Українська література 6 клас - хрестоматія-довідник - 2014 рік

Тарас Шевченко (1814-1861) - ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ

...Даром Божеським гряде

Нам Прометеїв дух Тараса.

(Є. Маланюк)

Тарас Григорович Шевченко — національний пророк і геніальний поет — народився 9 березня 1814 року в селі Моринцях Звенигородського повіту на Черкащині. Його батьки були кріпаками великого магната — пана Енгельгардта. їхні давні предки — вихідцями із запорозьких козаків. Григорій Шевченко займався землеробством, стельмахував і чумакував. У дев'ять років малий Тарас втратив матір, а в одинадцять — батька. Сироту взяли до школи „носити воду школярам”, а коли Тарас підріс, його забрали до панського двору, на кухню кухарчуком, потім — у покої служником-козачком.

В обдарованого від природи хлопчика передусім прокинувся талант художника. Це була не звичайна дитяча забавка, а могутнє мистецьке покликання.

Крейдою чи вуглинкою він розмальовував стіни, лави, стіл, навіть домівку. Мріючи стати художником, Тарас навчався в трьох церковних малярів, але вони не змогли виявити в нього здібностей.

Коли молодий пан П. Енгельгардт виїжджав на службу до Вільна (Вільнюса), управитель включив до його челяді й Шевченка, зауваживши: „годиться на кімнатного живописця”. 1831 року пан Енгельгардт вийшов у відставку і переїхав до Петербурга.

Він законтрактував Шевченка на 4 роки до живописця, цехового майстра В. Ширяева. Протягом білих ночей у Петербурзі майбутній поет ходив до Літнього саду перемальовувати статуї, що прикрашали алеї. Тут 1836 року він познайомився з Іваном Сошенком, вихідцем з України, учнем Академії Мистецтв. А через нього — з К. Брюлловим, В. Григоровичем, В. Жуковським, О. Венеціановим, М. Вільгорським, Є. Гребінкою та іншими. Друзі Шевченка подбали про визволення його з кріпацтва. Для цього 1838 року розіграли в лотерею портрет В. Жуковського, написаний К. Брюлловим, і за 2500 карб, викупили в поміщика молодого художника. 22 квітня 1838 року Шевченко одержав відпускні, де зазначалося, що він вільний. Тепер Тарас Шевченко мав можливість учитися в Академії Мистецтв під керівництвом К. Брюллова. Все більше виявляються його успіхи її малюванні: Тараса Шевченка нагороджують трьома (різними, а потім і золотою медаллю. Із новою силою пробуджується в ньому й талант поета. У 1840 році з'являється друком його збірка поетичних творів „Кобзар”.

Зі „Словника літературознавчих термінів” Ліричний твір (від гр. іуrа — музичний інструмент) — форма існування літератури як мистецтва слова. У ліричних творах відображаються почуття, думки людей, викликані певними подіями чи обставинами життя. Одночасно ці почуття, думки тощо не тотожні реальній дійсності, а є й художнім перетворенням, відображенням.

За участь у Кирило-Мефодіївському товаристві, що ставило своїм завданням звільнення українців з-під влади царя, і за „возмутительные сочинения” у 1847 році Тараса Шевченка було заарештовано й відправлено на 10 років заслання до Оренбурга „під найсуворіший нагляд, із забороною писати та малювати”.

Відбуваючи заслання, поет мріє повернутися на батьківщину, побудувати хату над Дніпром, одружитися, народити дітей і реалізовувати свої творчі задуми. Та йому забороняють жити в Україні. Тарас Шевченко змушений був повернутися в Росію. Виснажений духовно та фізично, поет важко захворів.

10 березня 1861 року Тараса Григоровича не стало. Друзі поховали його в Петербурзі, а в травні труну з тілом Шевченка перенесли до Канева, як і заповідав великий поет. Там, на Чернечій горі, над Дніпровими кручами, знайшов він вічний спочинок.

Зі „Словника літературознавчих термінів”

Строфа (від гр. strophe — поворот, зміна) — група віршованих рядків, об'єднаних однією думкою та стилем для даного твору, порядком римування. Залежно від кількості рядків розрізняються види строф: двовірш, тривірш, чотиривірш, п'ятивірш і т. д. Є багато віршів астрофічних, текст яких не ділиться на строфи. Трапляється, що текст вірша ділиться на частини, але в них кількість рядків різна — це строфоїди.