Українська література 5 клас - Олександр Авраменко - Грамота 2018

ІВАН ФРАНКО (1856-1916) - СВІТ ФАНТАЗІЇ ТА МУДРОСТІ

Іван Франка народився 27 серпня 1856 р. в с Нагуєвичах, що неподалік від м. Львова. Його родина, як на ті часи, була досить заможною. Батько працював сільським ковалем. Мати походила з шляхетського роду, була гордої вдачі, мала чутливе до краси серце, багато співала народних пісень, що впливало на формування Івася як майбутнього письменника.

„Якесь воно не таке, як люди“, — казали про нього сусіди, і це ж саме „не таке“ помічав у ньому й батько, вирі шивши віддати сина в якусь науку. Спочатку хлопець навчався в початковій школі сусіднього села, яка вважалася кращою, ніжу Нагуєвичах. Він був дуже здібним: за два роки навчився читати українською, німецькою та польською мовами (до речі, українською навчився читати за десять днів!).

Згодом Іван здобував освіту в так званій „нормальній“ школі Дрогобича, а потім — у Дрогобицькій гімназії. Навчання в цих закладах було марудним1: талановитий сільський хлопчик із Нагуєвичів постійно зазнавав знущань від своїх учителів, адже ті ставилися з повагою лише до дітей із дуже заможних і відомих родин. Незважаючи на це, Іван за підсумками навчального року виявився найкращим учнем. І не дивно, адже він мав феноменальну2 пам'ять: „Пам'ять у мене була така, що лекцію з історії, котру вчитель цілу годину говорив, я міг опісля продиктувати майже слово в слово!“ З його успіхів особливо тішився батько, про нагородження за успіхи в навчанні (на святковій лінійці) письменник згадував: „Я не бачив його, а тільки коли мене викликали першого, щоб одержати нагороду, то я почув, що він голосно заплакав“. А через два місяці в дев'ятирічного Івана батька не стало...

Щоб утримувати родину з чотирма дітьми й господарство, мати вимушена була вдруге вийти заміж. Вітчим виявився доброю людиною, він сприяв тому, щоб хлопець продовжував навчання. Як і в „нормальній“ школі, у Дрогобицькій гімназії Іван також став найкращим учнем. У цей час (йому було шістнадцять років) померла мати. Аби хоч якось заробляти на прожиття, він давав однокласникам із багатших родин платні уроки з математики, іноземної мови, історії. А ще однокласники згадували, що І. Франко писав за них твори, усі вони були змістовними й різними, хоча и на одну тему. А вчитель дивувався, як швидко и суттєво підвищувалася грамотність у класі.

1 Марудний — нецікавий, нудний.

2 Феноменальний — винятковий, рідкісний.

Навчаючись у гімназії, Іван зібрав чималу бібліотеку — майже п'ятсот книжок, захопився фольклором. Спочатку пісні записував від матері, далі — там, де тільки випадала нагода. Уже незабаром уклав два великі зошити записів — майже вісімсот творів!

У дев'ятнадцятирічному віці хлопець вступив на філософський факультет Львівського університету. Як талановитого й успішного студента, його звільнили від плати за навчання, призначили заохочувальну стипендію1. Згодом І. Франко продовжив навчання в Чернівецькому університеті, а у Відні захистив наукову роботу, здобувши ступінь доктора філософії.

Особливе місце у творчості письменника посідають його твори для дітей. Дуже популярна для маленьких читачів і нині його збірка казок „Коли ще звірі говорили“. До неї ввійшли такі казки, як „Фарбований Лис“, „Осел і Лев“, „Як Лисиця сама себе перехитрила“, „Лисичка і Журавель“ та ін. У них майстерно змальовано риси тварин: хитрість лисиці, упертість осла чи незграбність ведмедя. Одну з таких казок ви обов'язково прочитаєте. А хто зацікавився дитинством І. Франка, той може більше про нього дізнатися з автобіографічних2 оповідань письменника „У кузні“, „Малий Мирон“, „Олівець“.