Українська література - Посібник у форматі конспекту - Вікторія Радзіховська 2020

Іван Багряний
Розділ V. Творчість письменників-емігрантів

Про автора

✵ Справжнє прізвище - Лозов’ягін.

✵ Емігрував до Німеччини.

✵ Організатор і член МУРу (Мистецький український рух).

✵ Розвиває жанр пригодницького роману в українській літературі.

✵ Відомий за межами України.

✵ Був засуджений на 5 років заслання, але йому вдалося втекти. Він переховувався між українцями Зеленого Клину (тайга).

Важливі цитати:

✵ «Іван Багряний упродовж життя біг над прірвою з вірою в людину, прагнучи запалити в ній невгасиму іскру, яка висвітила б шлях з чорної прірви зневіри, приниження й знеособлення в безсмертя»;

✵ «стверджує жанр українського пригодницького роману, українського усім своїм духом, усім спрямуванням, усіми ідеями, почуттями, характерами».

«Тигролови»

Перший пригодницький роман в українській літературі

Рід: епос.

Жанр: пригодницький роман.

Напрям: неоромантизм і неореалізм.

Тема: зображення трагічної долі людини в радянському тоталітарному режимі.

Ідея: утвердження перемоги добра над злом, возвеличення сильної особистості, засудження тоталітарного режиму; за будь-яких обставин кожен передусім повинен залишатися Людиною.

Період подій: зо-ті рр. XX ст. (доба репресій).

Місце подій: Сибір, поселення українців Зелений Клин (Далекий Схід), праліси Сіхоте-Аліня (тайга), Хабаровськ.

Історія написання: перебуваючи на Західній Україні, переховуючись від гестапівців, Іван Багряний написав роман за 14 днів. В основу твору поклав власну життєву історію.

Перша назва: «Звіролови».

Назва «Тигролови» символічна: найнебезпечніший звір тайги; родина Сірків полює на тигрів; у тоталітарному режимі людина полює на людину.

Новаторство: незвичайні для української літератури пейзажі тайги, умови життя героїв, особливості викладу подій (у пригодницькому стилі).

Важливі деталі:

✵ твір автобіографічний: Григорій Многогрішний - прототип І.Багряного, в основі твору життєві факти письменника;

✵ символи: потяг-дракон - тоталітаризм; потяг-експрес - забезпечене життя влади; білява глиняна хата - Україна в тайзі; тигр - незламність духу, сили; бурлацька пісня - непокірність українського народу.

Цитати про твір:

✵ «твір «Тигролови» є епопеєю мужньої боротьби й перемоги нового українства над природою і над його ворогами. Твір викокопатріотичний, високомистецький і по-людському гуманний»;

✵ «роман чарує справжнім шармом пригодницького жанру»;

✵ «мені не треба було нічого вигадувати. Життя товпилося в моїй душі і виривалося, як Ніагара. Країну, про яку я писав, я любив, як свою другу батьківщину, хоч і потрапив у неї невільником. Я не просто писав, я - жив! І упивався тим життям, повтореним з такою страшною силою, що перевищує силу реальності на багато разів» (І.Багряний).

Головні персонажі і їх характеристика:

✵ Григорій Многогрішний - прототип Івана Багряного. Інженер-авіатор. Юнак 25 років, русявий, має атлетичну статуру. Гордий, свободолюбивий, має загострене почуття справедливості. Постраждав від тоталітарного режиму, зміг втекти з потяга. Григорій живе за принципом «Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи».

✵ Наталка Сірко - кохана Григорія. Смілива і вірна, вихована справжньою українкою. «Хороша і бистроока, із стрічкою над чолом, і юна, смаглява від сонця, що виступає, мов горлиця... якесь дивне поєднання надзвичайної дівочої краси й суворості. Гнучка, як пантера, і така ж метка, мабуть, а строга, як царівна».

✵ Денис Сірко - батько Наталки і Гриця. Разом із всією родиною емігрував з України в тайгу. «Дебелий, спокійний голос. Батьківський. Такий сердечний, а гуде, як з барила, і жартома. Вусатий дідуган, високий, червоновидий, з волохатими грудьми».

✵ Гриць Сірко - брат Наталки. Дуже сміливий. «Високий, як батько, дебелий красень. Молодий - років 25. На ньому військовий старенький френч. На ногах ічига, на голові набакир кепка, з-під неї буйний чуб кучерявиться. При боці - ніж, а за плечем новенький дробовик».

✵ Сірчиха - мати Наталки. «В очіпку й у рясній стародавній спідниці. їй понад 50 років, а вона виглядає ще молодо й бадьоро. І голос у неї такий, як у дочки, тільки не такий гострий, якийсь тепліший, ближчий».

✵ Медвин - майор НКВС, який стежить за Григорієм Многогрішним. Цей образ - втілення сутності сталінського режиму. «Чорнобровий, з м’ясистим носом, віком понад зо літ. Смокче бордо і читає «Правду», студіює промову вождя. Дисциплінований і точний, не схильний вдаватись у дрібниці». Спочатку зображений як «грізний суддя душ людців і плюгавий злодюжка», а перед смертю - «сопливий боягуз».

✵ Родина Морозів - друзі сім’ї Сірків.

✵ Фійона - жінка легкої поведінки, дружина Тунгуса, коханка Медвина.

✵ Тунгус Дядоров - чоловік Фійони.

Будова: 2 частини, у кожній по 6 розділів, які поділені на невеликі новели із назвами.

Сюжетні елементи:

✵ Експозиція: потяг із в’язнями тоталітарного режиму прямує до Сибіру.

✵ Зав’язка: втеча Григорія Многогрішного.

✵ Розвиток дії: поневіряння Григорія в тайзі; бій з ведмедицею; знайомство Григорія із родиною Сірків; поїздка у Хабаровськ; переслідування з боку НКВС.

✵ Кульмінація: вбивство Медвина.

✵ Розв’язка: еміграція Наталки і Григорія за кордон.

Зміст

Частина І «Дракон»

Потяг-дракон, якого веде паровоз «Йосиф Сталін», наповнений

тисячами каторжників. Він має черево і суглоби-вагони смерті. Цей потяг їде до Сибіру. Над 32 вагоном зринає українська бурлацька пісня, оскаженілі вартові не можуть її зупинити. Особливо слідкують за Григорієм Многогрішним, бо раніше його уже арештовували і йому вдавалося тікати.

Далі автор переміщує нас до спогадів головного героя про допит, який проводив Медвин. Тоді Григорій сказав майорові: або йому вдасться втекти і помститися, або Медвин до кінця своїх днів чутиме крики і страждання каторжників.

На останній станції виявляється, що Григорій Многогрішний знову втік.

«Світ на колесах»

Їде другий потяг, «Тихоокеанський експрес нумер один», який везе людей у якесь чудове місце, казкове «Ельдорадо». Серед пасажирів представники панівної влади, нового суспільства. Вони розважаються і милуються краєвидами. Серед них і майор Медвин, який прямує на пошуки безстрашного втікача.

«Навзаводи із смертю»

Григорій у тайзі. Чоловік намагається вижити, добуває їжу різними способами. Дійшовши до берега річки, знаходить поржавілий мисливський ніж. Ним хоче поголитися, але раптом чує крики людини. Григорій прямує на звук і баче дівчину, на яку нападає ведмідь. Головний герой вбиває тварину і непритомніє.

«Родина тигроловів»

Отямився Григорій у будинку, який на вигляд нагадує український. Пізніше ми дізнаємося, що це житло родини-емігрантів Сірків. Вони прийняли чоловіка як рідного, допомогли йому одужати. Родина мисливця Сірка навіть у тайзі зберегла світ українських традицій і звичаїв, бо їхня любов до Вітчизни живе глибоко в серці навіть за тисячі кілометрів. Денис Сірко приймає Григорія як сина.

«Пантування», «В пралісах Сіхоте-Аліня на марші», «Зустріч з Морозами», «Діалог під накомарниками», «Падь голуба», «Пантовка», «Сіркове чаклування», «Щастя, як трясця», «Золоті арабески»

Коли Григорій одужав, Денис Сірко подарував йому рушницю, навчив різних стрілецьких трюків. Згодом усі разом вирушають на пантування Це вид полювання на молодих оленів чоловічої статі заради пантів (роги), які дуже цінні у китайській медицині. Таким способом родина Сірків заробляє собі на проживання.

Полювання видалося вдалим, Наталка і Дениз вирушають додому, а Грицько Многогрішний і Гриць Сірко здають заготовлені бочки із сировиною і отримують кошти.

Частина II

«Memento mori», «Тунгуз Пятро Дядоров», «Історична довідка», «Співуни», «Заколот і капітуляція», «Мавка», «В гирлі Мухені»

У тайзі вперше за довгий період часу побачили літака. Григорія це неабияк збентежило. Згодом Пятро Дядоров розповідає, що в тайзі впав літак.

Денис Сірко розповідає історію Пятро і його дружини Фіони.

Між Григорієм і Наталкою зароджується кохання. Чоловік намагається зупинити це почуття, але воно лише міцніє.

«Осінь у тайзі», «Коли достигає виноград», «Весела Робінзонада», «Бог кохання», «Коли вирує кров»

Осінь. Грицько і Григорій оселяються в заїмці (будівля на неосвоєних раніше землях) Сірків. Чоловіки ловлять рибу, заготовляють сіно і розважаються. Григорія вкусила змія. Він дуже тяжко переніс цю хворобу, але, на щастя, організм сам подолав небезпеку.

«Зима перед великим полюванням», «Ціною дружби», «Злодюжка», «Різдво в пралісах»

Зима. Одного разу, полюючи на білок, Григорій заблукав. Його знайшла Наталка із собакою Заливаєм. Почалася хуртовина, і дівчина з Многогрішним змушені пересидіти негоду під скелею. Наталка задрімала, а Григорій не втримався і поцілував її. Дівчина обурилася і пішла геть. Головний герой ще довго картав себе за цей вчинок.

Різдво родина Сірків святкує вдома. Григорій раніше не чув таких колядок, як співав Денис. Многогрішного вразило те, як ця сім’я до дрібниць зберегла українські традиції.

«Рейд на Хабаровськ», «Експрес, который возіт возіт дрова і лєс», «Хабаровськ. Смішні й печальні походеньки», «Не ходи босий»

Після свят Григорій і Грицько вирушають до Хабаровська, аби здати хутро і отримати дозвіл на зброю. Вирішивши всі справи, чоловіки йдуть їсти до ресторану. Там Григорій зустрічає двох дівчат-українок, які змушені працювати повіями. Від побаченого у чоловіка стиснулося серце і він пригощає жінок їжею. Уже на виході із ресторану до Григорія чіпляється якийсь чоловік. Той його відштовхує і швидко йде, здогадуючись, що це вірогідніше всього один із НКВС.

«На кішку»

Сірки вирушають ловлю тигрів. Григорій виконує обов’язки Миколи, сина Сірків, який загинув під час полювання. Випадково натрапили на газету, у якій було написано «Фіона Медвину привіт передавала». Григорій дуже насторожився і почав згадувати все, що відбувалося з ним до втечі.

Після полювання, повернувшись на місце зупинки, Григорій помічає недопалок. Чоловік згадує, що такі ж цигарки курить Медвин. Тоді герой розуміє: час помсти настав. Григорій іде по слідах, залишених на снігу. Він швидко знаходить Медвина, вбиває його разом із помічниками. Це все бачить Наталка, тому Григорій розповідає їй всю історію свого життя. Многогрішний вирішує тікати далі.

«Навзводи з щастям»

Не попрощатися із Сірками Григорій не міг. Спочатку він стає на коліна перед Сірчихою, як перед рідною матір’ю, розповідає всю правду про себе. Наталка просить у батьків благословити їх і відпустити її з Григорієм. Денис довго думає, але все-таки благословляє дітей. Він розуміє, що це щастя дочки.

Дійшовши до Маньчжурського кордону, Наталка і Григорій влаштовують там пожежу. Поки вся увага була прикута до цієї проблеми, закохані пройшли кордон.

До будинку Сірків прибігає Наливай із запискою на нашийнику. Таким чином діти повідомили батькам, що з ними все добре. Собака згодом втікає до своєї хазяйки, бо «сміливі завжди мають щастя».