Український дитячий фольклор. Фольклор народів світу. Хрестоматія - Частина І - Федотова С. О. 2015

Три бажання
Українські народні казки

Всі публікації щодо:
Фольклор

Жили собі дід і баба, та такі вже вбогі, що й не розказати. Ото сядуть голодні та холодні біля віконця й цілісінький день знічев'я витрішки продають.

Одного разу йшла повз їхній двір якась чужа, не тамтешня жінка. А було вже надвечір, то вона попросилась до старих переночувати. Ті впустили її до хати, дали, що Бог послав, повечеряти, і на печі спати поклали.

На ранок прокинулась жінка, подякувала старим за гостину та й каже:

- За те, що проти ночі ви не прогнали мене, що останнім шматочком поділилися, хочу вам віддячити. Невдовзі, як залишу вашу господу, загадайте собі три найпотаємніші бажання — і вони зараз таки й збудуться.

Сказала так і помандрувала своєю дорогою. А була то не проста жінка, а чарівниця. От сидять дід з бабою край столу й міркують, що б їм такого загадати, аби їхнє злиденне життя на краще обернулось. А дід голодний-преголодний був, то, не довго думавши, й вигукнув:

- Хочу великий кавалок печеної ковбаси!

Тут-таки з комина і впала йому до рук ковбаса — рум'яне запашне кільце завгрубшки з макогона.

Баба як глянула і на всю хату зарепетувала:

- А бодай тобі, старий, добра не було! Замість того, щоб просити багатства, молодості, йому, бач, шмат ковбаси давай! Щоб вона тобі до носа прикипіла!

І тої ж миті кільце стриб дідові межи очі й приросло, ніби там вік вікувало.

Ой лишечко! Що тепер робити! Баба й сама вже не рада, що таке вкоїлось. Плаче, бідна, побивається. А дід бадьориться, заспокоює:

- Та годі, стара, годі. Маємо ж іще одне бажання. То давай його разом і загадаємо.

Не змовляючись, вони в один голос на всю хату загукали:

- Згинь, ковбасо! Пропади, ковбасо!

І не встигли вони й оком кліпнути, як смачне кільце, що так дражливо пахтіло дідові під самісіньким носом, зникло, ніби його лизь злизав.

Так через свою квапливість та необачність і лишилися дід і баба ні з чим.