-

Українська література 10 клас (профільний рівень) - О. І. Борзенко - Ранок 2018

Громадянські мотиви (Слово, чому ти не твердая криця...) - Леся УКРАЇНКА (1871-1913) - УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX - початку XX ст.

У збірці „Думи і мрії” помітне місце посідає цикл „Невільничі пісні”. Він з'явився, коли Лесю Українку по-справжньому захопила ідея громадської активності. У 1895 році вона надіслала до журналу „Народ” „Лист до товаришів” (лист не був опублікований через закриття видання). У зверненні поетеса писала: „Скажіть, мої товариші, чому не чутно вашого голосу, тим часом як усяка „темна сила” не боїться здіймати його прилюдно? Невже для нашої країни ще не настав час, щоб виявила себе сила світліша?”.

Як протистояння „темної” і „світлої” сил трактує поетеса стан громадського життя, вона ж характеризує своє покоління як молодих ідеалістів, на долю яких випала особлива місія в боротьбі народу за свободу. За таких обставин і настроїв і постав цикл „Невільничі пісні”. Його основу склала тема лихоліття, що спіткало Україну.

Поезія „Слово, чому ти не твердая криця...” (1896) завершує й ніби підсумовує весь цикл. У ній переважає піднесено-оптимістична настроєва тональність. Мотив боротьби узгоджується з мотивом творчості, а символічний образ слова-зброї висувається на передній план.

Усвідомлюючи обмежені практичні можливості своєї творчості, героїня готова на все, аби підтримати „невідомих братів” у боротьбі з тиранією. За своїм змістом вірш сприймається як пристрасна декларація.

Натхненне слово — „єдиная зброя” — теж здатне наближати перемогу над поневолювачами: „Месники дужі приймуть мою зброю, / Кинуться з нею одважно до бою... / Зброє моя, послужи воякам / Краще, ніж служиш ти хворим рукам!”.

Поетеса була глибоко переконана в прийдешній перемозі „світлої” сили („Брязне клинок об залізо кайданів,/ Піде луна по твердинях тиранів...”), вона вірила, що сповнене громадянської енергії поетичне слово є ефективною зброєю в справедливій боротьбі людей за свою свободу.

Критик М. Драй-Хмара дуже високо оцінив вплив громадянської поезії Лесі Українки на читачів: „Це був той огонь, що мав спалити мури великої тюрми народів і разом з тим випекти старі, заіржавлені душі у покірних, затурканих і приголомшених невільників-рабів”.

Читацький практикум

Прочитайте вірш. Виконайте завдання.

Слово, чому ти не твердая криця…

Слово, чому ти не твердая криця,

Що серед бою так ясно іскриться?

Чом ти не гострий, безжалісний меч,

Той, що здійма вражі голови з плеч?

Ти, моя щира, гартована мова,

Я тебе видобуть з піхви готова,

Тільки ж ти кров з мого серця проллєш,

Вражого ж серця клинком не проб'єш...

Вигострю, виточу зброю іскристу,

Скільки достане снаги мені й хисту,

Потім її почеплю при стіні

Іншим на втіху, на смуток мені.

Слово, моя ти єдиная зброє,

Ми не повинні загинуть обоє!

Може, в руках невідомих братів

Станеш ти кращим мечем на катів.

Брязне клинок об залізо кайданів,

Піде луна по твердинях тиранів,

Стрінеться з брязкотом інших мечей,

З гуком нових, не тюремних речей.

Месники дужі приймуть мою зброю,

Кинуться з нею одважно до бою...

Зброє моя, послужи воякам

Краще, ніж служиш ти хворим рукам!

1896

Виявляємо літературну компетентність

1. Яке враження справила на вас поезія? Які образи поезії вразили найбільше?

2. До якого циклу належить поезія „Слово, чому ти не твердая криця...”?

3. Поясніть, як образи поезії пов'язані з назвою циклу.

4. Поміркуйте, чому поетеса порівнює слово з крицею.

5. Які мотиви поєдналися у творі?

6. Доведіть, що лірична героїня твору вірить у силу слова в боротьбі за свободу.

Пізня поезія

Третя збірка Лесі Українки „Відгуки” вийшла друком у 1902 році в Чернівцях. Вона містила поезії, написані з кінця 1899 до червня 1901 року. Нова книжка була порівняно невеликою: окрім власне ліричних творів, що поєднані в цикли „Із циклу „Невольницькі пісні”, „Ритми”, „Хвилини”, „Легенди”, до неї увійшла також драматична поема „Одержима”. У збірці переважають громадянські та психологічно-особистісні мотиви, а доля, муза, пісня, боротьба, смерть і вічність складають основу образної палітри. Чимало творів Леся Українка не включила до складу збірок. Це досить різні в ідейно-тематичному й образному плані поезії. Серед них і відомі вірші „Як я люблю оці години праці...”, „Часто кажуть: „ясні зорі...”, „Мріє, не зрадь!..”, „І ти колись боролась, мов Ізраїль...”. Значну частину своєї інтимної лірики поетеса вирішила не публікувати з особистих міркувань. Ці поезії побачили світ уже після смерті Лесі Українки.