Українська література - Посібник у форматі конспекту - Вікторія Радзіховська 2020

Олесь Гончар
Розділ IV. Література XX століття

Про автора

✵ Справжнє ім’я та прізвище - Олександр Біличенко.

✵ Учасник Другої світвої війни.

✵ Перифраз на письменника:

✵ «головний Дарт Вейдер XX століття».

«Модри Камень»

Рід: епос.

Жанр: психологічна новела.

Напрям: неоромантизм.

Тема: розповідь про несподіване кохання солдата-розвідника й словацької дівчини.

Ідея: утвердження сили любові у складні воєнні часи.

Місце подій: Словаччина, містечко Модри Камень.

Період: Друга світова війна.

Назва: місто у Словаччині. Переклад - блакитний камінь.

Важливі деталі:

✵ твір у формі розмови-марення солдата із мертвою дівчиною;

✵ є обрамлення: початок і завершення твору - марення оповідача, основна частина - розповідь про події.

✵ символи: білий, чорний, червоний - кольори війни; сонячні, небесні, трав’янисті - барви піднесеного стану героя;

✵ природа персоніфікована, відображає настрої оповідача;

✵ новела належить до ранньої творчості письменника;

✵ розповідь від імені закоханого солдата;

✵ реальність переплетена з мареннями;

✵ новела автобіографічна. Письменник під час війни був артилеристом у Словаччині.

Цитати про твір:

✵ «фреска про любов, яка не знає кордонів та єднає закохані серця всупереч війнам і заборонам»;

✵ «одна з новел О. Гончара, що стікають кров'ю».

Персонажі і їх характеристика:

✵ Солдат - оповідач. Партизан, який закохався у Терезу.

✵ Тереза - словацька дівчина, яка загинула героїчною смертю: за допомогу партизанам з неї познущалися, а згодом вбили поліцаї.

✵ Мати Терези - нещасна жінка, у якої німці розстріляли чоловіка та двоє дітей.

✵ Ілля - друг оповідача, партизан.

Будова: 5 частин: основна і мрії-видіння.

Сюжетні елементи:

✵ Експозиція: спостереження оповідача за дівчиною.

✵ Зав’язка: прихід партизанів (оповідача і його друга Іллі) у дім Терези і її матері.

✵ Розвиток дії: перебування партизанів у словацькому домі.

✵ Кульмінація: розповідь матері про те, як забрали Терезу.

✵ Розв’язка: спогади-мрії оповідача про кохану.

Зміст

На початку твору молода дівчина Тереза вибігає з хати і споглядає на горизонт. На запитання матері, куди вона дивиться, дівчина відповідає: «А Бог знає. Погляньте на небо, бо воно гудить, як золотий дзвін».

Головний герой-оповідач - молодий солдат, пошарпаний війною. Він стукає у двері якоїсь хатини. Відчиняє йому молода дівчина Тереза. Коли вона цікавиться, хто він, солдат відповідає коротко: «Свої».

Увійшовши до хати, солдат наказує вимкнути світло та зачинити вікна. Тереза без заперечень виконує це, а партизан - милується її красою. Мимоволі він звертає увагу на білу сукню дівчини і свій обшарпаний одяг.

Чорна стрічка на руці Терези змусила солдата поцікавитися в родини, за ким в них скорбота. Мати відповіла, що нещодавно загинув її син Францішек.

Солдат вийшов на вулицю покликати товариша Іллю. Вони повертаються до будинку. Ілля з собою заносить баян, так хлопці називають рацію. Мати Терези, побачивши цю річ, збентежилася. Вона просить солдатів не заносити її до хати, адже Францішек постійно слухав радіо. За це німці запідозрили його у партизанстві і розстріляли. Така сама доля спіткала і чоловіка жінки.

Тереза пропонує оповідачеві помити руки, але той самостійно не може, бо у нього дуже перемерзли руки. Тоді дівчина виконує все самостійно, перемотує руки солдата і запрошує до столу.

Чоловіки повинні рухатися далі. Тереза проводжає їх. Оповідач запитує, чи буде вона його чекати. Дівчина відповідає ствердно, адже вважає цю зустріч доленосною.

Пройшов час. Партизан повертається до Модри Каменю. Бачить матір, яка порпається у купі попелу. Жінка не впізнає солдата. Той нагадує їй, хто він. Мати починає плакати. Згодом жінка розповідає, що Терезу вбили поліцаї, дізнавшись, що вона допомагала партизанам. Знайшовши закривавлені бинти, служники німців погнали дівчину на гору, жорстоко знущаючись. Після цього мати більше не бачила доньки.

Солдат часто згадує дівчину, для нього вона ніби й не вмирала. У своїх мареннях чоловік зустрічається з Терезою, говорить з нею.

Твір завершується словами: «Синє небо, воно схоже на синій дзвін. Тому слухайте...».