Українська література 8 клас - О. І. Борзенко - Ранок 2016 рік

Володимир Сосюра (1898-1965) - СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ

«Талановитий і свіжий, інколи курйозний, завжди експансивний і щирий, Володимир Сосюра належить до поетів, за якими ходить популярність, яких знає, визнає й вітає «масовий», «широкий» читач».

Таку дещо компліментарну, але водночас досить точну характеристику дав відомий поет і критик Микола Зеров своєму колезі по перу.

Володимир Миколайович Сосюра народився 25 грудня (6 січня) 1898 року в селищі Дебальцеве на Донбасі. Його дитинство минуло в селищі Третя Рота (тепер місто Верхнє у складі Лисичанська).

З одинадцятирічного віку, через матеріальні нестатки, Володимир мусив працювати. Здобуваючи освіту в Кам’янській сільськогосподарській школі, він по-справжньому зацікавився літературною творчістю.

У 1918 році поета захопив стрімкий вир громадянської війни.

В. Сосюра став козаком армії Української Народної Республіки, а згодом доля привела його до лав червоноармійців.

Після демобілізації в 1921 році молодий обдарований поет оселився в Харкові, тодішній столиці України. Навчаючись в університеті, він несподівано для себе дізнався, що його твори викладають студентам. У сприятливій творчій атмосфері Володимир Сосюра з головою поринув у літературне життя міста.

У 1921 році побачила світ його дебютна збірка «Поезії». Того ж року вийшла поема «Червона зима», яка одразу забезпечила авторові надзвичайний успіх серед читачів і прихильність колег по перу. Він затоваришував із молодими талановитими літераторами Олександром Довженком, Іваном Сенчен- ком, Остапом Вишнею, Майком Йогансеном.

Підтримка друзів та схвальні читацькі відгуки сприяли плідній праці, одна по одній виходять книжки Володимира Сосюри: «Червона зима», «Осінні зорі», «Місто», «Сьогодні», «Золоті шуліки», «Коли зацвітуть акації», «Серце» та ін.

В. Сосюра (фото, 1956)

Наприкінці 30-х років поет переїхав до Києва. Під час Другої світової війни він був співробітником українського радіокомітету, входив до редакції фронтової газети.

Поезія В. Сосюри часів війни перейнята щирим патріотизмом та вірою в перемогу. Однак тодішню радянську владу не влаштовували патріотичні переконання митця. За вірш «Любіть Україну» В. Сосюра зазнав переслідувань, його твори перестали друкувати. Він зміг повернутися в літературу лише в 1953 році після смерті комуністичного диктатора Сталіна. Усього перу митця належить понад 40 поетичних книжок.

Помер Володимир Сосюра 8 січня 1965 року в Києві.

Меморіальна дошка В. Сосюрі на вулиці М. Коцюбинського в Києві

Актуальна цитата

«Володимирові Сосюрі поталанило — він дав ту поезію, яку жагуче потребував час: ідейно наснажену, рвійну і водночас ніжну, діткливу, уважну до порухів серця й душі».

Володимир Моренець,

доктор філологічних наук, професор

Опрацьовуємо прочитане

1. Де народився Володимир Сосюра?

2. Як склалася доля поета в часи громадянської війни?

3. Де розкрилося творче обдарування Володимира Сосюри?

4. Назвіть першу збірку поета.

5. За що В. Сосюру переслідували в Радянському Союзі?

6. Яку характеристику дав В. Моренець поезії В. Сосюри?

7. Складіть план поданого в підручнику тексту-розповіді про життєвий та творчий шлях В. Сосюри. За планом підготуйте усну розповідь про поета.

«ОСІННІ» НАСТРОЇ ПОЕТА

Чи замислювалися ви над тим, як часто ми використовуємо художні образи? Ми сприймаємо їх як щось природне: наприклад, захоплення красою осіннього довкілля передаємо словами «золота осінь», а взимку нарікаємо на «лютий холод». Культурний досвід народу, який ми засвоїли, дозволяє розуміти ці образи. Давнім, властивим іще народній ліриці, є принцип погодження певних емоційних станів із картинами навколишнього світу.

Зіставлення природи та людських переживань здійснюється за подібністю або контрастом. Такий прийом науковці визначають як психологічний паралелізм. У ліриці він може формувати художню організацію всього твору.

Паралелізм є досить поширеним явищем в українській поезії. Цікаво, що в літературі з різними порами року ототожнюються різні емоції: наприклад, весняна пора, яка супроводжується пробудженням природи від зимового сну, викликає радісні почуття, натомість осіння природа найчастіше навіює смуток. Пригадайте, з якою художньою виразністю описи природи та душевні переживання поєднались у вірші Лесі Українки «Давня весна».

У пейзажній поезії Володимира Сосюри «Осінь» мальовничі картини осіннього довкілля також сприяють розкриттю душевного стану автора. Узявши за основу образ красивого згасання природи, поет збагатив його неповторністю індивідуальних переживань. Замилування красою осені поєднується у творі з філософським усвідомленням неминучої втрати. Загальне почуття смутку почасти компенсується спогляданням ефектних осінніх метаморфоз.

Пейзажна лірика — лірична поезія, що розкривая переживання та настрій ліричного героя, пов’язані зі спогляданням природи.

Лісове озеро — золота осінь (С. Жуковський, 1912)

Вересень у селі Богданівка на греблі (К. Білокур, 1956)

Особливе враження справляє яскравий зоровий образ: жовтокоса й синьоока вершниця на чорному коні, під золотими копитами якого, немов у казці, змінюється все довкола. Краєвид нагадує пустку, навкруги панує тиша — усе скорилося силі цієї казкової вершниці.

Образи тиші й покори доповнюють філософський зміст твору, навіюючи роздуми про невблаганий рух природи, виявом якого є зміни в нашому житті.