Українська література 9 клас - Л.Т. КОВАЛЕНКО - Оріон 2017

Родинно-побутові пісні - перлини задушевності - Усна народна творчість - Фольклор - доісторія літератури: усна народна творчість

Пісня — душа моя, вона і серце звеселяє, і жалю завдає, і до помсти кличе...

Тарас Шевченко

Українські пісні — своєрідний художній документ життя нашого народу, скарбниця його духовності. Вони є художнім свідченням суспільного й особистого життя, розкривають людські почуття, роздуми, переживання.

Серед великої кількості українських народних пісень найбільшу частину становлять родинно-побутові.

Родинно-побутові пісні — це ліричні поетично-музичні твори, у яких відображені почуття й переживання людини, пов'язані з її особистим життям і родинними стосунками.

Вони виникли на основі календарно-обрядових і весільних пісень і пов'язані з прагненням народу висловити свої переживання в різні моменти повсякденного життя.

Як би не змінювався світ за тисячоліття, особисті почуття та переживання людини залишаються такими ж. Наші предки, як і ми нині, кохали й страждали від нерозділеного або зневаженого кохання, раділи й переймалися різними негараздами в шлюбі, вибудовували стосунки з членами родини тощо. Особисті переживання вони виливали в ліричних піснях, і часто саме пісня була єдиною розрадою в тяжкі хвилини. Поштовхом до створення родинно-побутових пісень ставали певні життєві події, а ліричні твори — своєрідною реакцією на них.

Розгляньмо особливості кожної тематичної групи.