Українська література - Перші кроки до ЗНО - Л.М. Ільченко 2010

Лірика й ліро-епіка
9 клас

Всі публікації щодо:
Теорія літератури

Лірика (від грец. lyrikos - лірний; твір, який виконувався під акомпанемент ліри - струнного музичного щипкового інструмента) - один із трьох, поряд з епосом та драмою, родів художньої літератури, у якому у формі естетизованих переживань осмислюється сутність людського буття, відтворюється нова духовна дійсність, побудована за законами краси.

У ліриці першорядне значення надається виражальним засобам, які формують особливу інтимну атмосферу з витонченим емоційним станом, тобто - ліризму.

Лірика умовно розмежовується на:

• громадянську;

• пейзажну;

• інтимну;

• філософську тощо, хоча в одному вірші можуть поєднуватися два і більше видів лірики.

Серед найвідоміших жанрів ліричних творів поширені такі:

• елегія;

• романс (вивчали в темі «Романтизм»);

• ідилія;

• етюд;

• ода;

• «послання (вивчали в темі «Полемічна література»);

• медитація;

• думка.

Вірш - основна одиниця ліричного твору, яка складається зі строф, має риму, ритмічне звучання, віршовий розмір.

Думка як літературний жанр - поширений у романтичній поезії короткий ліричний вірш філософського елегійного характеру (близький до народної пісні), у думці переважають роздуми автора або ліричного героя про свою тяжку долю.

Ліро-епічний твір - своєрідний літературний жанр, в якому гармонійно поєднуються зображально-виражальні засоби, притаманні ліриці та епосу, внаслідок чого відтворюються якісно нові сполуки (вірш у прозі, байка, поема, роман у віршах та ін.).

Початки ліро-епічного твору простежуються у добу романтизму, коли ліричні тенденції проникали в інші роди літератури, ліризуючи їх (наприклад, поеми Т. Шевченка).