
Учитель. У давні часи люди боялися поганих слів, дій, вчинків, лихих думок. Письменниця Катерина Мотрич стверджує: «Ще донедавна люди оминали, по можливості, сварки, хрестили рота, коли з язика злітало не добре слово. Великим гріхом вважалося щось проклинати. То не забобони, а глибокі закони космічного життя. Коли б ми знали, яке зло чинимо собі й планеті, посилаючи в простір злі думки, як захаращуємо власне життя злою енергією! Коли б відали, що ця духовна інфекція перетвориться невдовзі у фізичну! Наші предки були переконані, що образити думкою — більший гріх, ніж учинком».
Думки — вічна енергія. Вони утворюють у Космосі світлі і темні хмари, бо мають властивість притягуватися до себе подібних. Повисають над землею, звідки пішли і невдовзі повертаються до неї. Ми самі, а не хтось інший, провокуємо стихійні лиха.
Згадаємо, що війни, кров, ненависть завжди доповнювали якісь катаклізми, голод, мори. То ж кожна думка — «матеріальна». І найбільше зло робимо собі, проклинаючи когось.
Душа духовно досконалої людини чиста, світла. Недобрий вчинок нікуди не дівається, а лишається на наші душі, справляє на неї негативний вплив. Як каже прислів’я: «Стоїть, як гріх над душею». А можна ж уникнути цього.
Давня мудрість вчить:
«Не робити того іншому, чого не хочеш, щоб тобі робили». Тоді й буде легко і світло.
Бажаю й вам, щоб ваші душі були завжди світлими й чистими, щоб зло не взяло вас у полон. Творіть добро і світ стане кращим.
Слово вчителя
Світова велич письменника визначається багатьма чинниками: його місцем у світовому літературному процесі, впливати на читача та хід історичних подій, внеском нових ідей і нових митецьких засобів та скарбів у загальнолюдську культуру. Талант Шевченка, його допитливість, незвичайна любов до всього рідного, до свого народу, до своєї культури, а також освіта, начитаність, праця над собою — все це було ґрунтом для появи геніальних його творів.
Ми з неприхованою гордістю промовляємо ім’я нашого пророка, що став гордістю всього цивілізованого й культурного світу.
Для проведення брейн — рингу ми запрошуємо команди 9, 10, 11 класів.
І. конкурс «Представлення команд»
(Назва, девіз, емблема команди)
ІІ конкурс «Хто швидше?»
Потрібно відповісти на питання.
1) Скільки творів містив «Кобзар» у 1840 році, а скільки тепер (17 - 286)
2) Хто написав, що невелика книжечка «Кобзар» «внутрішнім змістом своїм без краю величезна» й своєю появою грандіозне зрушення зробила»? (П. Тичина)
3) Скількома мовами перекладений «Заповіт» (100)
4) Кому з кобзарів Шевченка надіслав свій «Кобзар» з дарчим написом? (О. Вересаю)
5) Прізвище матері? (Бойко Катерина Юхимівна)
6) Скільки дітей було в родині Т. Шевченка? (6) (4 шлюбні: Катерина, Микола, Тарас, Ярина; 2 позашлюбних Марія, Йосип)
7) Чим знаменитий для поета 1840 р.? (Срібна медаль за картину «Хлопчик і жебрак», Вихід у світ першого «Кобзаря»)
8) Які книги були святими для Шевченка? (Твори Сковороди, Біблія)
9) Про який твір Пантелеймон Куліш сказав: «А драма Ваша — кровавая бойня, от котрой поневоле отворачиваешся?» («Гайдамаки»)
10) Хто показував малому Тарасові про гайдамаків? (Дід Іван)
11) Шевченко займався самоосвітою. Що він вивчав? (Філософію, природничі дисципліни, історію релігії)
12) Скільки портретів намалював Шевченко? (150)
13) З якого року введено поселену цензуру на творчість Шевченка? (1847)
14) Коли було перезаховано тіло Шевченка? (22.05.1861)
15) (Кому належать) Яка обов’язкова ознака послання як літературного жанру? (Адресат)
ІІІ. Конкурс «Знайди зайве»
Вам пропонується три назви творів, серед яких потрібно знайти «зайве»
1. «Марія», «Минули літа молоді», «Мойсей»
2. «Доля», «Орія», «Пророк»
3. «На полі крові», «Царі», «Варнак»
4. «Гімн», «Княжна», «Марина».
- Конкурс капітанів
Розгадування кросворду
- Конкурс з вболівальниками
За правильну відповідь команда отримує 1 бал.
IV. Конкурс «Кращий знавець творів Т. Г. Шевченка».
За кожну правильну відповідь — 1 бал.
1. З якого часу Шевченка почали називати «Кобзарем» (1840р.)
2. Назвати псевдоніми Шевченка (Кобзар, Дар Мограй).
3. В яких роках виходив «Кобзар» за життя Т.Г. Шевченка? (1840, 1844, 1860).
4. В якому році і де було вперше здійснено повне видання «Кобзаря». (1907р. в Петербурзі)
5. Який твір написав Шевченко у зв’язку із звісткою про смерть Олександри Федорівни, дружини царя Миколи І?. («Хоча лежачого не б’ють»).
6. Які поезії написав поет, переклавши уривки із «Слова о полку Ігоровім»? («Плач Ярослави», «З передсвіта до вечора»).
7. Кому присвятив Шевченко поему «Тризна» (Варварі, Рєпніній, дочці генерал — губернатора України)
8. За чиї кошти був виданий «Кобзар» 1840 р.? (Мартоса, поміщика, відставного штаб — ротистра)
9. Герой Чехії в поемі «Єретик» (Ян Гус)
10. Негритянський тропік, друг Шевченка? (Олдрідж)
11. Прізвище та ім’я нареченої поета. (Ликерія Полусмакова)
12. Хто характеризується епітетами «людоїд», «лукавий» у поемі «Сон» (Цар Микола І.)
13. Які мови знав Шевченко? (українську, російську, польську, французьку, латину)
14. Кому присвятив Шевченко вірш «Сон». (Марко Вовчок)
15. В якому році його викупили із кріпацтва? (2.04.1838р.)
V. конкурс «Підказка»
Потрібно якнайшвидше встановити назву поезії
З 1 разу — 1 бал
2 — 0,75
3 — 0,5
4 — 0,25.
1)
1) Вірш написано в 1847 р. в Орську («Мені 13 — й минало»)
2) Розповідь про випадок з дитинства, його дружбу з Оксаною
3) Слова: рай, сонце, небо
4) Утирала мої сльози і поцілувала
2)
1) Цей твір увійшов до 1 видання «Кобзаря» 1840 р. і вважається найвідомішим з ранньої творчості (Катерина)
2) У Шевченка є картина на той самий сюжет
3) Слова: Москалі, Московщина.
4) Полюбила молодого
В садочок ходила
3)
1) Цей твір був виданий вперше в 1841 р. окремим виданням, потім ввійшов до «Кобзаря» 1860 р. («Гайдамаки»)
2) Назва І частини «Інтродукція»
3) Слова: Умань, Іван Гонта
4) Рядки: Гомоніла Україна…
Конкурс «Переплутані рядки»
1. Які вірші переплутано.
1) Чи то так сонечко сіяло,
Чи так мені чого було?
Мені так любо, любо стало.
Пташечка зраділа
І защебетала
(Мені 13 минало і «Зацвіла в долині»)
2) Мене там мати повила
І, повиваючи співала,
Свою нудьгу перемивала
В свою дитину;
Добре, мамо,
Що ти зараннє спать лягла.
(«Якби ви знали пани» і «І виріс я на чужині»)
3) Уже не панський, а на волі;
Та на своїм веселім полі
Свою таки пшеницю жнуть,
А матері вечерять ждуть.
І усміхнулася небога
(«На панщині пшеницю жала» і «Садок вишневий коло хати»)
Конкурс «З яких творів Шевченка взято ці рядки»
1) Мій краю прекрасний, розкішний багатий,
Хто тебе не мучив? Якби розказати,
Про якого — небуть одного магната?
(«Іржавець»)
2) Кати знущаються над нами,
А правда наша п’яна спить.
Коли вона прокинеться?
(«Кобзар»)
3) Кругом неправда і неволя,
Народ замучений мовчить,
І на апостольськім престолі
Чернець годований сидить.
(«Єретик»)
4) Розкуються незабаром
Заковані люде,
Настане суд, заговорить
І Дніпро, і гори
(«І мертвим, і живим…»)
5) І мене в сім’ї великій,
В сім’ї вольній, повій
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом
(«Заповіт»)
6) Любить її, думу правди.
Козацькую славу
(«Гайдамаки»)
Конкурс «Чи знаєте ви свого героя»
1) «Молитись Богу
Та за рогом спотикатись,
А більш нічого
Не повинен знать невольник, -
Така його доля»
(Варнак)
2) Як маківка на городі
Дівчина розцвітала;
Як калина при долині
(«Марія, Марія»)
3) Бере шага , аж труситься
Через пеньки, заметали, летить, медведши
(Катерина, Катерина)
4) Отак його женці осудили
(Яна Гуса «Єретик»)
5) Не та я вже стала
Зледащіла, не здужаю
І на ноги встати
(Ганна «Наймичка»)
6) За що мене, як росла я,
Люде не любили?
За що мене як виросла
Молодую вбили?
(Лілея, «Лілея»)
Конкурс «Чи знаєш ти поезію Шевченка»
Продовжити поетичні рядки
1) Гомоніла Україна, довго гомоніла…
2) Поховайте та вставайте…
3) Летим … Дивлюся аж світає
Конкурс «Кмітливість»
Музичне запитання
1) Хто написав симфонічну поему до вірша «Заповіт»
(Глієр)
2) Музику на слова «Заповіту»
(Лисенко, Вербицький, Гладкий)
Журі підводять підсумки і оголошує результати
Домашнє завдання. Підготуватися до захисту проекту «Тема, яку я пропоную ввести до курсу літератури» (Це може бути детальна розповідь з аргументами, ілюстраціями, колажем, музичною супровіддю)