Українська література : довідник для абітурієнтів та учнів закладів загальної середньої освіти - В. А. Мелешко 2014
«Все, все покинуть, до тебе полинуть...»
Леся Українка (1871-1913)
Нова українська література (кінець XVIII - XIX століття)
У цій невеликій поезії кожне слово - стогін зболеного серця жінки, коханого якої дочасно забрала смерть - «зла мара» (метафора): тавтологія «все, все покинуть» свідчить, що коханий («зламаний квіт», «згублений світ») - найдорожче в її житті. Сила кохання передається готовністю жінки відібрати коханого у смерті або й самій загинути разом із ним.
Віршовий розмір - дактиль. Римування перехресне.