Українська література - розробки уроків

Виразне читання. Декламування поетичних творів Т. Шевченка та Павла Тичини

Всі публікації щодо:
Тичина Павло

Всі публікації щодо:
Шевченко Тарас

Мета:

Навчальна: допомогти учням глибше усвідомити художню цінність творчості Т. Шевченка через виразне та вдумливе читання.

Виховна: формувати активну громадянську позицію.

Розвивальна: розвивати пам'ять, артистичні здібності учнів, уміння висловлювати свої думки з приводу прочитаного.

Тип уроку: урок виразного читання, засвоєння знань і формування вмінь виразного читання творів.

Обладнання, наочність: дидактичний матеріал.

Перебіг уроку

I. Мотивація навчальної діяльності. Забезпечення емоційної готовності уроку

II. Актуалізація опорних знань

1. Вступне слово вчителя

Сьогодні у нас незвичайний урок. Урок чарівної поезії. Поезія часто говорить про себе сама — вустами авторів. Ті або інші аспекти поетичного призначення залучають до себе увагу різних поетів. Поезія має своїм джерелом саме життя — у всіх його проявах. І так само, як саме життя, відповідно до Шевченка та Тичини, є неминуще диво, поезія є «і творчістю, і чудотворством». Поезія творить «образ світу у слові виявлений». Мистецтво відкриває людині очі на світ, на його чудесне існування — у цьому його моральне завдання, у цьому — твердження принципів добра і краси. Мистецтво і простота — тема, що хвилювала письменників.

2. Літературна вікторина «Пізнай поезію»

Текст 1

А туман, наче ворог,

Закриває море

І хмароньку рожеву,

І тьму за собою.

Т. Шевченко

Текст 2

Струмок серед гаю, як стрічечка.

На квітці метелик, мов свічечка.

Хвилюють, маюють, квітують поля —

Добридень тобі, Україна моя!

П. Тичина

Текст З

Сім’я вечеря коло хати,

Вечірня зіронька встає.

Дочка вечерять подає,

А мати хоче научати,

Так соловейко не дає.

Т. Шевченко

Текст 4

Ах, хіба ж ти, хіба ти це знаєш,

Коли сам весь тремтиш, весь смієшся, ридаєш,

Серце б’ється і б’ється в грудях...

П. Тичина

Текст 5

І білий місяць на ту пору

Із хмар де-де виглядав,

Неначе човен в синім морі

То виринав, то потопав.

Т. Шевченко

Текст 6

Що не люблять, не вміють ридати,

Що не можуть без пісні і нивки зорати!

Тебе ж завжди я бачу в сльозах —

Не бував ти у наших краях.

П. Тичина

Текст 7

За сонцем хмаронька пливе,

Червоні поли розстилає

І сонце спатоньки зове

У синє море...

Т. Шевченко

Текст 8

Я йду, іду —

Зворушений.

Когось все жду —

Співаючи.

П. Тичина

За кожну правильну відповідь — по 1 балу.

3. Знавець біографії письменників

1. Коли народився Тарас Шевченко? (9 березня 1814 р.)

2. Після якої події маленький Тарас пішов у наймити? (Після смерті батька)

3. Скільки було років Т. Шевченку, коли його викупили із кріпацтва? (24)

4. Перша книга Т. Шевченка. («Кобзар»)

5. Остання книга Т. Шевченка. («Букварь южнорусский»)

6. Скільки коштував «Буквар»? (З копійки)

7. Чому саме «Буквар» коштував 3 копійки? (Щоб його могли купувати найбідніші селяни)

8. Коли помер Т. Шевченко? (10 березня 1861 р.)

9. У якому році народився П. Тичина? (1891)

10. Де народився П. Тичина? (Село Піски на Чернігівщині)

11. Де навчався поет? (Бурса, духовна семінарія, Київський комерційний інститут)

12. У якому році вийшла перша збірка П. Тичини? (1918)

13. Яку мала назву перша збірка П. Тичини? («Сонячні кларнети»)

14. Які казки для малят створив поет? («Івасик-Телесик», «Дударик»)

15. Хто писав про автора «... він — втілення скромності й тихості — міг бути впевненим і владним, і цій упевненості й владності корилися люби»? (М. Рильський)

16. Коли помер П. Тичина? (1967)

III. Повідомлення теми і мети уроку

1. Повторення пам'яток для виразного читання. Пам'ятка «Як навчитися виразно читати віршові твори»

1. Вдумливо прочитай вірш.

2. З’ясуй лексичне значення не зрозумілих тобі слів.

3. За змістом та ідеєю твору визнач настрій, із яким читатимеш твір.

4. У кожному рядку визнач (підкресли олівцем) стрижневе слово, тобто слово, на яке падає логічний наголос (слово, яке слід інтонаційно голосом виокремити, бо воно найвагоміше в рядку чи реченні).

5. Познач олівцем паузи:

а) кома — ледь помітна пауза (позначка — /);

б) двокрапка й тире — помітна пауза (позначка — //).

в) крапка — явна пауза із інтонацією завершеності (позначка — ///).

6. Ліворуч від кожного рядка постав стрілку, що передає тон читання:

а) підвищення тону — стрілка вгору (↑);

б) зниження тону — стрілка вниз (↓);

в) рівний тон — горизонтальна стрілка (→).

7. Прочитай кілька разів вірш з дотриманням вимог усіх позначок.

8. Читаючи вірш, уявляй картини, які виникають, і запам’ятовуй їх послідовність.

9. Вивчивши вірш напам’ять, виразно прочитай його своїм близьким і з’ясуй, що б вони побажали тобі для кращого прочитання твору. Врахуй їхні побажання.

Пам'ятка декламатора

1. До читання напам’ять повтори про себе текст вірша.

2. Перш ніж декламувати, займи зручну й правильну позу (стань рівно, розправ плечі, набери потрібну кількість повітря).

Для впевненості на початку читання можеш дивитися періодично на двох-трьох учнів, з якими товаришуєш (щоб одразу не знітитися), а згодом, оволодівши ситуацією, слід розсіювати свою увагу по всьому класу.

3. Назви автора й твір, який читатимеш.

4. Читання вірша можеш супроводжувати жестами, проте рухи рук мають бути стриманими, не втомлювати й відволікати слухача.

5. Не поспішай під час читання, набирай повітря рівними частинами під час пауз.

6. Декламуючи, уявляй картини, які озвучуєш, і з відповідним темпом і настроєм передавай їх.

7. Не варто занадто голосно читати вірш, оскільки майстерність у читанні художнього твору визначається передусім темпом, інтонацією, дотриманням пауз, настроєм, а також мімікою, жестами та ін. Розмічання мовних тактів (скісні риски) і читання за ними потрібні для того, щоб змусити учня аналізувати фрази і вникати в їх суть.

IV. Опрацювання навчального матеріалу

1. Виразне читання віршів напам'ять

«За сонцем хмаронька пливе»

Коментар до твору. Прекрасна пейзажна картина розгортається перед нами у вірші Т. Шевченка «За сонцем хмаронька пливе...» Побудований цей твір на казкових, легендарних мотивах, за якими сонце йде спати за море, а вкривають його, як мати дитину, хмарки. Але життя складне. Є в ньому зло, неприємності. Про це нагадує туман, що «неначе ворог». Сонце — уособлення тепла, світла й радості, туман же, навпаки, темряви, небезпеки. Та людина має завжди вірити, що сонце зійде, прожене пітьму, обігріє, як мати дитину.

«Садок вишневий коло хати»

Коментар до твору. Т. Шевченко в такому короткому вірші зумів передати мальовничу картину, у якій злилися життя людини і природи. Він наклав один образ на інший, і перед нами постав український весняний вечір зі своїми неповторними кольорами і звуками. Гудуть хрущі — і все оживає, садок заповнюється білим цвітом, Малює автор образи плугатарів, дівчат, що співають пісню, матері, що чекає свою сім’ю на вечерю.

«Заповіт»

Коментар до твору. «Заповіт» Тараса Шевченка — мабуть, найвідоміший поетичний твір української літератури. Це — унікальний твір, адже українська і світова культура не знала досі такої глибокої, емоційної поезії, у якій письменник висловив би всі свої болі та мрії і дав би настанови нащадкам. «Заповіт» пройнятий надзвичайною любов’ю до України, чарівним патріотичним пафосом. Т. Шевченко передав ніби свою останню волю в цій поезії. Майстерно змальовані картини природи: «Щоб лани широкополі, і Дніпро, і кручі...» Але будь-який уважний читач одразу помітить, що у цих пейзажах виявляється не просто поетична майстерність, а вся душа поета, усі його почуття. У «Заповіті» Шевченко звертається до свого народу: він закликає до дій.

2. Висловлення міркувань учнівіз приводу ідей та проблем поезій

Слово вчителя. П. Тичина був мистецьки обдарованою людиною (співав, малював), тому у його віршах багато музики, кольорів. Звуки весни він порівнює зі звуками арфи. Весна уявляється йому то ніжною дівчиною закосиченою, то боєм нового, що відроджується, й старого відживаючого, то сміхом і плачем перламутровим. Оригінальність мислення поета, його уяви підкреслюється авторськими неологізмами (самодзвонними, ніжнотонними), особливими світлими тонами й оптимістичними ритмами.

3. Виразне читання віршів напам'ять«Не бував ти у наших краях!»

Коментар до твору. Вірш П. Тичини «Не бував ти у наших краях!» — поетичне звертання до уявного співбесідника. Ліричний герой говорить про свій улюблений степ, де небо без краю, де високі козацькі могили-кургани, де живуть мужні, працьовиті й співучі люди. Саме в них треба вчитися бути стійкими в життєвих випробуваннях, любити свою батьківщину.

«Блакить мою душу обвіяла»

Коментар до твору. Скажи вранці світові «Добридень!» — і будуть добрими твій день, твоє життя. Поглянь навкруги, як гарно світить сонце, як тихо шепочуться трави, дзюрчить струмочок, пурхає метелик. Хай усе це наповнить твоє серце добром, любов’ю до рідного краю. Такий і прямий зміст і підтекст поезії П. Тичини «Блакить мою душу обвіяла...»

«Гаї шумлять»

Коментар до твору. Надзвичайно поетична картина природи змальована у вірші П. Тичини «Гаї шумлять...». Твір сповнений світла, радості, повноти життя. Ліричний герой сприймає навколишнє Як подарунок природи — шум гаїв, хмарки в небі, гудіння дзвону, коливання достигаючих нив, шепіт трав. І на завершення — завжди вражаюча картина сонця, що заходить над рікою, залишаючи на воді золоту доріжку та свої відблиски. Ніби розколовся навпіл сонячний диск — одна частинка у небі, друга — на тихій гладіні води. Це сонячне золото заповнює душу, спонукає до творення добра та краси.

4. Висловлення міркувань учнів з приводу ідей та проблем поезій

V. Узагальнення уроку, закріплення вивченого матеріалу

1. Складання вірша

Кожний учень записує перший рядок майбутнього вірша та за сигналом вчителя передає сусіду, який сидить ліворуч, та продовжує вірш. Отже, всі учні повинні написати по одній строфі вірша.

2. «Мікрофон»Чого я навчився на уроці....

Чи зміг я дотримати правил декламування?

Хто був найкращим читцем у класі? Чому?

VI. Підбиття підсумків уроку

VІI. Домашнє завдання