Старий Заповіт - Біблія - ПЕРЕКЛАДНА ЛІТЕРАТУРА - ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Українська література 9 клас - Хрестоматія - 2017 рік

Старий Заповіт - Біблія - ПЕРЕКЛАДНА ЛІТЕРАТУРА - ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Підтвердити чи спростувати

Прийняття християнства сприяло розквіту культури в Київській Русі.

О підтвердити

О спростувати

У притчах утверджуються моральні цінності.

О підтвердити

О спростувати

ПЕРЕКЛАДНА ЛІТЕРАТУРА

Біблія

(Фрагменти)

Старий Заповіт

Створення світу

Спочатку Бог створив небо і землю. Земля була порожня і темна. Лише Дух Божий ширяв над поверхнею води.

І сказав Бог: „Хай станеться світло!“

І сталося світло.

Бог назвав світло днем, а темряву — ніччю. І був вечір, і був ранок: день перший.

Сказав Бог: „Нехай станеться небо, щоб відокремити воду в хмарах від води на землі“.

І сталося так. І був вечір, і був ранок: день другий.

Сказав Бог: „Нехай серед вод з'явиться суходіл“.

І назвав Бог суходіл землею, а зібрання вод — морями.

Сказав Бог: „Нехай на землі виросте усіляка зелень: трава й дерева“.

І сталося так. І побачив Бог, що це добре. І був вечір, і був ранок: день третій.

Сказав Бог: „Нехай будуть світила на небі, щоб відокремити день від ночі“.

Створив Бог зірки й два світила великі — для дня і менше — для ночі. Й побачив Бог, що це добре. І був вечір, і був ранок: день четвертий.

Сказав Бог: „Нехай у водах народиться життя, і нехай птахи полетять над землею попід небом“.

І створив Бог риб, та усі морські істоти, та усіх птахів. І побачив Бог, що це добре. І був вечір, і був ранок: день п'ятий.

Сказав Бог: „Нехай земля народить звірів і різних тварин“.

І сталося так. І побачив Бог, що це добре.

Перші люди Адам і Єва

На шостий день Бог сказав:

„Створімо людину за образом Нашим і за подобою Нашою. І нехай панують люди, яких Ми створимо, над рибами морськими й над птахами небесними, й над усіма тваринами, й над усією землею“.

Так Бог і зробив: Він створив чоловіка за Своїм образом і подобою. Він створив чоловіка з пороху земного, а потім подихом життя дмухнув йому в обличчя — і той ожив.

Потім Бог привів до чоловіка всіх тварин, щоб той дав їм імена. І чоловік назвав усіх тварин і дав імена птаству небесному та польовій звірині. Однак Господь Бог ще хотів, аби чоловік мав собі друга, який у всьому допомагав би йому. „Негаразд чоловікові бути самотнім“, — сказав Бог.

Проте серед усіх тварин не знайшлося помічника, що дорівнював би чоловікові. І вчинив Господь Бог, що на чоловіка спав міцний сон; коли той заснув, Бог вийняв одне з його ребер, створив з цього ребра жінку, і привів її до Адама.

І промовив чоловік:

„Так, оце кістка від кісток моїх і тіло від тіла мого. Нехай вона називатиметься чоловіковою“.

Відтоді й повелося, що чоловік залишає своїх батьків і живе зі своєю дружиною. І стають вони обоє як одна людина./.../

ПОМІРКУЙ

• Чи відчувається якась закономірність у послідовності створення світу?

ПРИГАДАЙ

• Спираючись на текст, поясни вислів „людина — вінець творіння“. Чи це справді так?

Вавилонська вежа

Багато людей жило на землі. Всі говорили однією мовою. І задумали вони побудувати високу, аж до неба, баніту, щоб прославити себе. Бог, побачивши, що люди заради гордині своєї взялися за неугодну йому справу, зробив так, що будівельники стали розмовляти різними мовами, не розуміючи один одного. Довелося їм покинути будівництво й розбрестися в різні боки. Башта з часом розвалилася, а місто назвали Вавилоном, тобто „змішанням“.

ПОМІРКУЙ

• Що в будівельниках вежі викликало засудження Бога?

• Які могли б бути шляхи покарання їх?

• Чому Він обрав саме такий шлях?

ЛІТЕРАТУРА В КОЛІ МУЗ

• Знайди в інтернет-джерелах твір Пітера Брейгеля „Зведення Вавилонської вежі“. Чи відповідає зображення вежі твоєму уявленню про неї?

• Які деталі підкреслюють масштабність будови?

Мойсей

Проживаючи в достатку в найбільш урожайній частині Єгипту, ізраїльтяни скоро розмножились і стали великим народом. /.../ Нові фараони стали боятися, щоб ізраїльське плем'я не стало для Єгипту небезпечним, зокрема, щоб під час війни не допомагало ворогам. Ізраїльтян стали примушувати до найтяжчих робіт на будівництві. Єгиптяни їх ненавиділи, а проте кількість нащадків Якова постійно зростала. Один із фараонів наказав убивати кожну новонароджену ізраїльську дитину-хлопчика.

У той час народився в однієї ізраїльської жінки син, і мати три місяці ховала його від убивць. Коли ж стало вже неможливим тримати в таємниці існування дитини, поклала її в добре засмолений кошик і сховала в прибережному очереті над річкою Ніл. Своїй старшій дочці наказала слідкувати за долею немовляти.

Незабаром дочка фараона зі своїми подружками пішла купатися до річки. Дівчата побачили кошик і почули плач дитини. Царівні жаль стало невинного дитяти. Вона взяла хлопчика, хоч і здогадувалась, що це одне з ізраїльських дітей, призначених на загибель. Сестра хлопчика сказала царівні, що знає жінку, яка зможе малятко годувати. Царівна звеліла цю жінку покликати, а тоді дочка привела матір, яка й стала годувальницею свого синочка. Коли дитя підросло, фараонова дочка взяла його до себе й назвала Мойсеєм, що значить „видобутий із води“. Мойсей виховувався в єгипетських школах і оволодів науками, що ними славився тоді Єгипет. Але від матері знав, що він ізраїльтянин, а єгиптяни — то вороги, які знущаються над його народом.

Одного разу Мойсей був свідком того, як єгипетський наглядач бив робітника-єврея. Мойсей убив єгиптянина, а труп закопав у піску. Наступного дня побачив, що два євреї б'ються між собою. Хотів їх помирити, присоромити і сказав:

— Чого б'єш свого брата?

Але бешкетник не схаменувся, а накинувся на Мойсея:

— А хто ж тебе зробив начальником і суддею над нами? Ти, може, схочеш і мене вбити, як убив учора єгиптянина?

Мойсей злякався, щоб про його вчинок не донесли фараонові. Він утік далеко, до країни Мадіам, де жив декілька років. Там він одружився і пас стада овець свого тестя. /.../

Якось зайшов він з отарою далеко в пустелю і раптом побачив терновий кущ, охоплений полум'ям. Проте найдивовижніше, що кущ горів, але не згоряв! Здивований Мойсей наблизився, і раптом з полум'я до нього звернувся Господь. „Я Бог Авраама, Ісака та Якова, — мовив Він. — Я побачив страждання Мого народу в Єгипті й хочу вивести його до чудової землі, призначеної для синів Ізраїлевих. Для цього Я обрав тебе: ти мусиш піти до фараона й просити його відпустити Мій народ“. — „Хто я такий, щоб іти до фараона й вести з Єгипту синів Ізраїлевих? — запитав Мойсей, — Ось я прийду й скажу народу: „Бог батьків ваших послав мене до вас“. А вони запитають: „Як його звуть“ Що я маю відповідати?“ Господь сказав йому: „Відповідай: „Господь, Бог батьків наших, Бог Авраама, Ісака та Якова послав мене до вас““. Проте Мойсей вагався, побоюючись, що йому буде нелегко заохотити народ на таку важку й небезпечну справу.

Тоді Господь дав Мойсеєві ознаку. Він наказав йому кинути на землю палицю. І от, ще й землі не торкнувшись, палиця обернулася на змію! Мойсей перелякався й кинувся тікати. Проте Господь зупинив його й звелів схопити змію за хвіст. І тієї ж миті змія знову стала палицею. „Якщо ця ознака не переконає народ іти за тобою, — сказав Господь, — засунь руку за пазуху“. Мойсей послухався, і його рука вкрилася проказою. Мойсей знову поклав руку за пазуху, потім вийняв її — і проказа щезла. „Якщо й тоді народ не послухає тебе, то набери води з річки, вилий її на землю — і вона зробиться кров'ю“, — сказав Господь. Проте Мойсей ніяк не міг зважитись: „Я не зможу переконати людей, бо я недоріка!“ — „У тебе є брат Аарон, — сказав Господь. — Він промовлятиме замість тебе, а Я вчитиму вас, що робити“.

Вирушив Мойсей додому, взяв дружину й дітей та пішов до Єгипту. Назустріч йому вийшов Аарон, і Мойсей розповів йому про свою розмову з Богом. Удвох вони скликали всіх ізраїльських старших, і Аарон промовляв до них, а Мойсей показував ознаки. І народ повірив, що Мойсей виконує волю Господа. /.../

Мойсей з Аароном прийшли до фараона та просили відпустити ізраїльтян у пустелю, на відстань трьох днів ходу, щоб там принести жертви своєму Богові. Але фараон їм не повірив. Він думав, що євреї хочуть в такий спосіб звільнитися від тяжких робіт, до яких примушували їх єгиптяни. Тому прогнав Мойсея й Аарона, а своїм наставникам звелів ще жорстокіше поводитися з єврейськими невільниками.

Тоді Господь почав спускати кари на фараона та його державу. Кар таких було десять, причому кожна наступна — тяжча, дошкульніша ніж попередня. Кари були такі:

— вода в річках та озерах замінилася на кров, а риби погинули;

— усю країну наповнили жаби у величезній кількості. Вони залазили в будинки та постелі, у посуд зі стравами;

— з пороху землі утворилася комашня, що заїдала людей та худобу;

— величезна кількість мух наповнила навколишнє середовище;

— напав мор на коней, верблюдів, ослів, волів та овець в усьому Єгипті, окрім місцевості, де жили ізраїльтяни;

— гнійні болячки й чиряки покрили тіло фараона та всіх єгиптян;

— густий град знищив поля й убив багато людей і тварин;

— сарана довершила знищення того, що залишилося після граду;

— настала густа темрява на всій землі Єгипетській, крім тієї частини, де перебували ізраїльтяни;

— повмирали первородні: від первородного сина фараона аж до невільників і тварин./.../

Аж після останньої кари, коли настав великий крик і плач у всьому Єгипті, бо не було дому, де не лежав би померлий, фараон сам просив Мойсея й Аарона, щоб ізраїльтяни якомога швидше вийшли з Єгипту./.../

Чи знали втікачі, куди йти? Не знали, але сам Бог показував їм дорогу. Кожен день ішла поперед них хмара у вигляді стовпа, а вночі цей стовп світив, наче вогонь. Так дійшли вже ізраїльтяни до берега Червоного моря.

Фараон пожалкував, що втратив стільки сот невольників. Він зібрав велике військо з бойовими колісницями й погнався за втікачами. Серед євреїв зчинилася паніка. Вони почали кричати:

— Краще б нам було служити єгиптянам, аніж тут загинути!

За наказом Божим Мойсей підняв над морем свою палицю, і води розступилися. Вибраний народ рушив за Мойсеєм серединою морського дна, а вода стіною стояла праворуч і ліворуч. Люди благополучно перебралися на інший берег.

Єгипетське військо з розгону погналося за ними. Але тоді Мойсей знову підняв палицю — води зійшлися й покрили все військо фараонове. Так воно і згинуло. Перед ізраїльтянами знову появився огненний стовп, освітлюючи їм дорогу.

Харчі, винесені з Єгипту, минулися. Євреї почали нарікати на Мойсея й Аарона:

— Краще нам було померти в землі Єгипетській, де ми сиділи над казанами, наповненими м'ясивом, і мали хліба досхочу. А ви нас вивели, щоб заморити голодом!

Бог звелів Мойсееві розповісти людям, що ввечері їстимуть м'ясо, а вранці наситяться хлібом. І справді, під вечір увесь табір укрили перепелиці, що, стомлені перельотом, легко давалися в руки. А на ранок мандрівники побачили, що всю пустиню вкрив немов грубий сніг. /.../

Ця небесна пожива мала смак білого хліба з медом і появлялася щоранку протягом шести днів. /.../ Цей хліб, дарунок небесний, стали називати манною. Манна випадала з того часу щодня протягом всіх сорока років, тобто аж поки ізраїльтяни прибули до мети своєї мандрівки.

Небагато часу минуло, як знову вибухнуло заворушення проти Мойсея. В пустелі не було води, і народ став кричати:

— Дай нам воду, щоб ми напились! Ти вивів нас із Єгипту, щоб ми, й діти наші, і худоба погинули на безводді!

— Що ж я зроблю? — журився Мойсей. — Ще трохи — і вони мене уб'ють камінням...

За Божим наказом він ударив палицею своєю по скелі, і з неї ринула вода в такій кількості, що пили досхочу весь народ і худоба. — Бачите тепер, що Бог є між вами? — спитав Мойсей.

(Мойсей привів свій народ до землі обітованої, але сам її так і не побачив).

ПОМІРКУЙ

• Яким чином Мойсей опинився серед єгиптян?

• Що доводить мудрість Мойсея?

• Як можна описати характер Мойсея? (Епітети для довідки: СПОКІЙНИЙ, запальний, справедливий, поступливий, рішучий, обережний...)

• Чи можна назвати Мойсея національним героєм єврейського народу? Чому?

ПРИГАДАЙ

• Що в описі дитинства Мойсея нагадує народні казки?

Притча — це повчальне алегоричне оповідання філософсько-етичного змісту.






Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.