Українська література - Посібник у форматі конспекту - Вікторія Радзіховська 2020
Юрій Яновський
Розділ IV. Література XX століття
Про автора
✵ Один із засновників українського кіно.
✵ Був закоханий у море, мріяв будувати кораблі.
✵ Головний редактор Одеської кінофабрики.
Важливі цитати та перифрази:
✵ «письменник-таємниця»;
✵ «лицар культури нації»;
✵ «добрий геній українського кіно»;
✵ «Юрій Яновський - майстер корабля»;
✵ «майстер Залізної троянди»;
✵ «поет людської чистоти»;
✵ «український Гомер»
✵ «яка ж то була напрочуд приваблива людина! Стриманий і м’який, надзвичайно простий і привітливий у стосунках з людьми, з товаришами, скромний і вдумливий».
«Майстер корабля»
Перший мариністичний роман в українській літературі
Рід: епос.
Жанр: мариністичний (про море), автобіографічний роман, кінороман.
Напрям: неоромантизм.
Тема: зображення спогадів літнього чоловіка про молодість, роботу в кіно, дружбу, кохання.
Ідея: оспівування молодості та творчості.
Період подій: 1928 рік.
Місце подій: Чорне море, Одеса (Голлівуд на березі Чорного моря).
Епіграфи:
✵ «Забирайте ж із собою в путь, виходячи з м’яких юнацьких літ до суворої, згартованої мужності, - забирайте із собою всі людські порухи, не залишайте їх на дорозі: не знайдете потім!» (М.Гоголь).
✵ «Ні! Все добре на землі - чорна дівка, білий хліб. Завтра в інший край мандрівка - чорний хліб і біла дівка» (Гете).
✵ «Але завше я пив лиш те, що любив, лиш за «Вітер, що дме, корабель, що пливе, за дівча, яке любить матроса!» (Дібрін).
✵ «О корабле, тебе вже манить хвиля моря?» (Горацій).
Назва: майстер корабля - дерев’яна фігурка на носі судна (Баджін), яка веде його уперед, оберігаючи від штормів та рифів.
Новаторство: манера письма, незвичайні імена, опис моря.
Важливі деталі:
✵ з погляду минулого написано про майбутнє (ретроспектива): твір створено у 1928 р. (письменнику 26 років), але в романі оповідачеві уже більше 70 років;
✵ роман у формі кіносценарію;
✵ присутня романтика вітаїзму Хвильового (життєлюбство);
✵ монолог-сповідь автора;
✵ перший роман Ю. Яновського;
✵ автобіографізм: персонажі «списані» з реальних людей, правдиві життєві ситуації;
✵ у романі є елементи пригодницького, детективного жанрів;
✵ море - наскрізний образ твору;
✵ є прийом містифікації: навмисне введення читача в оману, прихована присутність автора у творі.
Цитати про твір:
✵ «відкрив і завоював нам море, море в значенні не географічному чи навіть геополітичному, а в значенні психологічному, як окремий духовний комплекс, який був або ослаблений у нас, або й цілком спаралізований»;
✵ «несподівано поєднаний матеріал - море й кіно, тонке плетиво любовної інтриги, проста й міцна фраза, сміливі злами розповідних планів - усе це робить з «Майстра корабля» видатне й поступове явище нашого літературного сьогодні»;
✵ «книга легка й життєжадібна»;
✵ «один із найзагадковіших, найоригінальніших українських романів XX століття»;
✵ «роман є своєрідною мозаїкою, де поєднано розмаїття жанрів, які утворюють художню цілісність»;
✵ «письменник, насичуючи «Майстер корабля» авантюрними, пригодницькими елементами, натхненно передаючи життєствердну атмосферу творчості, намагаючись увіковічнити в образах романтичних героїв своє вишукане, рідне по духу товариство, сміливо дав волю своїй розкішній уяві».
Головні персонажі і їх характеристика:
✵ То-Ма-Кі / Редактор - прототип Юрія Яновського. Це одна особа, але різний вік. Редактор - молодий, енергійний, небайдужий до жінок: «Уявіть собі юнака - невисокого й стрункого, із сірими очима й енергійним ротом, погляд насмішкуватий і впертий, руки, що люблять доторкнутися до забороненого й відчути приємність там, де страшно». Він захоплюється морем і кораблями. То-Ма-Кі (Товариш Майстер Кіно) - старий чоловік із сивим волоссям, якому вже більше сімдесяти років. Він відчуває, що тіло стає все слабшим, а старі ноги «йдуть просто до могили».
✵ Тайах - прототип балерини Іти Пензо. Зеленоока красуня із білявим волоссям і довгими ногами. Любить подорожі: «Хочеться завше бути в вагоні поїзда». Не залишає байдужими чоловіків.
✵ Сев - прототип Олександра Довженка. Його стихія - кіно. Він «з однаковою гордістю стоятиме серед велетенських машин, на палубі океанського корабля, що йде в невідомі країни, він стоятиме з однаковою гордістю й серед намріяного степу, спираючись на палицю. Бо в ньому є одвічне обличчя людини».
✵ Богдан - прототип актора Григорія Гричера та військового Юрія Тютюнника. «Прекрасний екземпляр мужчини. Обличчя обвітрене й мужнє, а тіло радувало очі чистими лініями». Він «блідий матрос, чорнявий і смаглявий, із затьмареними очима. Чорнява борідка пробивалася на щелепах, обличчя приємне, хоч і некрасиве. Вражав
погляд, що завше був скерований в обличчя співбесідника». Богдан - борець за справедливість. Розумний, дуже любить читати книги.
✵ Професор - прототип художника Юрія Кричевського.
✵ Директор - прототип матроса Юрія Нечеси. Колишній моряк.
✵ Майк - старший син То-Ма-Кі, льотчик. «Меткий та проворний, як задерикуватий зимовий день.
✵ Генрі — молодший син То-Ма-Кі, письменник.
«Неврівноважений, як весняна повінь».
✵ Поля.
✵ Режисер.
✵ Рибалки.
Сюжетні елементи:
✵ Експозиція: розповідь То-Ма-Кі про себе, мету цього твору.
✵ Зав’язка: приїзд Редактора (То-Ма-Кі) на роботу до Одеси. Знайомство із балериною Тайах. Порятунок Богдана.
✵ Розвиток дії: підготовка до зйомок нового фільму Сева, історії, які згодом стануть основою цього кіно. Розповіді То-Ма-Кі про будні на кінофабриці. Стосунки між То-Ма-Кі, Тайах та Севом.
✵ Кульмінація: напад на То-Ма-Кі і Богдана. Завершення будівництва корабля.
✵ Розв’язка: перемога Сева та То-Ма-Кі у бою з рибалками; вибір Тайах; розкриття таємниці, хто напав на оповідача та Богдана.
Зміст
Одеса, 1928 р.
Літній То-Ма-Кі розповідає про себе: мені за 70 років, родини не маю, дружина померла. Діти далеко. Старший син Майк - льотчик, менший Генрі - письменник.
То-Ма-Кі роздумує про старість. Зауважує, що має проблеми зі здоров’ям. Його дружина вже померла. То-Ма-Кі дивиться фільм «Біла пустеля», радіє, що зміг досягти успіхів у кіноіндустрії. Далі він вимикає світло, дивиться на вогонь і заглиблюється в думки про минуле.
Ми переносимося у місто поблизу моря. Автор роману ніяк його не називає, але за описом легко впізнати Одесу. То-Ма-Кі згадує готель, у якому молодий Редактор поселився. Він розповідає про свій побут, про те, як годинами гуляв біля моря.
Ми дізнаємося, що То-Ма-Кі приїхав до Одеси, бо його призначили Редактором на місцевій кінофабриці. Там він познайомився із Директором (згодом загинув під Варшавою), який став для оповідача товаришем. То-Ма-Кі розповідає, як за тиждень написав конституцію для режисерів кінофабрики.
Далі ми бачимо театр, де То-Ма-Кі спостерігає за виставою «Йосиф Прекрасний». У другому акті оповідач вперше бачить балерину Тайах. Її рухи настільки чутливі та майстерні, що він захоплюється нею. Протягом усієї вистави чоловік не зводить із неї погляду.
Після театру оповідач іде до маяка, щоб прогулятися і розібратися з власними думками.
Весь наступний тиждень То-Ма-Кі дуже активно працює над фільмом за своїм першим власним сценарієм. Тут відбувається дискусія із Режисером. Уже пізня година, час повертатися додому. В коридорі кінофабрики оповідач знайомиться із Професором, з яким у майбутньому товаришує.
Молодий редактор на березі моря працює над завданням Директора - створює конституцію. Далі ми дізнаємося, що кінофільм за сценарієм То-Ма-Кі затверджено. Він цьому дуже радіє.
До міста приїжджає Сев, давній товариш То-Ма-Кі, щоб працювати над новою кінострічкою.
Оповідач іде до Режисера, щоб обговорити черговий сценарій. Там він знайомиться з жінкою, тією самою балериною Тайах. Ідучи назад, То-Ма-Кі зустрічає Сева. Вони обговорюють море, порівнюють його із жінкою, яку важко підкорити. Сев помічає, що оповідача щось турбує. Він розуміє, що причина вірогідніше всього у Тайах. Тому Сев пропонує То-Ма-Кі повернутися у кімнату Режисера. Тут оповідач робить комплімент Тайах за її неймовірну гру на сцені. Розмови тривають дуже довго, а коли вимикають світло, жінка кладе руку на руку То-Ма-Кі. Чоловік відповідає взаємністю. Ідилію перебиває Сев, який говорить, що вже час іти додому. Між Севом, То-Ма-Кі й Тайах зароджується дружба.
Одного разу на риболовлі Сев зізнається То-Ма-Кі, що хоче зняти фільм про море. Повернувшись, чоловіки зустрічають Тайах. Молоді люди жартують, сміються, розважаються. Раптом у морі вони бачать людину. Сев і То-Ма-Кі рятують цього чоловіка. Згодом ми дізнаємося, що він українець, звати його Богдан, він моряк. Сев підмічає, що ця пригода - чудовий початок для нової кінострічки.
То-Ма-Кі і Сев вперше зізнаються одне одному, що закохані в Тайах. Вони вирішують залишити вибір їй.
Тайах і То-Ма-Кі залишаються наодинці. Вони багато спілкуються, заходять в гості до Професора, а тоді йдуть додому. Жінка повідомляє оповідачеві, що завтра вона змушена їхати до Генуї, бо там потрібно доглянути стареньку тітку, яка уже дуже слабка. Тайах запрошує То-Ма-Кі зайти до неї в кімнаті. Оповідач погоджується, вони цілуються і згодом чоловік іде.
Тайях вирушає в Італію.
Зйомки останньої сцени фільму в порту. На кораблі діти із дитячого будинку. Стається трагедія: одна дитина загинула. Директор дуже роздратований.
Автор переносить нас у теперішній час. Вдома То-Ма-Кі бачить лист від сина Майка. Той каже, що чекав батька, але він так і не прийшов. Синові стало холодно, і він розпалив камін якимись рукописами креслень кораблів. Майк пише, що прочитав мемуари батька. Йому сподобався Богдан. Син припускає, що Тайах і є його матір’ю, яка загинула. Але письменник не говорить, чи правильним було це припущення.
То-Ма-Кі знову поринає у спогади. Він згадує історії, які розказував про себе Богдан, який виявився бунтівником. Матрос працював у румунського рибалки, він завжди користувався увагою жінок. Цього разу в Богдана закохалася дочка рибалки Ганка. Чоловік розважався з нею деякий час, а тоді дівчина йому набридла. Богдан сказав, що він одружений і йому час повертатися додому. Ганка так обурилася, що скинула його з човна, а сама попливла геть. Саме тоді Богдана і знайшли Сев, То-Ма-Кі і Тайах. До румунського рибалки матрос потрапив теж не просто так. Одного разу на кораблі в Богдана закохалася дочка капітана.
Дівчина і розказала матросові, що їх насправді везуть не додому, а на війну. Богдан з іншими матросами підняв бунт, у заручники вони взяли доньку капітана. Її батько втік, покинувши свою дитину. Згодом корабель розстріляли, він почав тонути. Богдана знайшов румунський рибалка. Ці історії і стануть основою фільмів Сева.
Тайах із Італії пише листи. Розповідає про свої подорожі, чоловіка, якого уже не кохає, про прихильників. Ці листи змушують страждати То-Ма-Кі, адже він сумнівається, чи має Тайах до нього якісь почуття.
То-Ма-Кі, Сев, Богдан, власник кафе, рибалка, хазяїн трамбака і троє дівчат у кафе обговорюють деталі нового фільму. Кожен вносить якісь свої корективи. Богдана забирає поліція, бо в нього немає документів.
Директор дає завдання То-Ма-Кі: зняти кінострічку про зустріч комісара із міністром Туреччини.
То-Ма-Кі, Сев і Богдан у кафе обговорюють деталі нового фільму. Ключова тема розмов - сум за Батьківщиною. Власник кафе, Богдан і повія Поля розповідають історії про себе. Якийсь рибалка ображає цю жінку, але відмовляється просити вибачення. Історія завершується тим, що То-Ма-Кі з Севом б'ють рибалку і викидають за двері. Виходячи із кафе, вони бачать п’яного Богдана. Той повідомляє, що повернулася Тайах.
То-Ма-Кі займається зйомками фільму про зустріч турецького міністра. Увечері оповідач зустрічає Тайах, але розмовляти з нею не хоче, пояснюючи це великою зайнятістю.
Після завершення роботи над фільмом То-Ма-Кі відвідує Професора. Той показує оповідачеві якісь давні рукописи із кресленнями кораблів. Книга дуже зацікавлює оповідача, тому Професор обіцяє подарувати її головному герою, коли той буде одружуватися із Тайах. «Тепер ви розумієте, яку книгу спалив мій син?».
Додому редактор повертається через порт, там випадково зустрічає Богдана. На них нападають якісь невідомі, важко ранять героїв. Згодом виявляється, що чоловіків знаходить та сама Поля, яку вони раніше захистили.
Богдан і То-Ма-Кі в лікарні.
Богдан підозрює, що нападником був Сев, адже йому теж подобається Тайях. Але То-Ма-Кі відмовляється вірити: «Навіть якщо це він, все одно залишиться моїм другом». Богдан намагається викрити нападника, бо у нього має бути шрам на руці від укусу.
Тайах і Сев провідують постраждалих чоловіків у лікарні. Згодом разом вони йдуть гуляти. Сев пропонує Тайах стати його дружиною, але жінка відмовляє.
Минуло 2 тижні. Богдан і То-Ма-Кі одужали. Під керівництвом Професора працюють над оновленням судна для зйомок фільму Сева. Будують дерев’яну фігурку, яку називають майстром корабля. Це своєрідний оберіг для судна від рифів та хвиль.
Лист від сина Генрі. Йому страшенно подобається Богдан і Тайах. Генрі радить батькові у фіналі роману залишити цих двох разом.
Корабель для зйомок майже готовий. Сев доробляє майстра корабля. Богдан хоче переконатися, що це дійсно він напав на них у порту, тому просить чоловіка закотити рукав, там, на думку матроса, має бути шрам. Сев робить вигляд, що не почув і йому потрібно терміново кудись іти. «Це ще нічого не означає», - говорить То-Ма-Кі.
Богдан продовжує роботу над майстром корабля.
На судно приходить Тайах, щоб насолодитися морем. У якийсь момент прибігає Поля і повідомляє, що на кораблі чути запах диму. Тайах теж це підтверджує. Жінки знаходять і гасять джерело підпалу.
Нарешті корабель добудовано. З цього приводу влаштовують вечірку, виголошують тости. На ній Сев неочікувано пропонує Тайах обрати або його, або То-Ма-Кі. Жінка обурюється і йде із судна.
То-Ма-Кі перевіряє, чи є у Сева на руці шрам. На щастя, там нічого не було. Чоловіки насолоджуються чудовим вечором, аж раптом чують, що хтось вдирається на корабель: «Цього разу вони точно не втечуть від мого ножа». Це був той рибалка, від якого одного разу То-Ма-Кі та Сев захищали Полю. Редактор тепер розуміє, хто напав на нього з Богданом. Відбувається бійка. Сев і То-Ма-Кі перемагають. Тайах тим часом веселиться із Богданом.
Завершується роман тим, що до старого То-Ма-Кі приїжджають обидва його сини.