Всі публікації щодо:
Квітка-Основ’яненко Григорій

Міні-конспект для підготовки до ЗНО та тематичних контрольних робіт з української літератури

ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО - ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII — на початку XX століття

Письменник, „батько“ української прози.

Повість „Маруся“ (1832)

Ключові слова:

✵   епос;

✵   соціально-побутова повість;

✵   перша україномовна повість нової української літератури;

✵   сентименталізм;

✵   зображення життя українських селян, їхнього побуту, традицій, праці;

✵   оспівування високих морально-етичних якостей простої людини.

Понятійний апарат

Сентименталізм — ідейно-художній напрям у європейській Літературі другої половини XVIII ст., якому властиве звернення до переживань і почуттівпростих людей, до їхнього внутрішнього світу. Для сентименталізму характерні такі ознаки:

✵   підвищений інтерес до людського почуття;

✵   герої ідеальні, наділені зовнішньою і внутрішньою вродою, позбавлені негативних рис;

✵   змалювання побуту і звичаїв простих людей, підкреслення їхньої моральної вищості над панами;

✵   на шляху закоханих трапляється низка нездоланних перешкод, остання з яких фатальна;

✵   пророча деталь чи епізод, що натякають на трагічний кінець;

✵   смерть героя неминуча від стихійного лиха, хвороби, нещасного випадку.

Цитатник

Про Г. Квітку-Основ’яненка:

✵ ...А ти, батьку,

Я к сам здоров знаєш;

Тебе люде поважають,

Добрий голос маєш...

Утни, батьку, щоб нехотя

На весь світ почули,

Що діялось в Україні...

(Т. Шевченко)

Про повість „Маруся“:

✵ Бачачи, що моїх Марусь читають наші добрі земляки за прилавками, продаючи перець, тютюн... читають по хатах, у колі родин у місті й селищах, мавши депутацію з подякою, що пишу по-нашому... я вирішив написати для цього класу людей що-небудь повчальне.

            (Г. Квітка-Основ’яненко)

✵ Щоб довести одному панові, який не вірив, що малоросійською мовою можна написати ніжне, зворушливе, я написав „Марусю“.

(Г. Квітка-Основ’яненко)

Із повісті „Маруся“:

✵ Та що то за дівка була! Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці, як тернові ягідки, бровоньки, як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте... на все село була і красива, і розумна, і багата, звичайна та ще ж к тому тиха, і смирна, і усякому покірна (Маруся).

✵ Наум Дрот був парень на усе село, де жив. Батькові і матері слухняний, старшим себе покірний, меж товариством друзяка, ні півслова ніколи не збрехав, горілки не впивавсь і п’яниць не терпів, з ледачими не водивсь, а до церкви? Так хоч би і маленький празник, тільки піп у дзвін — він вже й там: свічечку обмінить, старцям грошенят роздасть і приньметься за діло (Наум Дрот).

✵ ...усе йому (Наумові Дроту. — Авт.) Господь і послав. Наградив його жінкою доброю, роботящою, хазяйкою слухняною; і що, було, Наум ні забажа, що ні задума, Настя (так її звали) ночі не поспить, усюди старається, б’ється, достає і вже зробить, і достане, чого мужикові хотілось (Настя Дрот).

✵ Хлопець гарний, русявий, чисто підголений; чуб чепурний, уси козацькі, очі веселенькі, як зірочки; на виду рум’яний, моторний, звичайний; жупан на ньому синій і китаєва юпка, поясом з аглицької каламайки підперезаний, у тяжинових штанях, чоботи добрі, шкапові, з підковами (Василь).

✵ Василю! На кладовищі мене покидаєш, на кладовищі мене й знайдеш! Поминай мене, не удавайся у тугу... прощай на віки вічні!.. Там побачимось! (Пророча деталь).


Літературний диктант

1. До якого літературного роду належить повість „Маруся“?

2. Співчутливий тон, пророча деталь, перешкода на шляху закоханих, трагічний кінець — ознаки літературного напряму ....

3. Де познайомилися Маруся з Василем?

4. Чому Олена повернулася до міста, коли з Марусею й Василем йшла додому?

5. Марусиного батька звати ....

6. Через що померла Маруся?

7. Кульмінаційним моментом у повісті „Маруся“ є ....

8. Найбільшими перешкодами на шляху закоханих у повісті „Маруся“ були соціальна нерівність і....

9. Чим на весіллі Василь усіх здивував?

10. Де востаннє бачилися Маруся з Василем?

11. Яким сюжетним елементом є розповідь про родину Наума Дрота на початку твору?

12. „Маруся“ Г. Квітки-Основ’яненка — це перший у новій українській літературі... твір.

13. Від кого Василь мав боронити Марусю й Олену, ідучи до міста? ...

14. Чого навчився Василь менше ніж за рік після першої розлуки з Марусею? ...

15. Яку суму грошей мусив сплатити Василь за найомщика, що за нього відслужить?...

16. Який обряд описано перед останнім прощанням Марусі з Василем?...

17. Де Василь провів свої останні роки? ...

18. Від якої особи ведеться розповідь у повісті „Маруся“? ...