Українська література - Посібник у форматі конспекту - Вікторія Радзіховська 2020
Роди літератури
Розділ VІ. Теорія літератури
Роди літератури
✵ Лірика - вірші. Не мають сюжету. Увага до почуттів, переживань, роздумів ліричного героя.
✵ Епос - проза. Є події, персонажі. Має сюжет, тому можеш переказати.
✵ Драма - призначена для сцени. Всі події розкрито через розмови персонажів.
✵ Ліро-епос - «великий вірш». Форма поезії, але є сюжет (можеш переказати).
✵ Ліричний вірш - невеликий за обсягом, увага до внутрішнього світу людини, найчастіше виражає думки і почуття однієї особи. Більшість поезій у програмі ЗНО мають саме це жанр.
✵ Пісня - вірш для співу, має куплети і приспіви, які повторюються.
✵ Верлібр - вірш без рими.
✵ Сонет - вірш із 14 рядків: дві строфи - по 4 рядка, 2 строфи - по з рядка.
✵ Послання - звернення до однієї особи або групи людей; має повчання, мораль.
✵ Романс - вірш за мелодикою схожий до пісні, найчастіше про кохання.
✵ Вірш-медитація - поезія, у якій автор роздумує над проблемами свого життя. Глибоке занурення у внутрішній світ, увага до філософії.
Види лірики
✵ Інтимна (особиста) - про кохання, дружбу, родинні стосунки.
✵ Громадянська (патріотична) - про любов до країни, суспільно-політичні події, історичних діячів.
✵ Філософська - осмислення філософських питань: буття, життя, час, простір і т.д.
✵ Пейзажна - про природу.
Жанри епосу
✵ Роман - великий за обсягом твір, багато персонажів, тривалий проміжок часу (іноді цілі століття), кілька сюжетних ліній.
✵ Повість - середній за обсягом твір, один або кілька головних героїв, події у певній соціальній групі (родина, односельці і т.д.), тривалий проміжок часу, але менший, ніж у роман.
✵ Новела - невеликий за обсягом твір, кілька персонажів, напружений сюжет, неочікуваний фінал.
✵ Усмішка - започаткував жанр Остап Вишня. Невеликий за обсягом твір гумористичного змісту. Побутові сцени поєднано з авторськими думками.
✵ Гумореска - невеликий за обсягом твір, у якому події і люди зображені у жартівливому тоні.
✵ Кіноповість - твір у формі кіносценарію. Короткі епізоди, фрагменти, багато зорових вражень.
Види повісті, роману, новели
✵ Соціально-побутова - розповідь про важливі суспільні події на прикладі однієї групи людей (родини, покоління і т.д.).
✵ Психологічні - увага до психології героя, його внутрішнього світу. Причини вчинків пояснено з психологічного боку.
✵ Соціально-психологічні - аналіз психологічної поведінки героя у зв’язку з певними суспільними подіями.
✵ Історичні - про давно минулі епохи, події, відомих постатей.
✵ Пригодницькі - герой постійно в русі, напружений сюжет, несподівані події.
✵ Урбаністичні - про місто і життя в ньому.
✵ Хроніка - твір, у якому події викладено у часовій послідовності.
✵ Автобіографічні - для сюжету автор використовує певні деталі із власного життя.
✵ Мариністичні - твір про море і життя героїв біля нього.
Жанри драми
✵ Власне драма - твір, призначений для сцени. Герої - типові люди в звичайних обставинах. Немає трагедії та висміювання.
✵ Комедія - твір, призначений для сцени. Висміювання певних соціальних, побутових явищ, рис характеру.
✵ Трагікомедія - твір, призначений для сцени. Поєднання трагічного і комічного. Абсурдні ситуації, спотворені цінності, які іноді призводять до трагічних наслідків.
✵ Драма-феєрія - твір, призначений для сцени із фантастичним сюжетом і казковими персонажами.
Жанри ліро-епосу
✵ Поема - великий віршований твір, який розкриває характер і переживання, роздуми персонажів у зв’язку з певними подіями
✵ Дума - віршований твір. Найчастіше має героїчний зміст. Зазвичай про історичні події. Виконується речитативом (проказування під супровід кобзи, ліри, бандури).
✵ Балада - віршований твір із напруженим сюжетом. Є фантастичні елементи, незвичайні події, трагічний фінал. Характерна риса - наявність метаморфози (перетворення людини на тварину, рослину).
✵ Байка - найчастіше віршований твір повчального характеру. Є алегорії.
✵ Історична пісня - віршований твір для виконання під музику. Часто висловлюють ставлення народу до певної історичної події або відомої постаті.
✵ Роман у віршах - віршований твір, у якому розглянуто багато проблем, значна кількість персонажів, тривалий проміжок часу. Всі події зазвичай розгортаються довкола долі одного чи кількох головних героїв.
Складові твору
✵ Тема - те, про що йдеться у творі.
✵ Ідея - прихований зміст. Те, що хотів сказати автор.
✵ Мотив - тема та ідея вірша.
✵ Проблематика - питання, які автор розкриває у творі за допомогою подій, вчинків персонажів.
✵ Конфлікт - зіткнення протилежних поглядів героїв. Загострення суперечностей.
✵ Ліричний герой - особа, думки і переживання якої виражено утворі.
✵ Персонаж - дійова особа у творі: людина, тварина, певна річ, явище і т.д.
✵ Прототип - реальна особа, події із життя якої відображено у творі.
✵ Художній образ - вигаданий автором образ, який має певний прихований зміст: людина, тварина, річ, явище і т.д.
Композиція (будова) твору
Сюжетні елементи
✵ Пролог - ті події, які були задовго до основних.
✵ Експозиція - знайомство з персонажами, місцем подій, часом тощо.
✵ Зав’язка - та подія, з якої все починається. На її основі розгортаються всі подальші перипетії.
✵ Розвиток дії - найбільший за обсягом сюжетний елемент твору, у якому розгортаються різні події.
✵ Кульмінація - найнапруженіший момент твору, коли вирішується доля персонажів.
✵ Розв’язка - завершення подій, коли всі відповіді на питання стають явними. Чим все закінчилося?
Позасюжетні елементи
✵ Портрет - опис зовнішності персонажа.
✵ Пейзаж - опис природи.
✵ Авторський (ліричний) відступ - думки автора твору.
✵ Інтер’єр - опис приміщення всередині.
✵ Екстер’єр - опис приміщення ззовні.
✵ Присвята - кому або чому присвячено твір.
✵ Епіграф - цитата на початку твору. Використовується для того, щоб налаштувати читача на потрібний емоційний настрій.
Види комічного
✵ Гумор - зображення життя у добродушному жартівливому тоні. Мета не висміяти, а просто розсмішити читача. У творі «Мартин Боруля» І.Карпенка-Карого головний герой говорить: «Ну, годі! Сідай, душко! Омелько привезе самуварь, чаю, сахарю і... кофію. Чай я пив і знаю, як його настановлять, то сам тобі розкажу; а кофію не знаю, як роблять... Піди ти зараз до Сидоровички - вона зна - і повчися у неї. І розпитай гарненько, як його роблять і коли його подають: чи до борщу, чи на ніч?».
✵ Іронія - прихована насмішка. Про особу чи подію говориться в позитивному плані, але мається на увазі протилежне: «Добрий у нас пан: не б’є, не лає, лише шкуру спускає».
✵ Сатира - осудливе відкрите висміювання негативних явищ, влади, рис людини: «цариця, мов опеньок засушений»; «в серебрі та златі, мов кабани годовані - пикаті, пузаті».
✵ Сарказм - дуже жорстока, відкрита насмішка, сповнена ненависті, гніву, приниження: «ви, неробучі, загребущі руки, ви, у котрих з усіх прикмет звірячих лишились тільки хитрощі гадюки!» (І.Франко про магнатів).
✵ Бурлеск - гумористична переробка твору, поєднання героїчного змісту із звичайною грубою мовою; про буденне говориться у високому, піднесеному стилі. В «Енеїді» І.Котляревський богів описує просторіччями, вульгаризмами.
✵ Травестія - різновид бурлеску. «Перевдягання» героїв. У «Енеїді» троянці - козаки.
✵ Гротеск - вид комічного, у якому порушено закони логіки. Спотворені форми, незвичайність, фантастичність, поєднання непоєднуваного.
Напрями, стилі, течії літератури
✵ Бароко - увага до форми. Твори складні для сприйняття, мають прихований зміст, релігійність. Людина - піщинка у Всесвіті.
✵ Класицизм - увага до античних творів, персонажів, форм. Будова твору проста, зміст зрозумілий. Чітко розмежовано позитивних і негативних персонажів.
✵ Романтизм - виняткові герої у незвичайних обставинах. Фантастичність, увага до історичного минулого, фольклору. Буденність не сприймається. Орієнтація на минуле.
✵ Реалізм - зображення життя таким, як воно є. Типові персонажі у буденних обставинах. Часто розглядається вплив суспільних явищ на формування героя. Орієнтація на сучасність.
✵ Модернізм - література XX століття. Нове, сучасне, нетрадиційне. Увага до психології людини, внутрішнього світу:
✵ імпресіонізм - течія модернізму. Всі події зображено через внутрішні переживання героя, його думки. Передано різні відтінки настрою. Зображено не саму подію, а враження героя від неї.
✵ експресіонізм - течія модернізму. Вираження емоцій, почуттів. Персонажі у нервовому стані. Часто герой потрапляє у межову ситуацію: або кардинальна зміна життя, або смерть.
✵ символізм - течія модернізму. Багато деталей, які мають прихований зміст. Бунт проти народної моралі, увага до підсвідомого.
✵ неокласицизм - течія модернізму. Увага до античних творів, тем, сюжетів, образів. Політика - тема табу. Вишукана мова, багато художніх засобів.
✵ неоромантизм - течія модернізму. Неповторна особистість, прагнення до ідеалу, увага до внутрішнього світу героя, нетипові обставини, фантастичні образи і сюжети.
✵ Постмодернізм - сучасна література. Змішування різних стилів, іронічність, прихований зміст. «Там, де плачуть модерністи, постмодерністи сміються». Представники: Ю.Андрухович, С.Жадан, О.Забужко, С.Талан та інші.
Художні засоби
✵ Алегорія - приховано, зазвичай через образ тварини, показано позитивні або негативні риси людини. Зазвичай є у байках:
✵ У «Бджолі та Шершень» Сковороди Бджола людина-трудівниця, яка займається справою по душі, Шершень - людина, яка живе заради наживи.
✵ Алітерація - повторення однакових або схожих приголосних для надання рядкам відповідного настрою:
✵ «хто се, хто се, по тім боці чеше косу?» (звук коси);
✵ «недорізаним звіром вітер продирає простор» (р - твердість і рішучість)
✵ Асонанс - повторення однакових або схожих голосних для посилення милозвучності або створення відповідного настрою:
✵ гомоніла Україна, довго гомоніла, довго, довго кров степами текла, червоніла.
✵ Алюзія - натяк на письменника, літературний твір, історичного діяча, фільм... Розрахований на логіку читача:
✵ Любіть Оклахому! Вночі і в обід, як неньку і Дедді достоту (натяк на вірш «Любіть Україну» В. Сосюри).
✵ Анафора - початок рядків вірша однаковими словами:
✵ буду сіять барвисті квітки,
буду сіять квітки на морозі,
буду лить на них сльози гіркі.
✵ Епіфора - завершення рядків вірша однаковими словами, словосполученнями:
✵ ...У пустині .Завтрарано
заревуть дзвіниці в Україні; завтра рано до церкви молитися підуть люде... Завтра ж рано
✵ Рефрен - завершення кожної строфи вірша однаковими рядками:
✵ У пісні Г. Сковороди «Всякому місту...» кожна строфа завершується словами: «...я ж у полоні нав'язливих дум: лише одне непокоїть мій ум».
✵ Антитеза - зіставлення протилежних за значенням понять, різке протиставлення (щось схоже до антоніма).
✵ «люди мучились, як в пеклі. Пан втішався, яку раї».
✵ Паралелізм - зображення кількох явищ із різних сфер життя у одній строфі за аналогією. Найчастіше природа - почуття людини:
✵ Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться.
Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються.
✵ Епітет - означення зазвичай у переносному значенні (який? яка? яке? які?):
✵ Я на вбогім, сумнім перелозі...;
✵ А десь стоїть кінь вороненький;
✵ І подивився сердитий Дніпро.
✵ Гіпербола - перебільшення:
✵ Ми уже loo років не бачилися;
✵ Пани з нас шкуру поздирали;
✵ Мільйон разів уже повторювала.
✵ Метонімія - просто запам’ятай приклад і суть цього художнього засобу:
✵ З’їж ще ложечку (ти їстимеш ложку чи їжу в ній?);
✵ Прочитаю Шевченка (сподіваюся, читатимеш його твори, а не самого Шевченка);
✵ Світ святкує Новий рік (світ чи люди?);
✵ Україна виграла золото (яка молодець Україна, але вигравали спортсмени).
✵ Оксиморон - поєднання непоєднуваного:
✵ Хіба він вчора мовчки говорив?;
✵ Це моя найсумніша втіха;
✵ А по всьому лісу луна є дзвінкатиша.
✵ Персоніфікація - перенесення ознак людини, тварини на щось неживе:
✵ Сьогодні до нас прийшла радість;
✵ Ви знаєте, як сплять старі гаї? Вони все бачать крізь тумани.
✵ Порівняння - щось із чимось порівнюється (як, наче, ніби, мов...):
✵ А Марфа не біжить на роботу - птахою летить;
✵ Море виє звірюкою (Море - звірюка)
✵ Дівчина така гарна, як зіронька.
✵ Метафора - переносне значення. Якщо не порівняння, метонімія, оксиморон, гіпербола, епітет, то обирай метафору:
✵ Сльози неба капають на землю;
✵ Земля вкрита білою ковдрою;
✵ Палають хмари червоним вогнем.
✵ Символ - предмет, знак, який має прихований сенс:
✵ обірвана струна у «Вальсе меланхоліє» - символ обірваного життя піаністки;
✵ натягнута струна в «Інтермецо» - символ готовності до боротьби.
✵ Інверсія - незвичний порядок слів у реченні. Звичайне розміщення членів речення: означення - підмет; підмет - присудок. При інверсії навпаки:
✵ Садок вишневий коло хати... (звичний порядок: вишневий садок);
✵ Минають дні, минають ночі (дні минають...);
✵ Звіром недорізаним продирається вітер в простір страшний (вітер продирається в простір звіром недорізаним).
Риторичне звертання - звертання до неживого предмета або особи, яка не поруч із мовцем:
✵ О Господи, дай спинитися цій хвилині;
✵ О слово рідне, орле скутий, чужинцям кинуте на сміх.
✵ Риторичне запитання - запитання, яке не потребує відповіді (вкінці речення знак питання):
✵ Хто вам сказав, що я слабка, що я корюся долі?
✵ Риторичний оклик - у поезії вкінці речення знак оклику:
✵ Ми тебе ніколи не забудемо!