Українська література - розробки уроків

Давньоруська перлина українського ліро-епосу «Слово про похід Ігорів». Історична основа твору. Авторство «Слова»

Всі публікації щодо:
Давня українська література

Всі публікації щодо:
Оригінальна світська література

Мета. Ознайомити школярів із давньоруською перлиною українського ліро-епосу «Слово про похід Ігорів», з'ясувати історичну основу твору, ідейно — тематичне спрямування; розвивати увагу, спостережливість, вміння визначати факти і домисли, культуру зв’язного мовлення, вміння грамотно викладати свої думки, виважено їх обґрунтовувати; формувати кругозір, світогляд школярів, готувати до ЗНО; викликати в учнів гордість за славне минуле рідного краю, високий рівень давньої культури; прищеплювати повагу до творців героїчного епосу.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів.

- В цій темі не буде назви твору, що вивчається сьогодні. Це зроблено зумисне, а для чого дізнаєтесь пізніше.

Спробуємо поміркувати:

- Для чого вам може бути потрібна ця тема?

- Що ви очікуєте від уроку?

Подумайте і сформулюйте мету нашого уроку, скориставшись формулою

На уроці я:

Дізнаюся …

Зрозумію….

Навчуся….

Очікувані результати (мета уроку)

Ви отримаєте особисті картки на яких і будете сьогодні працювати.

Підпишіть їх і протягом уроку вносьте дані, які вважаєте за потрібні (дозволяється малювати, створювати схеми). Основним завданням уроку буде навчити розрізняти факти та домисли. Тому весь сьогоднішній урок ви всі мої слова маєте ставити під сумнів і не соромитись висловлювати цього.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Давньоруська пам’ятка, напевно, означає старовинна. А що ми знаємо про цю старовину? Хто її творив? Хто записував? З образу записувача ми і почнемо.

Скласти образ літописця. З'ясувати його роль у створенні (чи збереженні) історії.

Відповідь на деякі питання вчителя «Так чи ні»:

- Ця людина молода? (Ні).

- Ця людина освічена?(Так).

- Якщо дослідники стверджують, що цей твір літературний, то чи повинен автор володіти літературним словом, стилем тощо? (Так).

- Переважно люди якого стану у цей період історії були освічені? (Що належали до знаті або були церковнослужителями).

- За яких обставин він може описувати події? (Був свідком, учасником чи знав із чиїхось слів).

Образ літописця та визначення.

Ось яке визначення дає нам словник української мови. А це зображення найвідомішого літописця Нестора.

ЛІТОПИ́СЕЦЬ, сця, ч.

1. У стародавній Русі — той, хто писав літопис (у 1 знач.). Літописи складалися на основі різних джерел. Перше з них — власні спостереження самих літописців (Курс історії української літературної мови, І, 1958, 30); — Літописець оповідав: князь Святослав ходив легко, як барс (Довж., І, 1958, 293).

2. чого і без додатка, перен. Про того, хто послідовно описує певні події. Учитель Кочубей був чесним літописцем своєї епохи, і тому жодна більш-менш важлива подія не проходила поза його увагою(Кучер, Прощай.., 1957, 130); Дніпрогес сам народжував не тільки своїх будівників, а й своїх літописців, — співців гарячих почуттів (Вітч., 8, 1958, 187).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 531.

Слово вчителя. А тепер вам пропонується переглянути мультфільм.

То про який твір ми будемо говорити сьогодні? Запишіть назву твору на картки.

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

Вступне слово вчителя.

Історія цієї книги є просто таки детективною. Ми ознайомимося з нею за допомогою підручника. Сторінка 62 «Історія виявлення літературної пам’ятки».

Використаємо вибіркове читання: я буду ставити запитання, а ви шукаєте відповіді на них і читаєте вголос (відповідь має бути стислою).

Питання:

- Хто придбав її? (Олексій Мусін-Пушкін)

- Що відомо про цю людину? (Колекціонер, граф)

- У кого? (У архімандрита Спасо-Ярославського монастиря Іоілії Биковського)

- Що означає слово «архімандрит»? (Архімандрит — це).

АРХІМАНДРИ́Т, а, ч. Найвище духовне звання в монахів; титул ігумена монастиря; // Особа, що має цей титул. З монастиря.. У золоті, аж сяє. Сам архімандрит вихожає, Акафіст читає (Шевч., II, 1953, 137); Пиячив наш отець архімандрит з панотцями, роздаровував селян і монастирське майно родичам (Тулуб, Людолови, І, 1957, 77).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 64.

- Що сталося з рукописом? (Старовинний текст був переписаний, розбитий на слова, поставлені розділові знаки та перекладений на російську мову)

- Хто зажадав мати копію? (Катерина ІІ, імператриця)

- Як була виконана копія? (З коментарями і поясненнями певних місць стародруку та перекладом твору)

- Чи був хтось залучений до цієї роботи? (Історик Микола Бантиш-Каменський)

- Чи був твір надрукований? (Так, 1200 примірників, тільки 70 дійшло до наших днів)

- Що сталося з рукописом у 1812 році? (Згорів у підвалі на московській дачі)

Висновок: сучасні дослідники не мають оригіналу твору, а мають тільки копію.

Пояснення вчителя. Якщо ви подивитесь у дзеркало, то побачите своє відображення. Воно буде оригіналом? Ні, це тільки ваша копія. А фотографія є оригіналом? Копія вашого відображення. А портрет? Теж ні. От і копія книги не є оригіналом, навіть якби вона була сфотографована або ж намальована. Недоліком копії є можливі неточності при створенні, надання пояснень (а вони можуть бути помилковими), предвзятість трактовки перекладача чи переписувача.

Тому постало питання про автентичність даного твору.

Відсутність оригіналу, можливі неточності при створенні копії, надзвичайна літературна вправність твору спричинила до того, що багато хто з дослідників «Слова...» з початку й до середини XIX ст. (та й пізніше, навіть у XX ст.) висловлював сумніви в оригінальності (автентичності) тексту як зразка давньоруської літератури. Такі сумніви були «підігріті» ще й тим, що на кінець XVIII — початок XIX ст., час надзвичайного захоплення народною й старою літературною спадщиною, непоодиноким були факти створення епічних творів — підробок «під старовину» (наприклад, пісні такого собі ірландського барда Оссіана, що виявилася фальсифікацією, створеною Джеймсом Макферсоном; Каледвірський рукопис, написаний чеським ученим і поетом Ганкою, але виданий як твір старовинний), що «кидали тінь» і на «Слово...». Утім детальний науково-історичний і літературно-художній аналіз, віднайдення в 1852 р. «Задонщини» — твору давньоруської літератури, який виявився невдалим наслідуванням «Слова...», — дали грунт для переконливого твердження: «Слово про похід Ігорів» — оригінальний твір давньоруської літератури.

Працюємо з картками

То чи достовірний даний твір?

Важливо також зазначити, що суперечки стосовно належності «Слова...» російській чи українській літературі, що були актуальні для XIX ст., також поступово розв'язалися. Хоча твір є зразком давньоруської літератури, багато в чому спільної для східнослов'янських націй, однак все ж має виразні ознаки саме української народнопоетичної стихії. Це дає підстави кваліфікувати його як зразок давньої (прадавньої) української літератури.

Слово вчителя. У зв’язку зі сказаним вище постає логічне питання, а хто ж є автором даного твору. Це дуже важливий момент.

Висловимо гіпотезу, хто міг бути автором. Питання залишається відкритим і можливо хтось із вас зможе відповісти на нього (цим занесе своє прізвище до списку вчених-дослідників).

1. Князь київський Святослав (гіпотеза Б.Медведєва).

2. Біловод Просович (версія І.Буртика).

3. Боярин Петро Бориславович (російський дослідник Борис Рибаков).

4. Чернець Вишатич (українські письменники і науковці Іван Вагилевич, Василь Яременко).

5. Князь Володимир Ярославович (сучасні дослідники Леонід Махновець та Степан Пушик).

Занесемо всі варіанти до картки.

Слово вчителя: твір є, автор є, а події які описав автор були?

Історична основа «Слова…».

Історичною основою (не темою) «Слова…» є невдалий похід Новгород-сіверського князя Ігоря Святославича на половців на весні 1185 року. Цю історичну подію поет відтворив в епічно-ліричному плані, піднісши як найвищий принцип долю Руської землі і засуджуючи князів за їх незгоди, за ставлення особистого над загальним. Доісторичної оповіді автор додав мотиви снів, плачів, реакції природи на долю героїв, монологи князів. Автор згадує свого попередника — співця Бояна, який в XI ст.. прославляв князів, і зв’язує Бояна Вересового внука, з давнім дохристиянським співом божеств та обіцяє співати в його стилі й об'єднати давню й теперішню славу. Після описів підготовки до походу, до триденного бою і поразки Ігоря, автор «Слова….» з'ясовує причини, які довели до неволі Руську землю.

Ідейно - художній зміст «Слова…»

Повість розкаже про надії, пов’язані з невдалим походом весною 1185 року Новгород — Сіверського князя Ігоря Святославича, його брата Всеволода, сина Володимира та племінника Святослава Ольговича проти войовничих степових кочівників — половців.

Ігор рушає в похід; загрозливі віщування. Ігор підготував військо до виступу проти ворога. Його бажання — відстояти рідну землю від набігу кочівників.

Князя підтримує брат Всеволод.

Виступ у похід Руських воїнів проти половців збігався із затемненням сонця. Але це не зупинило Ігоря.

Сон і золоте слово Святослава. У Києві Святослав бачить незрозумілий, смутний сон, що попереджувало його про біду.

Невідомий поет описує і втечу Ігоря, та те як половці пустилися за ним в погоню, але не здогнали його. Ігор летів птахом і щасливо дістався у Новгород. І тоді зраділа вся Україна.

Тема: зображення Київської Русі у другій половині XII ст..

Ідея : заклик до єдності князів

Основна думка: тільки в єдності — сила

Жанр: Слово — це урочиста ораторська промова

(Учні записують у картки)

Слово вчителя. Сліди Ігорового походу збереглися і до наших днів. Російський академік Дмитро Лихачов разом зі студентами провів експедицію слідами Ігорового походу й на місці битви знайшов чимало речових доказів, що саме тут Ігорева бойова дружина зазнала нищівної поразки. Сучасні науковці точно встановили час початку походу, обох битв, повернення Ігоря на Руську землю.

Три роки тому, наприклад, був знайдений меч князя Святослава Хороброго (942-972) біля острову Хортиця у Запоріжжі. Тому можемо припустити, що нас очікують розгадки багатьох загадок. А це означає, що у вас є можливість заповнити білі сторінки історії.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Вже мабуть зараз вас почали лякати страшним словом ЗНО. Адже отримати вищу освіту — це стати ще розумнішим і відчути повагу до себе. Я пробую вам довести, що ви здатні на будь-які випробування, якщо уважно слухали вчителя та хоч трохи намагались працювати на уроках.

Завдання взяті з ЗНО.

1. Ігор («Слово про похід Ігорів») - це князь

А київський

Б новгород-сіверський

В путивльський

Г чернігівський

Д галицький

2. «Слово про похід Ігорів» - це літературна пам’ятка

А Х століття

Б ХІ століття

В ХІІ століття

Г ХІІІ століття

Д ХV століття

3. У «Слові про похід Ігорів» русичі билися з

А половцями

Б печенігами

В турками

Г татарами

Д готами і гунами

4. Автором «Слова про похід Ігорів» деякі дослідники вважають

А Літописця Нестора

Б князя Святослава

В Бояна

Г самого Ігоря

Д учасника битви з половцями

5. Жанр «Слова про похід Ігорів» у сучасному літературознавстві найчастіше визначають як

А літописне оповідання

Б історичну повість

В ліро-епічну поему

Г героїчну баладу

Д історичну пісню

Відповіді: Звірте свій результат, виправте, якщо помилились.

VI. Підбиття підсумків уроку.

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

Продовжте речення «Судячи з відомостей про твір, одержаних на уроці, ця тема здається мені….»

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності. Кожен працював сьогодні так, як зміг або ж захотів. Немає вищої оцінки аніж та, яку ви самі собі поставите. А я вважаю що головним уроком для вас має стати вислів І.Франка «Книги — морська глибина: хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перли виносить».

VIII. Домашнє завдання. Заповнити картку персонажами. А це неможливо, якщо з твором ви не ознайомитесь. Вашій увазі пропонується декілька варіантів: 1. Мультфільм.2. Аудіокнига. 3. Фільм-опера.4. Власне сам твір. 5.Бук трейлер. Всі, напевно, знають трейлери сучасних фільмів. У книг є свої трейлери. Вони мають назву бук трейлери, тобто трейлери книг. Вашій увазі представлений бук трейлер саме даного твору. Його створив Астаф'єв Олександр, студент третього курсу університету.

Фотожаби до картини Віктора Михайловича Васнєцова «Після побоїща Ігоря Святославича з половцями» 1880 року.

Дякую за урок

Додатково

Традиційно вважалося, що «Слово...» було відкрите графом Олексієм Івановичем Мусіним-Пушкіним 1795 р. Однак нові дані свідчать, що цей твір був відомий деяким дослідникам ще з 1787 р. Заслуга ж О.І. Мусіна-Пушкіна полягає в тому, що він придбав рукопис 1791 р. в архімандрита Спасо-Ярославського монастиря Іоілії Биковського і провів величезну роботу з уведення цього яскравого твору до культурного простору.

Першими офіційними повідомленнями про віднайдення «Слова...» були коротенька згадка М. Карамзіна 1797 р. в одному з гамбурзьких журналів і твори М. Хераскова, де митець в поемі-переробці «Владимир» оспівав Бояна, про якого довідався зі «Слова...». Однак лише 5 грудня 1800 р. у «Московських ведомостях» було надруковано анонс про вихід в світ «Слова...», науково й редакційно опрацьовано, крім О.І. Мусіна-Пушкіна, О.Ф. Малиновським і М.М. Бантишем-Каменським. На жаль, 1812 р. рукопис-оригінал твору згорів під час пожежі в Москві й для нащадків збереглася лише рукописна копія, зроблена з оригіналу наприкінці 90-х pp. XVIII ст. для російської імператриці Катерини II.

Фактологічна таблиця

То чи достовірний даний твір?