Ігри в які можна грати та заробляти крипту не вкладаючи власні кошти
Можешь майнити крипту навіть з телефону. Заходь швидше поки активація майнера безкоштовна
Аналіз художніх творів з української літератури - В. А. Мелешко 2014
«Катерина»
Тарас Шевченко (1814-1861)
Нова українська література (кінець XVIII - XIX століття)
Всі публікації щодо:
Шевченко Тарас
«Катерина» — типовий український сюжет. Назвали «байроновою поемою» за раптовий початок і кінець.
Тема: доля жінки-матері у тогочасному суспільстві.
Ідея: гнівний осуд панської розбещеності, співчуття жінці-матері, захист знедолених. Ідея вільного кохання.
Композиція: чергування епічних та ліричних мотивів.
Катерина — образ України.
Іван — образ байстрюка.
Офіцер — негідник.
Колізія: трагічна.
Поема «Катерина» написана 1838 p. Уперше була надрукована в «Кобзарі» 1840 р.
Поема «Катерина» написана в 1838 році, її автограф невідомий. Вперше ця поема була надрукована в «Кобзарі» 1840 року.
За жанром це реалістична соціально-побутова поема з елементами романтичної поетики про долю простої селянської дівчини, яку збезчестив офіцер-дворянин. Поема «Катерина» - перший твір, у якому поет звернувся до теми жінки-покритки і ширше - жінки-матері. Ця тема стала наскрізною в дальшій поетичній і прозовій творчості Т. Шевченка («Слепая», «Відьма», «Наймичка», «Марія» та ін.).
У творі одна сюжетна лінія, що час від часу переривається авторськими відступами різного характеру: філософськими, дидактичними, автобіографічними.
Головною героїнею поеми є проста сільська дівчина Катерина, яка, всупереч традиціям і моралі, «покохала москалика, як знало серденько». Коханий поїхав і пообіцяв повернутися. Після народження дитини батьки, які були не в змозі пережити сорому, виганяють Катерину шукати коханого. Жінка після тяжких мандрів зустрічає його, та офіцер-спокусник не захотів упізнати колишню кохану і відштовхнув її. Жінка з розпачу втопилася, а дитину підібрали люди. Малого Івася ми зустрічаємо на шляху поводирем. Тут же відбувається його зустріч із паном-батьком. Проте жорстокий чоловік не захотів упізнати свого сина, як колись його матір. Автор явно співчуває Катерині, хоч і засуджує її за легковажну довіру. Його позиція розкривається у ліричних відступах-повчаннях: «Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями...».
Гостро передано в поемі горе батьків Катерини, яких віковічні традиції моралі змушують зректися своєї дитини, вигнати її з дому. Поет співчуває і цим знедоленим людям, правдиво малюючи їх психологічний стан.
Офіцер-спокусник зображений спочатку через спогади Катерини та авторську мову. Лише раз ми бачимо його при зустрічі з Катериною в лісі. Це жорстока, бездушна людина, яка, за задумом автора,, є уособленням горя, що несе розбещене панство простому народові.
Образ оповідача розкривається через змалювання персонажів поеми, а також у ліричних відступах, якими пов’язані окремі частини поеми. Автор висловлює щире співчуття своїй героїні, виступає на захист знедолених.
Ідея твору - гнівний осуд панської розбещеності, співчуття жінці-матері, захист знедолених.
Для твору характерна віршувальна різноманітність, особливо відрізняються в цьому ліричні відступи і частини поеми, що містять розвиток дії. Це сприяє більш яскравому і повному вираженню авторського задуму, чітко розмежовує частини твору.
