Українська література - Перші кроки до ЗНО - Л.М. Ільченко 2010

Літературний напрям
9 клас

Всі публікації щодо:
Теорія літератури

Літературний напрям - це конкретно-історичне втілення художнього методу, що проявляє себе в ідейно-естетичній спільності групи письменників у певний період часу. Літературний напрям є своєрідним синтезом художнього методу та індивідуального стилю письменника.

Літературний напрям є важливим чинником літературного періоду. У межах одного літературного періоду може виступати кілька літературних напрямів, наприклад, у Просвітництві класицизм, рококо, сентименталізм.

Назва домінантного напряму нерідко стає назвою цілого літературного періоду, а його часові межі - межами періоду (бароко, романтизм, модернізм, авангардизм).

Кожному літературному напряму відповідає сукупність творів, які мають ряд спільних характерних рис, що свідчить про їх належність до того чи іншого літературного напряму. Така належність впливає на історичну класифікацію жанрів (романтична балада, класична ода, трагедія, реалістичний роман тощо).

Змінність літературних напрямів є підставою для історико-літературної періодизації.

Літературний напрям визначають такі важливі чинники:

1. Світоглядний (ідейний і філософський) фундамент

Це певна концепція дійсності, певний спосіб її пізнання, розуміння суспільно-історичних закономірностей, місця людини у суспільстві та Всесвіті. Сюди ж відносять ідейні переконання, суспільні та моральні ідеали, погляди на роль і значення літературної творчості в житті суспільства, історичної епохи, людської культури в цілому.

2. Поетика як система нормативних правил

Поетика зосереджує в собі всі специфічні художні особливості літературного напряму (на рівні стилю, композиції і т. ін.), визначає його літературну суть.

3. Спільність мотивів, тем, ідей, образів, сюжетних схем

Цей чинник тісно пов’язаний із суспільно-культурними умовами існування літературного напряму, особливо з філософськими та естетичними ідеалами, що складають його фундамент. Скажімо, для класицизму було властиве переважання міфологічних мотивів, тем, сюжетів античності (П. Корнель, Ж. Расін), що відповідало культурно-історичним ідеалам епохи; саме на них письменники класицизму відтворювали моральні конфлікти (конфлікт почуття обов’язку, емоцій та морального наказу). Існує своєрідний набір близьких або тих самих мотивів, типових образів і схем.

4. Сукупність художніх засобів

Це певні стильові, композиційні особливості, певні жанрові форми, що переважають у певному літературному напрямі, є характерними для творчості його представників. Якщо для класицизму було властиве чітке розмежування жанрів і жанрових форм, то романтизм активно впроваджував змішаний жанр.

Стильові тенденції меншого масштабу, ніж літературний напрям, називаються течіями, струменями тощо.