Українська література 10 клас (профільний рівень) - Василь Пахаренко 2017

Леся Українка (1871—1913). Кассандра
Неоромантизм
Модернізм

Всі публікації щодо:
Українка Леся

Болісно сприймаючи цю глухоту загалу, фатальне недобачання наближення бурхливих змін, які можуть або відродити, або донищити Батьківщину, Леся пише драматичну поему-трагедію «Кассандра» (1903-1907).

За основу твору взято давньогрецький міф про доньку останнього царя Трої Пріама, Кассандру. Бог Аполлон за обіцянку покохати його наділив дівчину пророчим даром. Коли ж та не дотримала свого слова, зробив так, що правдивим віщуванням Кассандри ніхто не вірив, її висміювали та вважали божевільною. Але передбачене здійснилося: загинула її родина та Троя, а вождь завойовників цар Агамемнон забрав дівчину собі як військовий трофей. Коли цар повернувся додому, його дружина підступно вбила і його, і Кассандру.

Драма Лесі Українки складається з 8 розділів (сценічних картин). Її композиція хоч і фрагментарна, але вельми динамічна. Історія Кассандри показана не через дії чи масові сцени, а в словесних поєдинках дійових осіб. Сцени поєднані асоціативними (а не причиново-наслідковими) зв'язками. У цьому полягає новаторський підхід до побудови драми.

Сюжет про Кассандру — серед «вічних». До нього зверталися Гомер в «Іліаді», Вергілій в «Енеїді», Есхіл, Софокл, Евріпід у своїх трагедіях, Ф. Шиллер у баладі й інші митці. Леся Українка полемізує з попередниками, створює оригінальний образ. У традиційному трактуванні Кассандра — пасивна героїня, підпорядкована долі, неспроможна впливати на перебіг подій. У Лесі ж це мужня, обдарована, духовно багата жінка, яка всіма силами до останньої миті протистоїть фатуму й оточенню, адже вона — нащадок Прометея: «Я рабинею рабів не хочу бути». Водночас це жива людина, яка в муках шукає істину, здатна сумніватися, страждати, упадати у відчай.

Отже, сюжет п'єси рухають два світоглядно-психологічні конфлікти — зовнішній та внутрішній. Сюжет трагедії побудований на зіткненні антитетичних ідей, на словесних поєдинках Кассандри та її опонентів. Основними є кілька таких поєдинків (сюжетних вузлів).

1. Зіткнення Кассандри та її рідних, троянців загалом. Коли Паріс привіз у місто викрадену Гелену, пророчиця відразу побачила жахливі наслідки цього легковажного вчинку — «кров і смерть!». Засліплені ілюзорним спокоєм, безпечні земляки не хочуть приймати пророчу правду, адже вона лякає й вимагає діяти. Така правда дратує людей, вони підозрюють, що Кассандра не передбачає, а накликає біду. Тому проклинають нещасну та її дар: «Зловіснице, бодай ти заніміла!»

Е. Сендіс. Кассандра. 1860-і роки

Так розгортається конфлікт митця, що бачить речі такими, якими вони є, і загалу, який воліє тішитися самообманом. Але трагедія Кассандри ускладнюється ще й тим, що зовнішній конфлікт переростає у внутрішній: вона сама починає сумніватись у потребі й істинності своїх віщувань. Може, і справді горе трапляється саме тому, що вона про нього каже? Ослаблює дівчину ще й те, що її віщування суто інтуїтивні, не підкріплені логікою, переконаннями, світоглядом: «Я не знаю нічого, окрім того, що я бачу».

Отже, брак віри у власні віщування та свідомого розуміння логіки подій позбавляють Кассандру мужності взяти на себе відповідальність за свої слова, дієво протистояти загрозі. Промовистий епізод (у VII розділі): провидиця розпізнала ахейського шпигуна, навіть підняла меч, щоб його скарати, але рука її затремтіла, меч випав.

Завдання основного рівня

З якими творами І. Франка пов'язує «Кассандру» цей мотив? Свою думку докладно вмотивуйте.

2. Зіткнення Кассандри з Геленом. Це її брат, теж віщун, але зовсім інший. Тут авторка розкриває конфлікт двох життєвих настанов — емоційно-інтуїтивної та прагматичної, позитивістської. У часи Лесі Українки цей світоглядний конфлікт був дуже актуальним, таким він залишається й тепер.

Суто інтуїтивне, містичне, позараціональне світовідчуття не дає змогу Кассандрі активно втручатися в життя, сковує її волю, рішучість.

Але значно небезпечніша позиція Гелена. Він — скептик і цинік, що ототожнює правду й долю та намагається ними керувати, тобто використовує дар для свого зиску. На його переконання, вищої правди взагалі немає: «Що правда? Що неправда? Ту брехню, що справдиться, всі правдою зовуть».

Така цинічна логіка йому потрібна, щоб виправдати власні вчинки. Адже він лицемірно обманює довірливих, кажучи їм те, що хочуть чути, — «те, що треба... що корисно або що почесно». I все це робиться з метою впиватися владою над наївними людьми, маніпулювати ними: «Бо меч і спис мала для мене зброя, / бо людські душі — ось моє знаряддя».

Фактично Гелен веде підступну боротьбу з правдою, якщо та суперечить його прагненням, не приносить користі. Він визнає істинним лише те, що корисне. Тому якщо Кассандра будить троянців перед загрозою смерті, наражаючи себе на зневагу й самотність, то Гелен, навпаки, присипляє, одержуючи за це вдячність і славу.

Образ Гелена є пророчим застереженням українців і всього людства від небезпек цинічного прагматизму як на побутовому, так і на суспільно-політичному та духовному рівнях. Слушність цього застереження стала очевидною в жахливі часи панування комуністичного режиму — радикально-прагматичного; а втім, очевидною вона стає щоразу, коли чиєсь корисливе лицемірство руйнує долю конкретної людини чи веде до катастрофи цілі країни.

Завдання основного рівня

Прочитайте VІ і VІІ розділи трагедії, доберіть і проаналізуйте цитати, що характеризують Гелена.

3. Розв'язка драми катастрофічна: Троя спалена, чоловіки-оборонці вбиті, а жінок, серед них і Кассандру, забрано в рабство. Але це ще не фінал. Завершує трагедію епілог, у якому вельми динамічно змальовано третій моральний поєдинок — між Кассандрою та загарбниками-ахейцями на чолі з царем Агамемноном.

Повертаючись додому, цар забирає Кассандру з надією зробити її особистою віщункою й так убезпечитися від усіх загроз. Кассандра знає, але не каже, що дружина Агамемнона, Клітемнестра, зраджувала чоловіка з його намісником Егістом і тепер задумала вбити царя, а також і її, полонянку.

Провидиця навмисне тонко посилює ненависть між ворогами. Нагадує Клітемнестрі про Іфігенію — їхню з Агамемноном доньку, яку батько не пожалів віддати в жертву богам, щоб вдалим був похід на Трою. Агамемнону натякає, що він має поруч небезпечного ворога, проте відмовляється назвати його. Викриває подружню зраду Клітемнестри та мрії Егіста бути царем. Нарешті, щоб розвіяти будь-які побоювання Клітемнестри бути викритою, запевняє її, що втратила пророчий дар. За хвилину вороги заберуть у неї життя. Але так само згине й Агамемнон — руйнівник Трої.

Завдання основного рівня

Удумливо прочитайте епілог трагедії, знайдіть репліки, якими Кассандра сіє ворожнечу між поневолювачами.

У цю передсмертну мить пророчиця вперше стає спокійною, бо тепер вона повертає віру в себе, не тільки бачить, а й знає й діє: чинить суд над нищителем її вітчизни. Отже, шукану гармонію інтуїтивного та раціонального, чуттєвого й дієвого здобуто. Цю гармонію здобула й сама авторка у вершинній драматичній творчості.

Судження

Оксана Забужко (сучасна письменниця й науковець): «Тож перечитаймо сьогодні «Кассандру», актуальнішого для України твору годі віднайти в усій сучасній світовій літературі. Про те, як легко маніпулювати масами у власних корисливих цілях. Про «фальшивих пророків», що влаштовують велелюдні шоу на храмових майданах. Про їхню фабрику віртуальної реальності, у якій «що правда, що неправда, — лишім оці слова, нема в них глузду», — а важить тільки те, що можна виграти для себе сьогодні й зараз. Про світ, у якому паношаться1 сліпі «базові інстинкти»: вино й м'ясо, танці та співи, «золотокудрі красуні» і шоу на брамі (телевізора ще не було!). Од цих інстинктів упала Українчина Троя. А її Кассандра — образ однозначно автобіографічний: пророцтв Лесі Українки ми не розчули й досі. Що, проте, аж ніяк не заважає їм справджуватися».

1 Паношитися — панувати, керувати.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.