Українська література. Довідник, тестові завдання. Повний повторювальний курс, підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання та державної підсумкової атестації - Куриліна О.В. 2020

Дитинство (новела з роману Вершники)
Юрій Яновський (1902 - 1954)
Література ХХ століття

Всі публікації щодо:
Яновський Юрій

Літературний рід: епос.

Жанр: новела.

Тема: розповідь про малого чабанця Данилка, його перші враження про світ, початок становлення свідомості дитини, оповідь про зворушливу дружбу хлопчика з прадідом Данилом.

Ідея: утвердження нетлінної вартості національних основ буття, спадковості поколінь, духовної та історичної пам'яті, волелюбності.

Деякі дослідники вважають, що в новелі “Дитинство” Юрій Яновський використав розповіді українського драматурга Миколи Куліша про дитячі роки і рідний Таврійський край. Яновський художньо відтворив почуті факти, пов'язані з біографією Куліша та його родини, зокрема географічні назви: Джарилгачська затока, Мелітопольщина, Перекоп, Олешки, Херсон, Каховка тощо.

У новелі змальовано дитинство Данилка Чабана, нащадка роду “затятого і непосидючого”, який “козакував і землю обробляв”. Його вихователями стають безкраїй південний степ і прадід Данило, старезний “знатник, що знає всі весняні тайни” й таємниці степу.

Новела “Дитинство” сповнена глибоких роздумів про життя дореволюційного українського села. У ній відсутня наскрізна сюжетна лінія, вона

складається з окремих побутових та пейзажних епізодів, у яких використано багаті фольклорні джерела, майстерно відтворено народні звичаї, сільський побут. Зокрема у творі згадано про початок весни, яку починає байбак, що прокидається на Явдоху; про зустріч весни, коли дівчата співають веснянки; про сорок святих; про вербну неділю; про білий тиждень; Великдень; Юріїв день; день Симона Зілота.

Розповідає митець і про важкі трудові будні та нужденне життя простої сільської родини, яка мешкає в степовому селі на Перекопській рівнині, напівголодне дитинство малого Данилка, тяжку працю його батьків - матері Ригорихи та батька Ригора, сільського чабана.

У творі порушено і соціальну проблему: автор акцентує на класовій нерівності між панами і простими людьми.

Але найбільше уваги приділяє автор розповіді про стосунки прадіда Данила і його маленького онука Данилка. Старий Данило навчає хлопчика гуманності, любові до родини, поваги до батьків, прищеплює традиції волелюбності, нескоренності (розповідь про повстання в селі Турбаях 1789 року), розкриває таємниці природи, щедро ділиться набутим життєвим досвідом, а головне - він дуже любить свого правнука. Остання мандрізка квітучим степом і несподівана смерть прадіда під час збирання цілющих трав - фінальний епізод новели. Життя старого завершується саме тоді, коли він, нахилившись над квітом степового турецького сльозу, “раптом підломився в ногах і розкинув руки, мов обіймаючи землю, упав, мов тайну почувши”. Данилко відчуває себе самотнім серед цього степового безмежжя, але він назавжди запам'ятає слова прадіда, з якими піде в подальше життя: “Топчи землю, синок”. Таким була остання настанова мудрого старого, звернена до нащадка його роду. Малий Данилко - органічна частинка свого роду, носій гуманістичних традицій, народної моралі, віковічних звичаїв і традицій українського села. Окрім цього, він невіддільна часточка природи: “Данилко брів, спостерігаючи, як неймовірно росли на небі білі вишневі дерева, аж перехилилися по цей бік, вітер і павітер дме там у височині, обриваючи біле галуззя розквітлих вишень”. Недаремно автор порівнює його з травою, що нахиталася за день.

Таким чином, оспівування міцних родових традицій, сили єднання поколінь, гуманістичного сприйняття буття, здорового існування людини на землі стає провідним для твору.

Усі події твору відбуваються в перекопському степу, пейзажні описи якого супроводжують авторську розповідь. “Той дикий степ був полем бою на гранях багатьох епох, і це не заважало перекопській рівнині пишно зацвітати щовесни і вигоряти на літо, мокнути восени і замерзати на зиму, тоді по ній ходили люті й прокляті хуговії...”

Образ степу набуває символічного значення, Він асоціюється не тільки з образом малої батьківщини, належності до рідних місць, а й викликає віцчуття причетності до якоїсь вічної таємниця буття людини, неперервності процесу народження й смерті.







На нашому каналі стартував марафон підготовки до ЗНО з української літератури. В рамках якого ми кожного дня будем викладати відео з новим твором. Підписуйтесь на наш канал та приєднуйтесь до марафону.