Українська література. Довідник, тестові завдання. Повний повторювальний курс, підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання та державної підсумкової атестації - Куриліна О.В. 2020


Андрій Малишко (1912 - 1970)
Література ХХ століття

Всі публікації щодо:
Малишко Андрій

Андрій Самійлович Малишко народився 14 листопада 1912 року в с. Обухів на Київщині в родині шевця. Після Обухівської семирічки навчався в Київській медичній школі, але полишив медицину і вступив до Київського інституту народної освіти, по закінченні якого в 1932 році вчителював, служив в армії, працював у Харкові, пізніше переїздить до Києва. З 1936 року Малишко повністю присвячує життя літературі. Свою першу книжку назвав “Батьківщина” (1936). До війни публікує ще сім, серед них “Лірика”, “З книги життя” (1938), “Народження синів” (1939) та ін. Під час Великої Вітчизняної війни перебував на фронті військовим кореспондентом, пише вірші, нариси, статті. Виходять поетичні збірки “До бою вставайте” (1941), “Україно моя” (1942), “Битва”, “Слово о полку” (1943) тощо. Після війни у складі делегації українських діячів культури побував у США та Канаді. Серед повоєнних видань збірка “За синім морем” (1950) відзначена Сталінською премією, збірка “Далекі орбіти” (1962) - Шевченківською премією на честь 50-річчя поета, збірка “Дорога під яворами” (1964) - Державною премією. Протягом творчого життя створив ще й 17 поем, серед яких “Прометей”, “Це було на світанку”. Помер 17 лютого 1970 року в Києві, де й похований.

Загальна характеристика творчості. Вірші Андрія Малишка були спробою власного голосу в середовищі одержавленої поезії соціалістичного реалізму. Зрісши на основі революційної романтики, поет поєднав з нею народнопісенну стихію і власний ліричний хист.

Тематика довоєнних творів різноманітна: праця хліборобів, події революції та громадянської війни, чудові пейзажні поезії, де картини природи гармонують із ліричним настроєм, з розквітом першого кохання (“Зимове”, “Пейзаж”, “Дощ упав на край широкий”). Героями цих творів є “хлібороби й сівачі”, прості робочі люди. Оживає в його творах й історична пам'ять народу, із рядків циклу “запорожці” постають наші славетні прадіди.

Патетичною симфонією лунає поезія Малишка в роки війни проти фашистів. Тоді з'явилась пристрасна, пекуча й ніжна пісня любові до Вітчизни - “Україно моя”. У творі переплітаються широкі епічні картини минулого й сучасного, пророчі візії і особисті спогади та переживання. Це гнівна інвектива й ніжна лірика одночасно.

По війні поет інтенсивно працює, виходять - як відгомін війни - збірки “Ярославна” та “Чотири літа” (1946), у яких Малишко творить широку картину народного життя, змальовує простих трудівників не як бездушних “гвинтиків”, а як неповторні особистості, закохані в землю, працю на ній, звертається і до минулого України

У збірці “Віщий голос” (1961) дав монументальний образ Тараса Шевченка, який не тільки кличе до боротьби, а й учить великої людської любові.

У циклах “Пісня дороги”, “Пісня яворів”, “Сонети обухівської дороги” поет наче дорослим повертається в своє дитинство, з вершин життєвого досвіду і мудрості осмислює минуле й сучасне, розмірковує над майбутнім. У цих же збірках створив яскраву галерею поетичних портретів своїх учителів і друзів, які назвав піснями: “Пісня Тараса Шевченка”, “Пісня Максима Рильського” і такі ж про Вишню, Довженка.

Поглиблений філософський підхід до всього характерний і для останніх збірок - “Синій літопис” (1968), “Серпень душі моєї” (1970), яка вийшла вже по смерті поета. Андрій Малишко зосереджується в них на проблемах буття, дошукується першопричин усього, що діється на землі, закликає людей бути у світі орачами, а не будівничими тюрем із ґратами.

Поезія останніх літ осяяна також любов'ю до рідної мови і пісні.

“Пісня про рушник” (1959). Як поет-лірик, чиї вірші відзначаються надзвичайною музичністю, А.Малишко неминуче приходить до пісні. Більшість творів його інтимної лірики - це пісні. Окрилені мелодіями вірші стали улюбленими народними піснями: “Рідна мати моя” (“Пісня про рушник”), “Ранки солов'їні”, “Стежина”, “Білі каштани”, “Ми підем, де трави похилі”, “Цвітуть осінні тихі небеса”, “Вчителько моя”. Музику на тексти Малишка писали композитори брати Майбороди, Левко Ревуцький, Андрій Штогаренко, Петро Козицький, Олександр Білаш тощо.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.