Опорні таблиці для підготовки до ЗНО з української літератури - Волкова Лілія Володимирівна 2023
Художні засоби
Розділ ІV. Теорія літератури
|
Назва |
Характеристика |
Приклади |
|
ЕПІТЕТ |
Художнє означення, за допомогою якого автор підкреслює певну властивість чи рису |
«Грім залізний», «береза плакуча», «синь прозора», «золотаві гори», «весна запашна», «сумний перелаз». |
|
МЕТАФОРА |
Вживання слів і словосполучень в непрямому значенні на основі подібності. Ознаки одного явища переносяться на інше |
«Радіє Київ рідний», «ходить осінь по траві», «час біжить», «облетіли надії», «замовкло поле» |
|
ПОРІВНЯННЯ |
В основі смислова подібність явищ, виділення певної риси предмета через зіставлення з іншим |
«Парубок, мов явір», «жовтень палає, як глід», «волошки, як небо» |
|
ЗВЕРТАННЯ |
Звертання до неживих предметів, як до живих, або до відсутніх осіб, як до присутніх |
«Спасибі, земле, за твої щедроти!» |
|
АЛЕГОРІЯ |
Відтворення людських характерів в образах тварин, предметів |
Під алегоричним образом Бджоли в байці Г. Сковороди розуміємо людину, яка працює за покликанням |
|
СИМВОЛ |
Заміна абстрактного або узагальнюючого поняття конкретним образом |
Голуб — символ миру, лисиця — хитрість, осел — упертість |
|
ГІПЕРБОЛА |
Навмисне перебільшення рис і можливостей людини, певної ознаки, явища |
«Твій усміх зорі всі почули», «я вже тисячу раз казав», «море сліз» |
|
ЛІТОТА |
Надмірне неприховане применшення тієї чи іншої ознаки предмета |
«О принесіть, як не надію, то крихту рідної землі»; «малесенька, ледве од землі видно» |
|
АНТИТЕЗА |
Протиставлення протилежних понять, явищ, предметів |
«Ситий годного не розуміє», «вірші і проза, лід і полум’я», «думав, доля зустрінеться — спіткалося горе» |
|
ОКСЮМОРОН |
Сполучення слів, що виражають протилежні або суперечливі поняття |
«Многоголоса тиша», «правдива брехня», «веселий цвинтар», «рідна чужина», «гіркий мед», «дзвінка тиша» |
|
АНАФОРА |
Повторення слова чи словосполучення на початку віршованого рядка; єдинопочаток |
Буду сіять барвисті квітки, Буду сіять квітки на морозі, Буду лить на них сльозт гіркі. |
|
ЕПІФОРА |
Повторення слова чи словосполучення в кінці рядка |
З серця землі підіймать пласти, Чорного золота давні пласти |
|
АЛІТЕРАЦІЯ |
Повторення приголосних звуків |
«Хмари хмарять хвилі — Сумно сам я, світлий сон». Тінь там тоне, тінь там десь. |
|
АСОНАНС |
Повторення голосних звуків |
І день іде, і ніч іде Не милуй мене шовково, ясно-соколово |
|
ПЕРИФРАЗ |
Усталений образний вислів |
«Місто каштанів» — Київ; «чорне золото — нафта»; Кобзар |
|
ГРАДАЦІЯ |
Своєрідне угруповання визначень або за наростанням, або за ослабленням експресивно-емоційної сили |
«Найшли, налетіли, зом'яли, спалили, побрали З собою в чужину весь тонкоголосий ясир» |
|
ІНВЕРСІЯ |
Непрямий, зворотний порядок слів |
«Напружений, незламно-гордий, заліних імператор строф» |
|
РИТОРИЧНІ ОКЛИКИ |
Служать для образного вираження сильного почуття — радості, захоплення, гніву, відчаю |
«Ах скільки радості, коли ти любиш землю, Коли гармонії шукаєш у житті!» |
|
РИТОРИЧНІ ПИТАННЯ |
Посилюють увагу читача, не вимагаючи від нього відповіді |
«Де голубів вільготні лети і бризки райдуги в крилі?» |