Всі публікації щодо:
Українка Леся

Українська література 8 клас - В. І. Пахаренко - Грамота 2016 рік

ЛЕСЯ УКРАЇНКА 1871-1913 - СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ

Леся Українка видатна, усесвітньо відома поетка, перекладачка, драматург, фольклористка, активна учасниця українського визвольного руху.

«Леся Українка — не тільки один із найвідоміших, але й один із найоригінальніших 1 поетів світу» (М. РИЛЬСЬКИЙ).

«У сузір'ї величних Імен видатних українців їй належить невмируща слава невтомного борця за честь і гідність українців у їхній довготривалій боротьбі за свободу та незалежність. Саме тому її ім'я назавжди стало символом безкомпромісного служіння вищим ідеалам людського буття» (А. Бичко, доктор філософії).

Завдання основного рівня

1. Що ви знаєте про Лесю Українку та її матір?

2. Які їхні твори пам'ятаєте з молодших класів?

3. Назвіть імена жінок-письменниць, відомі вам із зарубіжної літератури. Чи багато їх? Чому?

Леся Українка з братом Михайлом. Світлина. 1880-і роки

Леся Українка (справжнє ім'я та прізвище Лариса Петрівна Косач) народилася 25 лютого 1871 р. на Волині, у м. Звягелі (тепер м. Новоград-Волинський) у сім'ї правника Петра Косача й письменниці Ольги Косач з роду Драгоманових, яка відома під псевдонімом Олена Пчілка.

Лариса друга дитина Косачів із шести (мала двох братів і трьох сестер). Особливо дружні стосунки в неї склалися з ненабагато старшим братом Михайлом.

Коли батька перевели па роботу до м. Луцька, родина оселилася поблизу — у с. Колодяжному.

Лариса виростала дуже жвавою, допитливою, чутливою до краси, залюбленою в життя в усіх його виявах, була надзвичайно обдарованою. Уже в чотири роки навчилася читати, а п’ятирічною грати на фортепіано. Захопилася випіканням булочок так, що навіть конкурувала в цьому мистецтві з бабусею. Дуже любила доглядати квіти, а ще танцювати, плавати, стрибати, бігати наввипередки, лазити по деревах, грати в різні рухливі ігри.

Оскільки мама збирала народні пісні й вишивки, цим захопилася й Леся. Уже в шість років вишила батькові сорочку, не полишала цього мистецтва й пізніше, незважаючи на хворобу.

У Шевченковій світлиці, що на Чернечій горі в м. Каневі, на чільному місці тривалий час висів поетів портрет, намальований І. Репіним і прикрашений рушником, який спеціально для цього вишила разом із подругою Леся Українка. Вишиваючи ж, дівчина завжди співала. Від мами, сільських подруг і домогосподарок вивчила силу-силенну народних пісень. Пізніше сама збирала фольклор. Після одруження витратила своє придане для фінансування фольклорної експедиції.

Під час тієї експедиції, як доводять деякі дослідники, було зафіксовано й голос Лесі Українки. Віднедавна його можна прослухати в Інтернеті. Довідайтеся більше про історію створення й збереження цього запису та послухайте його. Які почуття він у вас викликав?

Чоловік Лесі, фольклорист Климент Квітка, записав з її голосу на фонограф1 понад 200 пісень.

Згодом до цих інтересів додалися ще класична музика, малювання, театр, філософія, історія...

Проте Лесі судилося важке життя. Першого жорстокого удару доля завдала їй уже в 10 років. У січні 1881 р., на Водохреща, дівчинка пішла на річку подивитися, як святять воду. Так захопилася дійством, що не помічала ні холоду, ані промоченого взуття. У результаті захворіла на страшну, тоді невиліковну й нестерпну хворобу туберкульоз кісток.

1 Фонограф (від грецьк. звук і писати) — перший механічний пристрій для запису й відтворення звуку.

Батьки всіляко намагалися врятувати доньку: возили оперувати до Німеччини, лікували на найкращих курортах світу, проте здоров'я поліпшувалося ненадовго. Лесі доводилося місяцями, а то й роками нерухомо лежати в гіпсі. Коли недуга скувала й руку, дівчина втратила змогу грати на улюбленому фортепіано. Це стало для неї тяжким ударом, адже мала особливий хист до музики. Вишивати ж продовжувала навіть після цього пришпилюючи полотно до пов’язки на руці.

Попри все, хвороба не зламала дівчину, тільки загартувала характер. Леся не втрачала надії на видужання, намагалася й далі жити повнокровним життям, нікому не відкривала своїх фізичних і душевних страждань. Її життєвим кредо став латинський афоризм «contra spem spero» «без надії сподіваюсь».

Прочитайте вірші Лесі Українки «Горить моє серце», «Contra spem spero», «До мого фортепіано», «Перемога». Як вони характеризують авторку?

Через хворобу Леся навчалася тільки вдома. Її першими вчителями були високоосвічені дядьки й тітки, а насамперед мати. Потім дівчина посилено займалася самоосвітою й досягла неабияких успіхів. Уже на 12 році життя з маминою допомогою вивчила відразу дві іноземні мови німецьку та французьку, потім польську й російську, давньогрецьку й латину, італійську, болгарську, англійську, грузинську, арабську. Більшістю з цих мов володіла вільно, перекладала з них, навіть писала ними деякі власні твори.

Дуже багато читала, особливо захоплювалася Т. Шевченком, І. Франком, В. Стефаником, О. Кобилянською, М. Коцюбинським, М. Старицьким, а також давньогрецькою міфологією, М. де Сервантесом, Вольтером, Ж.-Ж. Руссо, Г. Гейне, Ф. Шиллером, О. де Бальзаком, А. Міцкевичем, Ф. Достоєвським.

Залюбки не лише вчилась, ай навчала. Підготувала за програмою початкових класів гімназії молодших сестер і брата. Навіть написала для них книжку «Стародавня історія східних народів», яку 1918 р., за часів незалежності, було видано як підручник для шкіл.

Та найзаповітнішим захопленням Лесі стала літературна творчість. Перший вірш «Надія» дівчинка написала у вісім років і присвятила його рідній тітці Олені, яку заарештували за протнім перську діяльність. А на 13 році Леся була вже авторкою першої поетичної публікації у львівському журналі «Зоря». Саме тоді й обрала собі промовистий псевдонім Леся Українка.

1893 р. за сприяння І. Франка у м. Львові побачила світ перша збірка молодої поетки «На крилах пісень». Зверніть увагу, не випадково Лесині твори друкувались аж на Галичині (яка входила тоді до складу Австро-Угорщини), адже в Наддніпрянській Україні російська влада суворо забороняла будь-які україномовні публікації.

Леся Українка. Світлина. 1888 р.

Прочитайте вірші з цієї збірки (наприклад, «Я сьогодні в тузі, в горі», «Конвалія», «Мій шлях», «В'язень», «Досвітні огні», «Сльози-перли», «Подорож до моря»).

З-під пера письменниці виходять і талановиті переклади творів Гомера, Овідія. Данте, В. Шекспіра, Г. Гейне, М. Гоголя, А. Міцкевича, В. Ґюґо й інших класиків. Вона прагнула, щоб українська культура збагачувалася шедеврами світового письменства, підносилася до рівня найрозвинутіших культур планети.

1899 р. у м. Львові з’явилася друком друга Лесина збірка «Думи і мрії», 1902 р. — третя збірка «Відгуки».

З дитинства Леся захоплювалася театром, залюбки влаштовувала аматорські вистави («живі картини»), режисером, концертмейстером, а нерідко й автором яких була сама. Згодом, буваючи в культурних столицях Європи (з метою лікування), завжди насамперед відвідувала театри.

Драматичні прийоми письменниця часто використовувала й у поезії. Та поступово драматургія стає її улюбленим жанром. Такі геніальні драматичні твори Лесі Українки, як «Лісова пісня», «Бояриня», «Камінний господар», «Руфін і Прісцилла», заклали основи нової вітчизняної драматургії і стали загальновизнаними мистецькими шедеврами світового рівня.

Незважаючи на важку недугу, Леся Українка вела активне громадське життя. Підтримувала постійні контакти з політичними емігрантами, привозила з-за кордону україномовну антиімперську літературу, співпрацювала з підпільними організаціями, стала членом правління київської «Просвіти» товариства, що займалося відродженням української мови й культури. За це поліція встановила за нею таємний нагляд. 1907 р. її разом з М. Лисенком, Б. Грінченком та іншими керівниками «Просвіти» заарештували. Тільки через погіршення здоров’я ув'язненої арешт виявився нетривалим.

Останні роки життя письменниця провела в Криму та Грузії, куди було призначено на роботу її чоловіка. Померла мисткиня 1 серпня 1913 р. у м. Сурамі. Але поховали геніальну доньку України на рідній землі, у м. Києві Попрощатися з нею до Байкового цвинтаря, незважаючи на суворі поліційні заборони, прийшли тисячі людей.

Страдницька й героїчна доля Лесі Українки яскраво засвідчує дивовижну здатність людського духу, окриленого любов'ю та мужністю, долати всі перешкоди й сягати мети.

«Від часу Шевченкового «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте" Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як з уст сеї слабосилої, хворої дівчини» (І. Франко).

Завдання основного рівня

1. Що вас найбільше зацікавило й вразило в життєписі Лесі Українки?

2. Як характеризує письменницю дібраний нею саме такий псевдонім?

3. Скільки років прожила Леся Українка? При цьому видано зібрання її творів у 12 томах. Про що це свідчить?

4. Уважно роздивіться портрети Лесі Українки, уміщені в розділі. Які риси характеру письменниці виявляються в її зовнішності?

Збірка «Думи і мрії». Докладніше з ліричною та драматичною творчістю Лесі Українки ви ознайомитеся в 10 класі. А зараз зосередимо увагу на другій її збірці.

Лірична героїня «Дум і мрій», як і сама авторка, мужня, незламна, вільнолюбна, незалежна жінка-борець, яка вболіває за свій уярмлений народ, гнівно таврує суспільне зло. Але разом з тим вона й чутлива, ніжна, замріяна, іноді безборонна н самотня, закохана, зачудована красою й таїною буття світу. Такою й має бути справжня людина — різногранною, душевно багатою, неповторною.

Композиція збірки ретельно продумана. Відкривають книжку драматичні поеми «Давня казка» і «Роберт Брюс, король шотландський», далі йдуть поетичні цикли «Мелодії», «Невільничі пісні», «Кримські відгуки». Циклізація віршів стане однією з визначальних ознак стилю поетки.

У першому циклі «Мелодії» переважає інтимна лірика. Вій побудований за музичним принципом: кожен вірш, ніби мелодія, передає певний емоційний стан, а разом вони творять величну симфонію душевного світу. Справжні перлини цього циклу вірші «Давня весна» й «Хотіла б я піснею стати...».







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.