Українська література - Посібник у форматі конспекту - Вікторія Радзіховська 2020
Микола Куліш
Розділ IV. Література XX століття
Про автора
✵ Представник «розстріляного відродження».
✵ Драматург-новатор.
✵ Директор ВАПЛІТЕ.
✵ Співпрацював з Лесем Курбасом у театрі «Березіль».
✵ Був звинувачений у причетності до «контрреволюційної організації-», заарештований і висланий у табір особливого призначення Соловки. Через кілька років його розстріляли.
Важливі цитати:
✵ «творець модерної драми українського революційного відродження»;
✵ «Куліш-драматург був талант світового масштабу».
«Мина Мазайло»
Рід: драма.
Жанр: сатирична комедія.
Напрям: модернізм.
Тема: зображення життя міщан у період українізації.
Ідея: засудження міщанства, національної упередженості та зверхності.
Період подій: українізація, 20-ті роки XX століття.
Місце подій: Харків.
Важливі деталі:
✵ твір не підлягає перекладу, бо втрачається його зміст;
✵ у комедії немає позитивних персонажів;
✵ у творі автор навмисне використав українську і російську мову;
✵ є елементи авантюрного твору: інтрига;
✵ трагічне передбачення автора: українізація - спосіб радянської влади розпізнати всіх «ворогів народу» і знищити їх. Згодом так насправді і відбулося;
✵ тематично комедія споріднена з твором Мольєра «Міщанин-шляхтич» і «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого.
Цитати про твір:
✵ «філологічний водевіль - комедія «Мина Мазайло», яку важко перекласти будь-якою іншою мовою, бо сюжет її збудовано на зіставленні української та російської мов»;
✵ «усі персонажі комедії - тільки легкі й дотепні маски, і спроба знайти політичний зміст у комедії тільки позбавляють її головної прикмети - нечуваної в українському театрі легкості»;
✵ «український театр дістав свою найкращу комедію»;
✵ «суттєве у психологічному фарсі Миколи Куліша те, що, всупереч багатьом твердженням, мовна проблема, хоч і яка важлива, не головна в ньому. Вона лише зовнішній сюжет «дискусії з національного питання», лише символ, знак проблеми глибшої, суспільно-громадської, зумовленої відчуттям (чи запереченням) як свого «національного я», так і своєї загальнолюдської сутності».
Персонажі і їх характеристика:
✵ Мина Мазайло - харківський чиновник із «Донвугілля», хоче змінити прізвище на Мазєнін, щоб приховати своє «мужицьке походження».
✵ Килина (Лина) - дружина Мини. Підтримує чоловіка у його намірах, переконує сина у неправильності його поглядів.
✵ Мокій - син Мини і Килини. Фанатик української мови і українізації. Проти зміни прізвища на Мазєнін, а навпаки хоче додати приставку Квач, щоб звучало по-українськи. «Вдарений мовою».
✵ Рина - донька Мини і Килини. У творі виступає чудовим стратегом по вирішенню родинного конфлікту.
✵ Уля Розсохіна - подруга Рини, закохана в Мокія. Теж захопилася українською мовою.
✵ Тарас Мазайло - дядько Мини. Прихильник всього українського, захоплюється козаками. При цьому дуже критично ставиться до українізації, бо вважає, що таким способом влада намагається знайти всіх патріотів, щоб потім знищити їх.
✵ Тьотя Мотя (Мотрона Розторгуєва) - сестра Килини, проживає у Курську біля ринку. Найбільший противник всього українського, бо вважає це чиєюсь безглуздою вигадкою.
✵ Баронова-Козино - вчитель російської мови.
✵ Комсомольці (Тертика, Губа, Аренський) - друзі Мокія.
Будова: чотири дії.
Сюжетні елементи:
✵ Експозиція: знайомство з родиною Мини Мазайла.
✵ Зав’язка: рішення Мини Мазайла про зміну прізвища. Прохання Рини до Улі, щоб та закохала в себе Мокія.
✵ Розвиток дії: приїзд тьоті Моті і дядька Тараса. Дискусії між героями твору щодо правильності рішення Мини, його можливі наслідки; вивчення Миною російської мови, намагання змінити родинні порядки.
✵ Кульмінація: зміна прізвища на Мазєнін.
✵ Розв’язка: звільнення Мини з роботи «за систематичний опір українізації».
Зміст
Харків. Розмова Улі з Риною про нові рукавички. Згодом донька Мини жаліється подрузі на розлад у родині: батько хоче змінити прізвище на російське, але брат пручається. Рина просить Улю закохати в себе Мокія та переконати його змінити прізвище. Дівчина спочатку не погоджується, але Рина таки вмовляє її. Вона знайомить Улю із братом. Представляє дівчину Розсохою, щоб прізвище звучало по-українському. Згодом Уля із Мокієм ідуть в кіно.
Килина з Риною відправляють телеграму тьоті Моті з прохання приїхати до Харкова.
Уля розповідає Рині про похід у кіно. Дівчина із захватом говорить про українські слова, які вона чула від хлопця. Уля ділиться, що Мокій хоче її українізувати, а вона не проти, бо вже закохана в нього.
Мина Мазайло у РАЦСі пише заяву на зміну прізвища. Окрилений, він повертається додому.
Баронова-Козино приходить «давати уроки російського проізношенія». Дізнавшись про це, Мокій заявляє, що в нього більше немає батька.
Приїжджає тьотя Мотя. Вона з порогу заявляє: «Іспортілі город. Бил Харьков, а стал Харків».
Рина з матір’ю швидко розповідають тітці про все, що відбувається у їхній родині. Жінки роздумують, як же переконати Мокія не пручатися. Коли Уля розповідає про українізацію, тьотя Мотя говорить: «Лучше бить ізнасілованной, нєжелі украінізірованной».
Тим часом до Харкова приїжджає і дядько Тарас.
Мазайли вирішують влаштувати родинну нараду. Секретарем призначають тьотю Мотю. Сім’я поділена на дві сторони: перша (Мина, Килина, Рина, тьотя Мотя, Уля) за зміну прізвища на російське, друга (Мокій і його друзі комсомольці) за те, щоб додати до Мазайло приставку Квач. Дядько Тарас осторонь, бо вагається, кого краще підтримувати.
Родина довго сперечається, обираючи нове прізвище. Тьотя Мотя розповідає про виставу у театрі, де українців було показано дуже зневажливо. Вона наполягає змінити прізвище на російське, щоб родину Мазайлів не асоціювали з українцями.
Комсомольці взагалі пропонують змінити прізвище на цифровий код. На їхню думку, саме за цим все майбутнє.
Мина згадує своїх предків, які нібито наполягають на тому, щоб прізвище навпаки стало більш українським. Але чоловік все одно залишається при своїй думці.
Родина голосує. Більшість виступає за зміну прізвища на Мазєнін, бо це щось подібне до Єсєнін.
Настає день, коли Мазайли отримують газету, у якій повідомляють про зміну прізвища на Мазєнін. Всі, крім Мокія, дуже радіють.
Приходять комсомольці, які просять прочитати інформацію, опубліковану у газеті вище. Там повідомляється, що Мину звільнили з роботи «за опір українізації'«. Головний герой дуже болісно реагує на цю звістку.