Всі публікації щодо:
Українка Леся

Українська література 6 клас - хрестоматія-довідник - 2014 рік

МРІЇ - Леся Українка (1871-1913) - Я І СВІТ

У дитячі любі роки,

Коли так душа бажала

Надзвичайного, дивного,

Я любила вік лицарства.

Тільки дивно, що не принци,

Таємницею укриті,

Не вродливі королівни

Розум мій очарували.

Я дивилась на малюнках

Не на гордих переможців,

Що, сперечника зваливши,

Промовляли люто: „Здайся!”

Погляд мій спускався нижче,

На того, хто розпростертий,

До землі прибитий списом,

Говорив: „Убий, не здамся!”

Не здававсь мені величним

Той завзятий, пишний лицар,

Що красуню непокірну

Взяв оружною рукою.

Тільки серце чарувала

Бранки смілива відповідь:

„Ти мене убити можеш,

Але жити не примусиш!”

Роки любі їх, дитячі,

Як весняні води, зникли,

Але гомін вод весняних

Не забудеться повіки.

Він, було, мені лунає

У безсонні довгі ночі

І єднається так дивно

З візерунками гарячки:

Мріє стеля надо мною,

Мов готичнеє склепіння,

А гілки квіток сплелися

На вікні, неначе грати.

Од вікна до мене в хату

Червонясте світло впало,—

Чи то вулканічне світло,

Чи то полиски пожежі?

Що це так шумить невпинно?

Навісний, безладний гомін!

Чи в крові гарячка грає,

Чи війна лютує в місті?

Чи се лютий біль у мене

Тихий стогін вириває,

Чи то стогне бранець-лицар,

Знемагаючи на рани:

„Хто живий у сьому замку?

Хто тут має серце в грудях?

Другом будь, зійди на вежу,

Подивись на бойовисько!

Подивись на бойовисько,

Хто кого перемагає?

Чи над лавами ще в’ється

Корогва хрещата наша?

Коли ні,— зірву завої!

Хай джерелом кров проллється,

Будь проклята кров ледача,

Не за рідний край пролита!

Ні, я чую наше гасло!

Ось воно все голосніше...

Зав’яжіть тісніше рани,

Шкода кров губити марне!..”

Так дитячі мрії грали

Між примарами гарячки.

А тепер? — гарячка зникла,

Але мрії не зникають.

І не раз мені здається,

Що сиджу я у полоні

І закута у кайдани

Невидимою рукою.

Що в руці у мене зброя

Неполамана зосталась,

Та порушити рукою

Не дають мені кайдани.

Глухо так навколо, тихо,

Не шумить гарячка в жилах,

Не вчувається здалека

Дикий гомін з бойовиська.

Так і хочеться гукнути,

Наче лицар мрій дитячих:

„Хто живий? Зійди на вежу,

Подивися наоколо!

Подивись, чи в полі видко

Нашу чесну короговку?

Коли ні, не хочу жити,

Хай мені відкриють жили,

Хай джерелом кров поллється,

Згину я від згуби крові.

Будь проклята кров ледача,

Не за чесний стяг пролита!..”

Поміркуйте й дайте відповідь

1. Що любила лірична героїня в дитинстві?

2. Чи зачаровували розум героїні принци та вродливі королівни?

3. Зображення чого на малюнках привернуло увагу дівчини?

4. Поясніть зміст останньої строфи. Як ви можете пов'язати його із життєвим шляхом Лесі Українки?

5. Якими власними рисами характеру наділила Леся Українка ліричну героїню?







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.